Головна » 2019»Листопад»20 » ЗАФІКСОВАНО ЧЕРГОВЕ ПОРУШЕННЯ РИБАЛЬСТВА НА ТЕРИТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «НИЖНЬОСУЛЬСЬКИЙ»
16:07
ЗАФІКСОВАНО ЧЕРГОВЕ ПОРУШЕННЯ РИБАЛЬСТВА НА ТЕРИТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «НИЖНЬОСУЛЬСЬКИЙ»
19 листопада 2019 року працівниками служби державної охорони Національного природного парку «Нижньосульський» виявлено факт незаконного заняття рибним промислом на території Парку в акваторії Сулинської затоки, а саме острів Орівщина в адміністративних межах Погребняківської сільської ради Семенівського району Полтавської області.
Громадянин за допомогою заборонених знарядь лову – сітки рибальської месинової, виловив 32 кг водних живих ресурсів, чим заподіяв шкоду природно-заповідному фонду на загальну суму 8 181 грн.
На місце події були викликані працівники поліції Семенівського ВП Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області для проведення слідчо-оперативних заходів.
За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170320000346 від 19.11.2019 року.
Кожний раз, коли читаю статті на дану тему, не перестаю дивуватися тому, що люди займаються браконьєрством. Невже ніхто з даних осіб не задумуються на тим, яку шкоду завдають природі? Браконьєрство на території держави досить поширена проблема. За останні 40 років в Україні на межі вимирання виявилися понад півтисячі видів тварин, а щонайменше 15 видів - вимерли. Такими темпами посиленої охорони незабаром зажадають більше 150 видів. Браконьєрство завдає шкоди не тільки ссавцям, а й іншим представникам фауни. Тільки за даними Асоціації рибалок України, браконьєрський вилов риби в країні зрівнявся з офіційним і становить близько 60-70 тис. Тонн. А щодня з наших водойм браконьєри виловлюють 192 тонни риби.( За даними інтернет-джерела https://www.google.com/amp....52.html )
Надзвичайно прикро, що браконьєрство в нашій країні поширене.
Щорічно в Україні затримують близько 100 тис. порушників Правил рибальства. До того ж, їх кількість постійно зростає. Рибне браконьєрство заохочується погано контрольованим продажем рибальських браконьєрських снастей на ринках, а в Інтернеті існує велика кількість сайтів, де розповідають, як самостійно можна змайструвати найстрашнішу браконьєрську сучасну зброю — електровудку.
Дуже неприємно, що наше суспільство не розуміє своїх вчинків і не дотримується певних вимог. Здається, що кожного разу коли вони йдуть на браконьєрство, вважають, що їх "пронесе" і відповідати не доведеться. Тому, дуже приємно бачити, що працівники НПП відповідально відносяться до своєї праці.
Крім штрафу за незаконний вилов правопорушник змушений буде відшкодувати збитки за кожну виловлену рибину, незалежно від її розміру та ваги. В кожної рибини є своя ціна. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011, встановлено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди за кожний екземпляр незаконно впійманої рибини в грн: судак – 510, сом – 425, щука – 340, короп – 306, білий амур, товстолоб, білизна – 255, плітка, синець, клепець – 85, карась сріблястий, окунь і верховодка – 17, лящ – 170, лин – 119 грн., краснопірка – 68 грн., підуст, плоскирка – 34 грн. Незаконний вилов видів водних біоресурсів, які занесені до Червоної книги України, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 340 до 510 грн з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб – від 510 до 850 грн. з конфіскацією незаконно добутого. За один екземпляр незаконно добутих, знищених або пошкоджених водних біоресурсів з числа видів, занесених до Червоної книги України, поширених на території Чернігівської області, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 № 1030, передбачені компенсація: за йоржа носаря – 165 грн, карася золотого – 330 грн., міноги української – 74 грн., стерляді – 48 000 грн., марени дніпровської – 820 грн., миня річкового – 330 грн.
Важливо запам'ятати, що у такі періоди діє заборона вилову водних біоресурсів: нерестова заборона; заборона на вилов раків під час І та ІІ линьок; заборона вилову на зимувальних ямах; заборона на вилов з човна; Риболовля заборонена протягом року у таких місцях: у каналах теплоелектроцентралей, електростанцій, меліоративних систем та шлюзів; у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження); біля мостів, які охороняються;у радіусі 500 метрів від господарств, які займаються розведенням риби; на водоймах, де риболовля заборонена рибоохороною;
Чесно, особисто мене дивують особи які наживаються на навколишньому середовищі, в більшості це стосується браконьєрів. Таке враження, що їх не лякають ні штрафи, ні арешти. На мою думку, такі люди є небезпечними, бо хто знає що там коїться в голові, сьогодні рибка постраждає, а завтра сусід за парканом. Таке враження, що певні рибаки і мисливці взавгалі не вважають браконьєрство порушенням, й ідучи кожний раз за здобиччю думають, як так зробити щоб не натрапити на працівників охорони. І в більшості вони уникають відповідальності, знаходячи різні способи як вислизнути із рук правосуддя. З цього можна зробити висновок, що більша частина охороної служби за навколишнім середовищем є не досить надійною структурою, через зв'язки на прикладі брат-сват і так далі. Тому щоб ситуація не стала, ще гіршою потрібно переглянути роботу охороної структури та усунути спливаючі проблеми.
Завдяки щоденній відповідальній роботі працівників НПП такі порушники щоразу отримують покарання. І чому браконьєри не вчаться на гіркому досвіді попередників?! Ну хіба ж не зрозуміло, що така поведінка і бажання нажитися незаконним способом все одно буде покарана!?
Працівники парку чудово справилися з своєю роботою,виявивши незаконне рибальство на території НПП.Але мені здається що людей які здійснюють злочин, потрібно не штрафувавти,адже штрафи таких людей не зупинять.Таких людей потрібно притягувати до кримінальної відповідальності.Можливо тоді вони будуть замислюватися,що накоїли.
Проблема незаконого вилову риби нажаль даже часте явище на наших водоймах. А не законий вилов водних біоресурсів на території НПП це ще гірше явище тому, що на даній території і так не стабільне і хитке середовище і таке втручання людини може погано позначиться на біорізноманіті парку. Приємно те ,що працівники відповідних служб чудово справидися з своєю роботою. Хоча їм це робити не легко ,бо зазвичай в них не достатньо матеріальних і людських ресурсів, їхне оснащення застаріле,але повністю відають себе роботі і намагаються зробити як найкраще.
Безпардонність людей, в наш час, дивує без меж. Їх егоїзм відображається на стані водних ресурсів, їх не лякають ніякі покарання, вони всерівно продовжують кривдити надбання природи. Дуже прикро...