Національний природний парк «Нижньосульський», який організовано в нижній течії річки Сули, має досить значну територію - 18635,11 га і протяжність: з півночі на південь 39 км, із заходу на схід – 10 км. Більша частина (близько 80 %) його території – це водно-болотні угіддя (ВБУ).
За класифікацією гідробіологів територія НПП поділяється на 3 основні ділянки, які відносяться до річкового акваландшафту (північна частина парку), озерно-річкового акваландшафту (центральна частина парку) та озерного акваландшафту (південна частина парку). Водність північної частини парку формується переважно стоком р. Сули, а центральної і південної частин – підпором води Кременчуцького водосховища.
Дослідженнями останніх років встановлено, що біорізноманіття пониззя річки Сули, в тому числі і НПП «Нижньосульський», надзвичайно багате саме завдяки наявності різноманітних типів ВБУ, починаючі від русла Сули, заплавних озер і закінчуючи Сульською затокою, значну площу якої займають плавні.
На території Парку дуже вагомою є частка гідробіонтів – лише представників альгофлори тут нараховується понад 360 видів. Багатою є і іхтіофауна, яка включає 35 видів риб, із яких 6 видів є рідкісними.
У межах Парку виявлено близько 1289 видів рослин, із яких чимало рідкісних, що охороняються на міжнародному, національному та регіональному рівнях. Із них 19 видів рослин, занесені до Червоної книги України (16 судинних рослин, 1 лишайник та 2 гриби); 4 види – до Європейського червоного списку (ЄЧС), 3 види – до Бернської конвенції (БК), 5 видів – до Червоного списку водних макрофітів України (ЧСВМУ), 35 видів охороняються на території Черкаської і Полтавської областей (РР).
На території парку виявлено 240 видів хребетних тварин, із яких 39 видів, занесених до ЧКУ України, 3 – до ЄЧС, 3 – до Червоного списку МСОП. Це такі рідкісні види як видра річкова, горностай, 12 видів кажанів, орлан-білохвіст, шуліка чорний, деркач та інші.
Із комах у межах Парку на сьогодні відмічено 379 видів, серед яких 20 видів, включених у природоохоронні списки різного рангу, в тому числі 14 видів у Червону книгу України. Переважаюча частина виявлених на території НПП видів біоти в екологічному відношенні пов’язана з водоймами.
Не можна переоцінити значення водойм Парку для життєдіяльності водних безхребетних тварин. У складі зоопланктону коловертки, гіллястовусі та веслоногі ракоподібні. В товщі води зустрічаються малощетинкові черви (Oligochaeta), круглі черви (Nematoda), простіші (Protozoa, Vorticella). У формуванні донної фауни провідна роль належить молюскам і личинкам комах. У р. Сулі виявлено 14 видів хірономід та 3 видів одноденок, У р. Сулі, Сульській затоці, озерах знайдено 19 видів молюсків, личинок 30 видів бабок, із них 4 види, що внесені до природоохоронних списків різного рангу, а також 4 види водних клопів, 4 види жуків, 1 вид кліщів. Навколоводні біоценози також характеризуються багатим видовим складом безхребетних. Серед комах, приурочених до них, треба відмітити вусача мускусного, поліксену, мінливця великого, червонця непарного, внесених у Червону книгу України та природоохоронні списки.
Слід відзначити велике значення пониззя річки Сули для водно-болотних та біля водних птахів, які в періоди сезонних міграцій зупиняються тут тисячними зграями, а також для розмноження і нагулу молоді риб.
За показниками акваландшафтного та біологічного різноманіття пониззя річки Сули, разом із НПП «Нижньосульський» є унікальним не тільки для України, а і для Європейського континенту.
На жаль, в останні роки спостерігається стала тенденція до зменшення видового багатства та кількості гідрофільних видів біоти на території НПП «Нижньосульський». Причини цього явища в різних частинах НПП відрізняються. В той же час загальним для всієї території парку є збіднення рослинного та тваринного світу під впливом сукцісійних процесів, а також посушливих та маловодних умов останніх років.
В той же час водно-болотні угіддя національного природного парку «Нижньосульський» залишаються одними із найбагатших в регіоні Середнього Подніпров’я і, на думку фахівців, мають бути віднесені до категорії ВБУ міжнародного значення.
Матеріал підготували М. Клєстов, З. Берест та Ю. Галушка
|