ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА

СУПЕРМОДЕЛІ СЕРЕД УКРАЇНСЬКОЇ ОРНІТОФАУНИ

Написати серію публікацій під цим заголовком надихнуло повідомлення мого магістранта про зустріч сиворакші (Coracias garrulus L.) 10 липня 2017 року в околицях с. Балаклія Великобагачанського району. За його даними пара цих птахів оселилися в дуплі старої верби на березі річки Псел, до якого вони активно носили їжу. Для орнітолога – це справжня подія, яка підтверджує той факт, що сиворакша поки-що достовірно гніздиться на Полтавщині. Крім того, це той випадок, коли така знахідка дає сподівання на те, що черговий вид не зникне, по крайній мірі, з нашого регіону. Адже тенденція щодо зменшення чисельності сиворакші в межах всього ареалу намітилась ще на початку минулого століття. Не виключенням була й Полтавщина, про що зазначав відомий місцевий орнітолог М.І. Гавриленко [1]. Таке ж різке скорочення її чисельності відмічалось по всій Україні [2, 4, 5]. І вже, наприклад в сусідній Сумській області в першій половині 1990-х років сиворакша, практично, перестала гніздитись [4].

У Європі, вцілому, з 1950-х pоків відбувся катастрофічний спад чисельності цього виду. Зараз вона занесена в Червоні книги практично всіх країн Центральної Європи. Загальна чисельність популяції в сусідній Польщі оцінюється лише в 1000-2000, а в Угорщині – 300-600 пар. Сиворакша занесена до Червоної книги Білорусі, де гніздиться 600-900 пар. Також включена у список рідкісних птахів Європейського центру Росії як вид, чисельність якого постійно скорочується [3]. В Україні їй присвоєний статус зникаючого виду, який залишився більш-менш звичайним лише в південних областях. За даними 2009 року загальна чисельність сиворакші в нашій країні орієнтовно становить 4-5 тис. пар, основна кількість яких зосереджена в Одеській, Луганській та Харківській областях [7]. Для території НПП «Нижньосульський» вона має статус пролітного виду [6]. Продовження буде.

Література

1. Гавриленко Н. И. Птицы Полтавщины / Н. И. Гавриленко – Полтава, 1929. – 142 с.

2. Горбань І. М. Про сучасну чисельність та поширення сиворакші (Coracias garrulus L.). / І. М. Горбань // Птахи Рівненської області – Рівне, 1992. – С. 33-34.

3. Грищенко В. М. Про занесення нових видів птахів до Червоної книги України / В. М. Грищенко // Беркут 7 (1-2) –1998. – С. 94-103.

4. Книш М. П. Катастрофічний стан чисельності сиворакші на північному сході України / М. П. Книш, М. Є. Матвієнко // Проблеми вивчення та охорони птахів. Львів-Чернівці – 1995. – С. 72-73.

5. Кривицький И. А. По поводу изменений фауны птиц в среднем течении р. С. Донец. / И. А. Кривицкий // Птицы басс. Сев. Донца. – Харьков, 1994. – С. 2‑5.

6. Клестов М.Л. Рослинний та тваринний світ пониззя річки Сули / М.Л.Клестов, Н.П.Гальченко, О.Д.Некрасова, М.Ю.Старовойтова, В.А.Конограй / під аг. Редакц Клестова М.Л. та Гальченко Н.П. – К.: Фітосоціоцентр, 2016. – 240 с.

7. Червона книга України. Тваринний світ / за ред. І. А. Акімова. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – 600 с.

Автор: Віктор Попельнюх