Більша частина території НПП «Нижньосульський» - це водно-болотні угіддя.

Незважаючи на екологічні зміни, які відбулись внаслідок підтоплення пониззя річки Сули  при створенні Кременчуцького водосховища, водно-болотні угіддя цього регіону вважаються одними із найбагатшими в природному відношенні у Подніпров’ї.

        Пониззя Сули відіграє надзвичайно важливу роль для гідрофільних птахів,  які тут гніздяться та зупиняються під час сезонних перельотів. Тисячі гусей, чапель, качок, лисок, куликів, мартинів та інших птахів знаходять тут притулок та їжу.

        Сулинська затока володіє значними рибними запасами і вважається основним нерестовищем Кременчуцького водосховища. 

В затоці мешкає понад 30 видів риб. Тисячі любителів рибної ловлі відвідують затоку на протязі всього року.

         Виходячи з цього, фахівці пропонують віднести Сулинську затоку до категорії водно-болотних угідь міжнародного значення. Саме тому з метою збереження цього унікально цінного природного комплексу тут створено ландшафтний заказник загальнодержавного значе

ння «Сулинський» та національний природний парк «Нижньосульський» на площах 31161,30 та 18635,11 га відповідно.

        Водно-болотні угіддя пониззя Сули здавна використовувались місцевими жителями для задовільнення своїх потреб. Тут випасали худобу, заготовляли сіно, ловили рибу, полювали на водоплавну дичину та відпочивали.

Однак в останні роки екологічно ситуація в пониззі Сули почала погіршуватись.

Основною причиною є несприятливий для більшості тварин рівневий режим, який встановлюється Кременчуцькою гідроелектростанцією. В результаті погіршуються умови нересту риб і розмноження водоплавних птахів. Значну шкоду біоті завдають весняні пали, під час яких гине багато тварин. Почався процес заболочення водойм і заростання значних площ очеретом. Із-за припинення випасання худоби на островах і їх вико

        Співробітники НПП «Нижньосульський» уважно слідкують за цими явищами і вивчають їх природу. На основі результатів досліджень будуть розроблені заходи по відновленню і підтриманню водно-болотних угідь. До втілення заходів у життя планується залучати і місцевих жителів.шування погіршились умови розмноження окремих видів птахів: мартинів, куликів, качок та гусей.

Науковий співробітник,

канд.. біол.. наук                                                                                       М. Клєстов