СТОРІНКА ДЛЯ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ

ГНІЗДО З МОТЛОХОМ

Регулярно відвідуючи лучківську колонію чаплі сірої, про яку йшлося в попередніх публікаціях, мені щоразу в поле зору потрапляв хижий птах – шуліка чорний (Milvus migrans Boddaert), представник Родини Яструбових (Accipitridae), яка в Україні об’єднує 24 види. Сплутати його з іншими хижаками не можливо, особливо в польоті. Серед інших його вирізняє вузький, довгий хвіст з глибокою вирізкою на кінці. Особливості поведінки самця вказували на те, що десь неподалік знаходиться гніздо. Упустити шанс його знайти я не міг, тому в один із днів, відклавши всі інші справи, відправився на його пошуки. Придатні для гніздування цього виду місця були на схилах правого корінного берега Ворскли, які густо поросли деревами та чагарниками. Щоб зекономити час та спростити пошук, вирішив спочатку пройтись єдиною вузенькою стежкою, протоптаною рибалками, мисливцями та дикими свинями, яка тягнулася вузенькою змійкою від нашого біостаціонару до самої колонії чапель. Перша ж спроба пошуку дала позитивний результат. Гніздо було виявлене біля стежки на ясені, майже на самій його верхівці. Забравшись на дерево (тоді це в мене виходило дуже легко та швидко, без всякого додаткового спорядження міг залазити на височезні вільхи з голими стовбурами до самих верхівок дерев) в гнізді виявив два яйця (фото). На той час мені було відомо, що в свої гнізда шуліки тягнуть всякий мотлох. Виявивши обривки газети та якогось ганчір’я, сумнівів не було – це гніздо шуліки чорного.

Зазвичай шуліки будують гнізда самостійно, але можуть використовувати й готові, інших видів (ворон, чапель, інших хижих птахів). Вцілому їх гніздо типова споруда, проте зі специфічним наповненням лотка, в якому можуть знаходитись: шерсть тварин, кора дерев, обривки ганчірок, бинтів, паперу та мотузок, грудки землі й коров’ячого чи кінського навозу, недопалки цигарок, сухе чи свіже листя та стебла рослин, повсть, вата, пір’я птахів та навіть старі шкарпетки чи яскраві квіти.

Тягнути в гніздо непотріб – не єдина особливість шуліки чорного. У межах гніздового ареалу, який охоплює практично всю Європу, Азію, Африку та Австралію, вид проявляє різні форми поведінки в тих чи інших ситуаціях. Так наприклад, в азіатських та африканських популяціях ці птахи так сильно не демонструють жорсткий консерватизм у відношенні до інших пар під час гніздування як в європейських. Відомі не поодинокі випадки, коли в малолісистих місцевостях, але з достатньою кормовою базою, на одному дереві виявляли гнізда декількох пар шулік, які мирно вживались на спільній території, не проявляючи агресивної поведінки одна до іншої.

Підготував: фахівець відділу екологічної освіти Віктор Попельнюх.