СТОРІНКА ДЛЯ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ

ФАНТОМ СЕРЕД ПТАХІВ

  Щоб не лякати читача, відразу з’ясуємо, що      ж означає таке загадково-фантастичне слово «фантом». Воно походить від французького «fantome», яке в свою чергу – від грецького «phantasma», що в перекладі означає – «бачення, примара». Тому ним називають те, чого насправді немає або воно невидиме і невловиме. Серед пернатих нашого краю є один птах, який найбільше претендує на таке звання, хоча він і мешкає на всій території України, за виключенням лише гір Криму та Карпат. Ним є бугай (Botaurus stellaris L.) – нічний мігрант, до того ж веде переважно нічний спосіб життя і постійно перебуває серед густих заростей очерету – справжня невидимка, яка в поле зору потрапляє лише випадково. Про його присутність можна здогадатись лише весною, під час шлюбного періоду, коли самець видає потужне «іп-прумб-іп-прумб», що ехом розноситься на багато кілометрів навкруги. Схожість його своєрідної «пісні» з голосом бугая (мається на увазі велику рогату худобу) – визначило його видову назву. Бугай – досить крупний птах розміром з курку, але з довшими шиєю та ногами та масивнішим гострим зеленувато-жовтим дзьобом. Забарвлення в цілому рудувато-вохристе з поздовжніми та поперечними темними смугами, що надає птаху абсолютного камуфляжу. Є ще одна притаманна лише не багатьом видам особливість – злітати тільки в крайніх випадках. За наявності небезпеки птах зазвичай намагається уникнути зустрічі втечею пішки, чи затаївшись серед очерету, стоячи на ногах витягує вертикально тулуб та на всю довжину свою довгу шию з дзьобом, і нерухомо спостерігає за ворогом (людину часто підпускає на витягнуту руку, і лише тоді, коли загроза неминуча, різко вертикально злітає вгору, змахуючи короткими заокругленими крилами). Як правило цей політ низький та короткотривалий, не більше декількох десятків метрів, після чого птах різко «падає» в зарості.

Бугай веде настільки скритний спосіб життя, що навіть не кожному орнітологу доводилось знаходити його гніздо. Мені пощастило. Я не тільки знайшов його з кладкою (фото), але й вдалося сфотографувати дорослу особину, яка її насиджувала (фото, відзняте з засідки «фото-снайпером» на базі фотокамери «Зеніт – 12 С», об’єктивом «Таїр-3S» з фокусом 300 мм). Дуже символічно, що цей матеріал пишу 9 травня, а фотографування проводилось рівно 35 років тому (09.05.1982 р.) на Городових луках в околицях Котельви, куди я частенько навідувався будучи вже студентом. Адже це луки мого дитинства, де починалися мої перші дослідження.

Підготував: фахівець відділу екологічної освіти Віктор Попельнюх.