Четвер, 18.07.2024, 07:28Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 632

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Січень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2019 » Січень » 30 » ЗАПИСКА НАТУРАЛІСТА
09:24
ЗАПИСКА НАТУРАЛІСТА

ПРИЧИНИ ЗИМОВИХ ОБЄДНАНЬ ВОРОНОВИХ

( продовження )

Для розуміння процесів об’єднання птахів для ночівель, зокрема масштабних, характерних для воронових, потрібно проаналізувати причини цього явища.

На даний час запропоновано декілька гіпотез, що дають пояснення існуванню колективних ночівельних скупчень у птахів. Вони базуються на фізіологічних особливостях, екології або ж високій соціалізації окремих видів птахів. Але жодна з них повною мірою не може дати пояснення складній організації та формування цих скупчень, особливо багатоступінчастих, як у воронових. Найпопулярніші з них – зменшення теплорегуляційних витрат, зниження ризику хижацтва і збільшення кормової результативності.

Аналізуючи колективну ночівельну поведінку воронових, вчені доходять висновку, що жодна з цих гіпотез не пояснює існування великих скупчень у птахів. Так, відомо, що оптимальний розмір групи птахів на ночівлі не повинен перевищувати 100 особин. Ночівлі з більшою кількістю особин (кількість воронових на місцях ночівель може досягати 50-60 тисяч, те ж саме ми спостерігали і в Полтаві) приваблюють потенційних хижаків, що постійно спостерігаються на територіях ночівлі воронових птахів (наприклад, яструб великий (Accipiter gentilis L.) постійно полює під час скупчень ворон, граків, галок та сорок).

Гіпотези, що підкреслюють значення групових ночівель в оптимізації та полегшення кормодобування, не можуть бути застосовані у літню пору, коли не спостерігається нестачі кормів. Крім того, існують багатовидові ночівельні скупчення (наприклад, сорока і дрізд чикотень (Turdus pilaris L.), сорока і шпак (Sturnus vulgaris L.), ворона сіра і сорока та ін.), які утворюють види, що зовсім не зустрічаються у спільних кормових зграях, і їх кормова база значною мірою різниться. Ця гіпотеза може бути доцільною лише в надто суворі зими, коли більшість видів воронових перебуваючи на межі гибелі, переходять на добування кормів переважно антропогенного походження (сміттєзвалища), але це спостерігається не завжди.

Очевидно, що на зимових колективних ночівлях птахи втрачають менше тепла через присутність великої кількості особин або завдяки особливостям місця ночівлі (яри), але теплорегуляційна гіпотеза не пояснює існування літніх колективних ночівель багатьох птахів (в тому числі і воронових), коли спостерігаються сприятливі погодні умови і оптимальний температурний режим.

Колективні ночівлі можуть відігравати важливу роль у формуванні або поновленні пари, дисперсії (розліт на місця майбутнього гніздування) ювенільних і розселенні дорослих птахів, про що свідчать дослідження різних вчених. Але спільні ночівлі після закінчення гніздового сезону залишаються загадкою. (Далі буде)

Підготував: Віктор Попельнюх

Переглядів: 426 | Додав: ksysha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
2 karina_S  
Психології птахів, на мою думку, потрібно відводити окремий предмет у ВУЗах та на факультетах природничого спрямування.

1 svetaz280210098  
Здавалось би звичані собі птахи. Але ж ні. До чого високий у них рівень розвитку  групової організації. Просто так нічого не буває. Я вважаю благородним ділом досліджувати їхні поведінкові реакції.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024 | Конструктор сайтів - uCoz