Видове різноманіття птахів водно-болотного угіддя Худоліївської ділянки НПП "Нижньосульський" вражає! Не мала кількість різних видів пернатих друзів. Сподіваємось, що по прильоту кількість не зменшилась, а навпаки!

Цікаво, що господарська діяльність людини може створювати умови для зимівлі прибережних птахів у деяких водно-болотних угіддях. Наприклад, на окремих водосховищах, споруджених на малих річках, завдяки роботі теплоелектростанцій протягом усієї зими зберігаються значні за площею вільні від криги акваторії. На цих великих ополонках та поблизу них знаходять собі притулок на зиму лиски і качки, лебеді і мартини, іноді навіть
гуси, чаплі, бугаї, пастушки, рибалочки та інші види птахів.

Серед природних систем нашої планети водно-болотні угіддя займають особливе місце. Про
важливе значення водних і болотних екосистем та про кончу потребу їх охорони
йдеться в Конвенціїї про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення
головним чином як місця перебування водоплавних птахів. Вона ще відома як
Рамсарська конвенція, її ратифіковано в нашій країні.

Водно-Болотні Угіддя, щодо водоплавних птахів.
1-є місцем регуляторного перебування понад 20 тисяч особин водоплавних птахів;
2-є особливо цінними для підтримання значної численості особин окремих груп водоплавних птахів, що значною мірою визначає цінність водно-болотних угідь, їх продуктивність та різноманіття;
3-є місцем регулярного перебування не менш як 1 відсотку біогеорафічної популяції одного виду або підвиду водоплавних птахів.

Цікаво, що за останні сто років характер зимівель птахів в Україні істотно змінився. Через зміну клімату зими зараз стають менш суворими, з частими відлигами, але періодичними суттєвими похолоданнями. Принаймні за останнє століття ріст міст та розвиток господарських підприємств сформували багато нових умов для птахів. Деякі види поступово міняють свій спосіб життя, пристосовуючись до них. В останні десятиліття у багатьох видів чітко простежується тенденція не обтяжувати себе важкою міграцією та проводити зиму на території України. Частіше за все це стосується ближніх мігрантів, які і раніше відлітали недалеко на південь та захід, залишаючись в межах помірної кліматичної зони. Звичайно поява нового зимуючого виду птахів відбувається у кілька етапів. Спочатку окремі особини залишаються у нас на зиму лише у теплі зими. Потім, якщо такі зимівлі були успішними, число таких зимуючих птахів росте, і врешті решт у сприятливих місцях поступово формуються зимівлі.

Міграція для птахів, які живуть в водно-болотних угіддях є цілком природнім явищем. Так як Україна за кліматичними умовами знаходиться в помірних широтах, тобто зміна теплої пори року на холодну згубно впливає на птахів, а особливо на водоплавних. Восени зменшується кормова база(риби, земноводні, молюски, комахи тощо), знижується температура, посилюється конкуренція за їжу. Тобто природа створює для водоплавних птахів екстремальні умови до яких вони не здатні адаптуватися, тому все що їм залишається, це мігрувати. До цього періоду птахам треба підготуватися, так як потрібно запасти жирову масу яка буде витрачатися при міграції, зібратися у зграї для безпечного перельоту. Саме восени птахи стають жертвами мисливців, так як через активнивну підготовку стають легкою мішенню і сумним є те, що серед вбитих птахів є і червонокнижні, популяція яких зменшується з кожним сезонном.

Восени над долинами малих річок проходять шляхи міграцій багатьох видів птахів. Над плесами водосховищ і озер інколи можна побачити мігруючу скопу, рибоїдного хижого птаха, якого занесено до Червоної книги України. По долинах малих річок, які в нашій країні орієнтовані здебільшого з півночі на південь або з північного сходу на південний захід, проходить денна міграція не лише коловодних, але й більшості лісових птахів.
Певна господарська діяльність людини створила умови для зимівлі коловодних птахів у деяких водно-болотних угіддях, які раніше птахи залишали після гніздування і міграції.
На окремих водосховищах, споруджених на малих річках, завдяки роботі теплоелектростанцій протягом усієї зими існують значні за площею вільні від криги акваторії. На цих великих ополонках та поблизу них знаходять собі притулок на зиму лиски і качки, лебеді і мартини, іноді навіть гуси, цаплі, бугаї, пастушки, рибалочки та інші види птахів.

Основні причини, через які птахи відлітають восени в теплікраїни, - відсутність їжі та холод. Перельоти більш властиві птахам, що живуть
у полярних і помірних широтах.: в тундрі майже всі види птахів перелітні, в
тайзі живе вже тільки три чверті видів. Серед мешканців населених пунктів та
лісів близько половини видів перелітні, а серед мешканців боліт, полів, водойм
- майже всі види. Все залежить від того, наскільки відрізняються умови
проживання взимку і влітку. Серед людей панує думка, що птахи
переміщаються з півночі на південь. Це не зовсім вірно. Більшість пернатих з полярних
широт і помірної смуги відлітає в південні краї, але напрямок польоту далеко не
завжди паралельний стрілці компаса. Більше того, птахи летять не по прямій, і
не найкоротшим шляхом, а по складних траєкторіях, які різняться у кожного виду. Водоплавні птахинерідко дотримуються водних магістралей - великих річок, каскадів озер і боліт
меридіонального напрямку, і їх шляхи можуть повторювати вигини та викривлення
цих природних орієнтирів. Найважливіші місця концентрації зимуючих птахів -
долини річок Сенегал, Нігер і район озера Чад. Тут же зимують і лелеки,
гніздяться на північному заході Африки. Східна популяція білої лелеки зимує в
Східній і Південній Африці, від Судану, Ефіопії і Сомалі до ПАР. Руді чаплі, в
свою чергу, зимують в Африці, на півдні Сахари, а область зимівлі крячок
включає всі узбережжя Африки, Червоне море, Перську затоку, морські узбережжя
від Адена до Бангладеш, а також узбережжя півострова Малакка, островів Суматра,
Ява, Нова Гвінея і ряду інших, західне узбережжя Австралії.

Міграція птахів, як явище, також є ключовим індикатором біорізноманіття, здоров’я екосистеми, змін клімату. Завдяки діяльності мігруючих птахів підтримується баланс екосистеми , деякі рослини запилюються саме мігруючими птахами. Значна частина видів є мігруючими.За характером сезонних переміщень птахів ділятьна три основні категорії: осілих(що постійно мешкають навідносно невеликій території),кочівних(що
здійснюють переміщення на відносно значні відстані не регулярно, лише у пошуках
їжі або у випадку поганої погоди) іміграційних або перелітних(що здійснюють далекі
сезонні міграції).Територія  парку також є важливим місцем в системіміграційних шляхів , як місце скупчення перелітників , тому необхідно
охороняти птахів на цій території, бо більшість з них є червонокнижниками.

Водно-болотні угіддя зустрічаються у всіх регіонах світу і вважаються найрізноманітнішої біологічної екосистемою. Така місцевість є середовищем існування для безлічі перелітних птахів. Так на Полтавщині існує заказник "Артополот" в якому трапляється 196 видів, що належать до 15 рядів, 44 родин та 119 родів. Це становить 63,2% від загальної кількості видів птахів, будь-коли зафіксованих на території Полтавської області. Серед них відмічено 15 видів, занесених до Червоної книги України, 2 види, занесені до Європейського Червоного списку та 25 регіонально рідкісних.