Настала мить, коли ми можемо познайомитись з останнім представником української орнітофауни, який входить у топ-п’ятірку нашого списку. Вивільга (Oriolusoriolus L.) – саме вона завершує парад серед птахів у номінації «найяскравіше оперення». Дійсно, цього птаха, серед інших, вирізняє яскраво-жовте забарвлення тулуба самця (фото), яке контрастує з чорними крилами та хвостом (серед наших птахів лише плиски жовта та жовтоголова можуть похизуватися таким же яскраво-жовтим оперенням). Виділяються червоним забарвленням очі та дзьоб, що також надає своєрідності в контрасті та загальному вигляді вивільги. На відміну від самця, самка забарвлена не так яскраво (фото). В кольоровій гамі її тулуба домінують зеленувато-жовті відтінки на спині та грязно-білі з темнуватими повздовжніми рисками на нижній частині тіла, що забезпечує їм статевий диморфізм. Специфіка виду проявляється в багатьох особливостях. По-перше: маючи достатні розміри (птах більше ніж шпак) та поширення в нашій зоні, вивільгу дуже рідко вдається побачити; зазвичай вона ховається в кронах серед листя дерев, де переважно тримається. По-друге: має мелодійний голос, звуки якого нагадують флейту (хто ж не чув його?). Жоден птах нашої місцевості не володіє таким голосом, хіба що інколи сойка намагається його копіювати. Є ще одна особливість у вокалізації вивільги – застосування нею іншого голосового сигналу, що нагадує крик кішки, якій щойно наступили на хвоста. Використовує його самець виключно у випадках, коли на їх гніздовій території є якась небезпека – людина, собака, хижий птах тощо. Це своєрідний сигнал для самки, що сповіщає її про непрошених гостей. По-третє: із наших птахів вивільга, один з найкращих майстрів-будівельників гнізда. Знайшовши у верхівках, переважно листяних дерев, розвилку гілок (під кутом 45-500), що розташовується паралельно землі, самка в’є гніздо у вигляді кошика, який міцно прикріплює до основи. Від надійності його прикріплення залежить успіх гніздування птахів, адже повинно витримати вагу дорослого птаха та 4-5 пташенят, які на період вильоту з житла за вагою не поступаються батькам (вага дорослого птаха – до 85 г). Крім того, на гніздо великий негативний вплив мають погодні умови – дощ та сильний вітер. По-четверте: вивільга відноситься до пізніх мігрантів, яка на місце гніздування прилітає в числі останніх, коли на деревах уже розпускається листя (щоб було де маскуватись). В той же час відлітає на зимівлю в числі перших. По-п’яте: забарвлення яєць цього виду дуже специфічне – вони білого кольору з рідко розташованими крупними чорними цяточками, що не спостерігається у жодного виду горобиних птахів України.
Взагалі я радий,що цю пташку вписали до топ-п'ятірки супермоделей орнітофауни.Шкода,що я її ніразу не бачив,мені говорили та і зараз в статті я прочитав,що це напрочуд красива пташка....
Эта птичка, лучший строитель гнездышка, среди всех птиц которые обитают на нашей местности. Привлекает людей его замечательный окрас, ярко желтый, цвет "солнца" безумно приятный цвет для птиц. У этой птички, замечательный голос похож не флейту, интересно как предупреждает свою "вторую половинку" про опасность, что кто-то находиться рядом с ихней норой.
Саме найбільше мені сподобалося про самця вивільга- сподобалося його окраса, та і на вид схожий на серйозного парубка, те що сидить і спостерігає чи немає ніякої небезпеки, навіть на мить задумалася, і хотілося щоб люди були схожими на цю диво-пташку.
Досить цікавий представник, на мою думку це найгарніший з супер моделей української орнітофауни. На жаль я не зустрічав його на власні очі, хотілося б побачити цю гарну пташку, та дізнатися більше про її життя та існування.
Безумовно вивільга дуже цікавий птах і заслуговує повне право входити в топ-п'ятірку супермоделей орнітофауни. Мені не довелося зустрічати цього птаха, я з великою цікавістю прочитала цю статтю, яка допомогла познайомитись вивільгою, хоча і заочно.
Як шкода, що закінчилися птахи шо входять до топ- моделей України. Я дуже рада, що познайомилася з цими представниками. Це розширило мій світогляд, моє бачення орнітофауни, і додало мені велику кількість знань. Вивільга є дуже красивим і приємним для ока представником. Вона ниьі підіймає настрій своєю окрасою.
Читаючи цю захоплюючу статту.. мені закортіло побачити самій Вивільга. Адже я його ніколи не бачила. Найбільше мені сподобались їхні яскраві барви та те, що вони найкращі майстри-будівельники.
Прочитавши статтю з сумом зазначу, що завершується рубрика "Пернатих супермоделей" і тому мені спало на думку розпочати іншу: "Пернаті майстри", адже майстерності деяких птахів можуть позаздрити архітектори та будівельники не з одним дипломом, а на можливостях живих організмів розвивається перспективна наука Біоніка .Надіюсь що разом з ремезом та іншими птахами до топ 5 потрапить і вивільга. Чи навпаки рубрика хитрунів, чи ледарів, як зозуля, і відсутність умінь ніяк не заважає процвітанню виду. Адже в сучасному світі, як доводить практика, такі й виживають і не лише серед тварин, а й тих що вважають себе Homo sapiens.
От ми і дізналися про останнього представника топ-п'ятірки.Шкода,що мені так і не довелося бачити вивільху на власні очі. Особливості поведінки,їх зовнішність,спів,майстерність будувати - всі ці різні пристосування до зовнішнього середовища є незвичайними і характерними лише для цих птахів. Цікаво читати такі пізнавальні статті і завдяки ним відкривати для себе щось нове.
Мені минулого року пощастило побачити на власні очі вивільгу. Ще б хотілося цей вид назвати яскравим сонечком, бо вони такі позитвні . А ще вивільга – дуже корисний птах, оскільки поїдає величезну кількість комах, личинок і лялечок, більшість з яких є шкідниками садів і лісу. Особливу користь птах приносить поїдаючи шкідливу гусінь, яку через отруйні волоски інші птахи не чіпають. Вони дійсно мають чарівний спів.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
Настала мить, коли ми можемо познайомитись з останнім представником української орнітофауни, який входить у топ-п’ятірку нашого списку. Вивільга (Oriolus oriolus L.) – саме вона завершує парад серед птахів у номінації «найяскравіше оперення». Дійсно, цього птаха, серед інших, вирізняє яскраво-жовте забарвлення тулуба самця (фото), яке контрастує з чорними крилами та хвостом (серед наших птахів лише плиски жовта та жовтоголова можуть похизуватися таким же яскраво-жовтим оперенням). Виділяються червоним забарвленням очі та дзьоб, що також надає своєрідності в контрасті та загальному вигляді вивільги. На відміну від самця, самка забарвлена не так яскраво (фото). В кольоровій гамі її тулуба домінують зеленувато-жовті відтінки на спині та грязно-білі з темнуватими повздовжніми рисками на нижній частині тіла, що забезпечує їм статевий диморфізм. Специфіка виду проявляється в багатьох особливостях. По-перше: маючи достатні розміри (птах більше ніж шпак) та поширення в нашій зоні, вивільгу дуже рідко вдається побачити; зазвичай вона ховається в кронах серед листя дерев, де переважно тримається. По-друге: має мелодійний голос, звуки якого нагадують флейту (хто ж не чув його?). Жоден птах нашої місцевості не володіє таким голосом, хіба що інколи сойка намагається його копіювати. Є ще одна особливість у вокалізації вивільги – застосування нею іншого голосового сигналу, що нагадує крик кішки, якій щойно наступили на хвоста. Використовує його самець виключно у випадках, коли на їх гніздовій території є якась небезпека – людина, собака, хижий птах тощо. Це своєрідний сигнал для самки, що сповіщає її про непрошених гостей. По-третє: із наших птахів вивільга, один з найкращих майстрів-будівельників гнізда. Знайшовши у верхівках, переважно листяних дерев, розвилку гілок (під кутом 45-500), що розташовується паралельно землі, самка в’є гніздо у вигляді кошика, який міцно прикріплює до основи. Від надійності його прикріплення залежить успіх гніздування птахів, адже повинно витримати вагу дорослого птаха та 4-5 пташенят, які на період вильоту з житла за вагою не поступаються батькам (вага дорослого птаха – до 85 г). Крім того, на гніздо великий негативний вплив мають погодні умови – дощ та сильний вітер. По-четверте: вивільга відноситься до пізніх мігрантів, яка на місце гніздування прилітає в числі останніх, коли на деревах уже розпускається листя (щоб було де маскуватись). В той же час відлітає на зимівлю в числі перших. По-п’яте: забарвлення яєць цього виду дуже специфічне – вони білого кольору з рідко розташованими крупними чорними цяточками, що не спостерігається у жодного виду горобиних птахів України.
