2 лютого увесь світ відзначає Всесвітній день водно-болотних угідь. Рішення відзначати цей день прийняте з нагоди ухвалення Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (“Рамсарської конвенції”), 2 лютого 1971 року в іранському місті Рамсар, на березі Каспійського моря. 

       Щорічно, починаючи з 1971 року, органи державної влади, неурядові організації, зацікавлені особи та групи , що працюють на ниві збереження водно-болотних угідь використовували річницю підписання Конвенції з метою відзнаки важливості діяльності Секретаріату Рамсарської конвенції щодо охорони водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення.

       Водно-болотні угіддя є невід'ємною частиною нашого довкілля. Вони допомагають зменшити вплив повеней, підтримують існування рідкісних видів тварин і птахів, забезпечують зайнятість та дозвілля населенню. Існують дуже різноманітні водно-болотні середовища, серед яких болота, очеретяні зарості, канави, ставки, струмки і ріки. Мета Всесвітнього дня водно-болотних угідь – активізувати інтерес до заходів щодо підтримання майбутнього цих життєво важливих середовищ і видів, які залежать від них, особливо в цю пору року, коли саме вони є важливим джерелом ресурсів живлення й місцями для зимівлі водоплавних і навколоводних птахів.

       Працівники відділу екологічної освіти Національного природного парку “Нижньосульський” активно приймають участь в напрямі збереження водно-болотних угідь, і вже другий рік поспіль проводять в загальноосвітніх навчальних закладах бесіди, конкурси, акції та інш. Девізом даних заходів є «Здорові водно-болотні угіддя – здорові люди». Мета заходу: виховання у дітей моральних позицій по відношенню до водно-болотних угідь; привернення увагу громадськості до проблем охорони водно-болотних угідь; підвищення рівня екологічної культури школярів; формування і поширення ідеології про цінність водно-болотних угідь серед населення району.

     Згадавши мудру українську приказку “Кожен кулик своє болото хвалить”. Можна сказати, що давайте будемо тими “куликами”, які не просто хвалять кожен своє місцеве болото, але й дбають про те, щоб справді було чим хвалитися і за що пройматися відповідальністю перед світовою спільнотою.

(статтю підготувала фахівець екологічної освіти Слинько О.А.)