СТОРІНКА ДЛЯ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ

ГНІЗДО З МОТЛОХОМ (продовження)

     У попередній публікації під цією назвою мова йшла про гніздування шуліки чорного, поведінка якого сильно відрізняється в різних частинах гніздового ареалу. Гніздова етологія цього виду виявилась настільки цікавою, що гадаю буде доцільним розібратися в деяких її проявах. В чому ж причина такої поведінки в різних частинах ареалу? Про що говорять наукові дослідження з цього приводу? Відомо, що молоді та старі шуліки майже не «прикрашають» мотлохом свої гнізда. Найбільше це явище притаманне особинам середніх вікових категорій (10-12 років). І як з’ясувалося найбажанішим трофеєм у гнізді є шматки пластикового пакету білого кольору. На перший погляд здавалося б, що самці можуть таким чином приваблювати самок (як у інших видів), але ж пара будує і прикрашає гніздо разом! Крім того, переважна більшість птахів намагається сховати свої житла, маскуючи та камуфлюючи їх. Як показали багаторічні наукові дослідження та експерименти іспанських орнітологів, яскраві речі в гнізді слугують сигналом для суперників про «статус» і силу власників гнізда, що дозволяє уникати не бажаних фізичних контактів під час гніздування, які можуть спричинити травми. Птахи, що не володіють своєю територією, не мають шансів залишити нащадків. Заурбанізованість, що спричиняє дефіцит придатних для проживання територій, примушує таких особин шукати їжу в чужих володіннях. Це часто призводить до жорсткої конкурентної боротьби, яка не рідко закінчується навіть зміною господарів. Ці обставини і заставляють розвивати системи комунікацій, направлені на інформування конкурентів про свою силу та статус.

Дуже цікавими виявились експерименти, які були на правлені на з’ясування декількох питань:

1) Чи являються «прикрашання» гнізд шуліками надійним індикатором сили господарів і якості їх території?

2) Чи реагують інші птахи на «прикраси»?

3) Чи намагаються шуліки обманути один одного?

     Для відповіді на перше запитання науковці співставили кількість «прикрас» у гнізді з якістю території і віком птахів. З’ясувалось, що молоді птахи практично не «прикрашають» свої гнізда і займають субоптимальні (менш придатні) території. З віком їх території стають кращими, а кількість «прикрас» у гнізді збільшується. Максимум припадає на 10-12 рік, а потім, зі старінням, їх кількість знову зменшується. Також було встановлено, що кількість «прикрас» у гнізді позитивно корелює з числом відкладених яєць та виживанням пташенят. За припущенням іспанських науковців таку залежність не можна пояснити тим, що обривки пакетів покращують мікроклімат у гнізді чи ще щось. Їх видалення в подальшому не впливало на виживання пташенят. Із запропонованих різних кольорів пакетів, шуліки вибирали тільки білі, дуже помітні. Причому, слабкі (молоді чи старі) птахи взагалі їх ігнорували.

     Для відповіді на друге запитання науковці співставили число порушення кордонів гніздових територій та нападів чужинців з числом «прикрас» у гнізді. З’ясувалося, що шуліки рідше залітають на чужі території, де в гніздах велика кількість «прикрас», ніж на території «слабих» пар. Очевидно, що така сигналізація справно працює на «сильні» пари. Але виникає запитання: – що заважає «слабим» парам натаскати в свої гнізда побільше пакетів? Для того щоб це з’ясувати, були проведені два експерименти. Науковці виготовили декілька десятків штучних гніздівель, в половину з яких розмістили обривки білого поліетилену, а половину залишили без нього, поклавши лише курячі яйця. Під час цього експерименту шуліки активніше крали яйця з гнізд з поліетиленом, які, скоріше за все, були помітнішими. Другий експеримент полягав у тому, що вчені підкладали обривки пакетів у гнізда шулік, і спостерігали, як на це відреагують їх сусіди. Як з’ясувалося, відбулося різке посилення агресії. Парам, у яких до експерименту вже були обривки з трудом захищали свої території, а ті шуліки, у яких до втручання експериментаторів «прикрас» у гнізді було мало, не могли давати достойну відсіч чужакам. Через два тижні експерименту з’ясувалось, що більшість «слабих» пар встигли позбутися зайвих «прикрас», а «сильні» залишили їх в гнізді. Таким чином експеримент показав, що «слабим» птахам доводиться платити за «прикрашання» непомірно високу ціну, що робить обман невигідним.

     Виникає ще одне запитання – що заставляє птахів посилено тероризувати володарів сильно «прикрашених» гнізд? Не виключено, що вони інтерпретують «прикраси» які зненацька з’явилися як сигнал про те, що якість території з якихось причин зросла, а значить, що за неї можна спробувати поборотись [1].

    Здавалося б всього-навсього було знайдене в студентські роки гніздо шуліки чорного з мотлохом, а яка цікава поведінка цього виду за цим криється!

Використане джерело

1. F. Sergio, J. Blas, G. Blanco, A. Tanferna, L. López, J. A. Lemus, F. Hiraldo. Raptor Nest Decorations Are a Reliable Threat Against Conspecifics // Science. 2011. V. 331. P. 327-330.

Підготував: фахівець відділу екологічної освіти Віктор Попельнюх