2 лютого відзначається день Водно-болотних угідь Укрї́ни — водно-болотні угіддя , що охороняються Рамсарською конвенцією («Рамсарська конвенція про водно-болотяні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів», англ. «The Convention on Wetlands of International Importance, especially as Waterfowl Habitat») була підписана в 1971році у місті Рамсар, Іран, у подальшому були внесені правки у 1987 р. у місті Реджайна, Саскачеван, Канада). Відповідно до Рамсарської конвенції, стороною якої є Україна, під водно-болотними угіддями розуміють «райони маршів, боліт, драговин, торфовищ чи водойм — природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує 6 метрів».

Одним із перспективних місць є водно-болотні угіддя національного природного парку «Нижньосульський» - пониззя річки Сула, адже Рамсарська конвенціє є першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів.

Пониззя річки Сули і після створення Кременчуцького водосховища залишається одним із найбагатших у природному відношенні регіонів Подніпров’я. У результаті підтоплення гирлової ділянки Сули сформувалась значна за площею Сулинська затока з різноманітними біотопічними умовами.

З моменту створення Кременчуцького водосховища, пониззя річки Сули, зазнало змін та значного рівня трансформації. На сучасному етапі це деградована екосистема, яка з року в рік піддається всезростаючому впливу антропогенного чинника та природніх факторів, зокрема, заростанню, заболочуванню, обмілінню. У фауністичному відношенні є однією з найбільш цінних та багатих ділянок Подніпров’я. Дуже важливим воно є для водно-болотних та навколоводних тварин, особливо для водно-болотних птахів, як дуже важливе місце гніздування і зупинки під час сезонних міграцій. Надзвичайно важливе значення пониззя р. Сули має також для збереження рідкісних та зникаючих видів тварин.

Сулинська затока є унікальною цілісною водною екосистемою, яка функціонує в зоні значного антропогенного навантаження і потребує спеціальних заходів щодо збереження її природних комплексів та біорізноманіття, є важливим елементом Дніпровського екологічного коридору. Затоку також віднесено до складу ключових орнітологічних територій України.

Регіон пониззя Сули підтримує життєдіяльність значної кількості рослин та тварин, які охороняються на міжнародному, національному та регіональному рівнях. З урахуванням цього, національному природному парку «Нижньосульський» надано статус офіційно номінованого кандидата на вступ в Смарагдову мережу Європи.

На сьогодні в пониззі річки Сули зареєстровано 10 видів земноводних, 6 видів плазунів, птахів-221 видів (додаток 3), з яких 194 види виявлені на території регіону в останні п’ять років. З них 10 видів – осілі, 73 види – зимують та 9 – залітні, а всі інші здійснюють сезонні перельоти або кочівлі.

Укладач: м.н.с. Лук‘яненко Ю. М.

Список використаної літератури:

Клестов М. Л., Гальченко Н. П., Прядко О. І., Химин М. В., Башта А.-Т. В., Некрасова О. Д., Старовойтова М. Ю., Конограй В. А. Рослинний та тваринний світ пониззя річки Сули / під загальною редакцією Клестова М. Л. та Гальченко Н. П. – К.: Фітосоціоцентр, 2016. –с.

http://www.wikiwand.com/uk/Водно-болотні_угіддя_України#/overview

STAROVOITOVA M.YU. (2015). The dynamics of vegetation of lower reaches water of the Sula river (Ukraine). Chornomors’k. bot. z., 11 (4): 422-432. doi:10.14255/2308- 9628/15.114/2.