П`ятниця, 29.03.2024, 15:33Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 631

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Лютий 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2019 » Лютий » 25 » ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА
09:48
ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА

НЕБЕЗПЕЧНІ ЗУСТРІЧІ

Про те, що ведмідь є найнебезпечнішим та найсильнішим хижаком не лише карельської тайги, де мені довелось з ним неодноразово зустрічатись, але й по всьому ареалу цієї дивовижної тварини, знав давно. Не даремно північні корінні народи завжди поклонялися перед ним, ніколи навіть не називали його власною назвою, віддаючи цим дань віковим традиціям (про давню традицію полювання на ведмедів можете прочитати на нашому сайті в моїй публікації за 07.09.17 р.) Слід зазначити, що працівники заповідників, досить специфічні люди, адже вони постійно перебувають у природі, тому зустрічі з хижаками у них трапляються частіше, ніж в інших. Коли я вперше побачив одного з інспекторів з охорони Нижньосвірського заповідника, був сильно здивований, адже його знівечене обличчя просто лякало. Як згодом з’ясувалось причиною фізичних вад був ведмідь, з яким він віч навіч зустрівся на Далекому сході в одному з заповідників. У нетривалій схватці звір завдав таких тілесних ушкоджень, які обернулися поламаними кістками черепа, кінцівок, знятим скальпом та втраченим оком. Після тривалих хірургічних втручань людина всеодно залишилась інвалідом.

Тоді його розповідь аж ніяк не вписувалась в ту ідилічну картинку, яку спостерігав я, працюючи в заповіднику на іншому кінці країни. Адже присутність ведмедів була постійною, про що свідчили залишки продуктів життєдіяльності та сліди, які інколи траплялись лише за декілька десятків метрів від нашого житла. До того ж за всю історію існування заповідника (з кінця 60-х років минулого століття) жодних свідчень про напади ведмедя на людину не було. Крім того я був свідком, коли вони разом з коровами мирно паслися на лузі неподалік кордону, де проживала охорона заповідника. Не були ведмеді і «фанатами» меду, оскільки їх зовсім не цікавила пасіка, що знаходилась на одному з кордонів, а їх стежка проходила поруч.

Того дня мені довелось добиратись до найближчого кордону на велосипеді, а це не мало не багато якихось 25 км бездоріжжям (у попередніх публікаціях описував). Проте це не було великою проблемою, адже таку відстань неодноразово доводилось долати пішки. Значні фізичні навантаження через бездоріжжя та спеку, змусили їхати з оголеним торсом (чому на цьому зроблений акцент – згодом зрозумієте). Окремо слід зазначити про велосипед. Існувало не писане правило, чим більше від нього грохоту – тим краще. Він попереджав, особливо хижаків, про наближення небезпеки. Адже вони нападають, особливо на людину, лише в крайніх випадках, коли нікуди подітись, або під час захисту нащадків. Тому мого велосипеда марки «Мінськ» можна було почути здалеку. Але це в тому випадку, коли на ньому їдеш! А якщо ведеш в руках – знаряддя захисту «мовчить». Саме тоді, коли я вів велосипед у руках, піднімаючись на піщаний пагорб, попереду грайливо вискочило на дорогу ведмежа. З одного боку я був у захваті, лише шкодуючи, що не взяв фотоапарат, з іншого – розумів про небезпеку, яка може бути. Відразу оцінивши ситуацію, візуально віднайшов деревину на яку б міг швидко залізти. То була висока, струнка сосна без гілок знизу. Проте на той час я непогано лазив по деревах, та й адреналін у критичних ситуаціях здорово допомагає. Іншого вибору не було – адже я щойно перетнув відкриту ділянку (більше 500 м), а попереду мій ворог (в даному випадку) та поодиноке дерево. Пригадав навіть розповідь одного чоловіка, який опинившись у такій ситуації, вимушений був дати можливість ведмежаті полазити по собі, і залишитись живим, натомість отримавши значні ушкодження шкіри від гострих кігтів (скільки в цій розповіді правди – не знаю!). З книжок було відомо, що вдавалось рятуватись, коли людина прикидалась мертвою. Навіть уявити страшно, не те, що зробити.

Що це не жарт, я зрозумів щойно на дорогу, дещо осторонь від першого ведмежати, вийшла ведмедиця зі ще одним малям. Зізнаюсь відверто – розгубився, виступив холодний піт, а спиною «пробігли мурахи». Сподівався на гострий нюх ведмедиці, адже відомо, що він, на відміну від зору, чудовий. Але вітер був не на моєму боці – дув не в їх сторону. Коли до ближчого ведмежати залишалось декілька десятків метрів, я голосно вигукнув, оскільки їх рух в мій бік не припинявся. Від несподіванки ведмедиця з ведмежам, яке знаходилось поруч з нею, крутнулись і побігли в найближчі чагарники, а те що було ближче – до мене, і залізло на те саме дерево, яке примітив для спасіння. Я оторопів від такої нахабності. Мій план евакуації миттєво зник. Але як говорять, біда не приходить одна. Крім того, що ведмежа забралось на дерево, воно почало голосно «кричати» про допомогу. Ось тоді я й зрозумів, що зараз буде швидка кульмінація. І не помилився. Саме в цей час…... (продовження буде)

Автор: Віктор Попельнюх

Переглядів: 527 | Додав: ksysha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 171 2 »
17 natalialiakhman99  
Ведмеді справді небезпечні для людини,тому ситуація що склалася з вами дуже складна. Страшно уявити себе на вашому місці. Ваша розповідь досить моторошна і інтригуюча водночас.Цікаво буде дізнатися чим же це все закінчиться.

16 aptyp3331999  
Добре, що цю тварину я бачив лише в зоопарку. Я навіть не можу собі уявити свої дії, якщо б я побачив як на мене біжить мама ведмедиця. Я сподіваюсь, що я зміг би взяти себе в руки та діяти чітко. Головне - якщо трапиться так, що хтось побаче ведмежа треба триматись як тільки можна далі  та ні в якому разі не бігти до нього погладити, адже десь поряд його мама. Я вважаю що це потрібно запам"ятати кожному!

15 anastasiasotnyk  
Мені здається в такій ситуації головне не розгубитися ,взяти себе в руки ,та опанувати
Коли я бачила ведмедів в зоопарку ,було і цікаво і сумно водночас,такі могутні ведмеді ,за такими величезними парканами ,сумно з того ,що для людей то просто забава
Цікаво просто ,дивлячись на ведмідя в клітці,мене не покидали думки про те ,що він також як ми ,людини ,ходив на волі ,харчувався ,та створював сім’ю
Стає моторошно ,але краще коли ти усвідомлюєш шо ,побачивши ведмідя на волі ,гріє тільки один факт ,шо з нього не знущаються
Цікаво ,щоб я робила в такій ситуації ,напевно бігла кули бачили очі

14 linakulko  
Цікаві факти про  зустріч людини з дикими ведмедями. Я зустрічала ведмедя тільки в зоопарку. Він
викликав у мене захоплення, повагу, але в лісі я з таким звірем не хотіла би
зустрітися. На мене, як для звичайної людини, така б зустріч завершилась би
фатально. Знаючи, наскільки ведмеді небезпечні, особливо ведмедиці, з дітьми .Тому
враження від історії надзвичайні.

13 dianastr2014  
Справді вражаюча та інтригуючаісторія! Складно навіть уявити, які емоції та відчуття Вам довелося пережити.
Адже ведмідь – один з найбільших хижаків у світі, з гострими не втяжними кігтями
, чималими іклами та й важить він близько 600 кг. Дуже цікаво,чим же закінчиться
історія. Сподіваюсь на раптову та несподівану розв’язку.

12 potapovaasya1810  
Дійсно, не кожному вдається побачити таку картину. Мені, навіть, складно себе уявити в такій ситуації, тому, як на мене, моїм головним відчуттям був страх, адже це дійсно небезпечна тварина, з якою я зустрічались лише в зоопарку. А ведмежата і справді дуже гарні та цікаві, тому я, навіть, заздрю, що ви бачилися з ними в природному середовищі і надіюсь на позитивний кінець цієї історії.

11 r_oll_a  
Я никогда не читала истории с таким наслаждением.Какой сюжет для книги!Это очень страшно,столкнуться с глазу на глаз с самой матерью медвежат...Да и её понять можно)))Любая мать,будь то животное,птица(кроме кукухи конечно) защитит своё дитя,и ни когда не даст в обиду!!!

10 matvyikchuknina  
Добре коли можна себе опанувати в таких ситуаціях, не витрачаючи часу на паніку та вигадати, щось корисне. Напевно ведмежа, було кмітливим і побачивши вас, зі страху склав свій план порятунку, схожий на ваш. Дуже хочу побачити маленьке ведмежатко та, як він лазить по деревах, звичайно в биспечному місці. Цікаво чи можна в таких випадках, як ваш думати про щось незвичайне?

9 dpolovunka  
Згідно з книгами по зоології

8 dpolovunka  
Зазвичай це відбувається тому, що ведмедиця так намагається захистити своїх малят від небезпеки, або ж якщо хтось заходить на її територію...

1-10 11-17
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024 | Конструктор сайтів - uCoz