Сьогодні список найяскравіших українських птахів продовжує чечевиця, так, я не помилився, є птах з такою назвою. Між іншим, є й інші види, назви яких пов’язані з рослинами чи тваринами, наприклад, – просянка, вівсянка, коноплянка, смеречник, шишкар, костогриз, пірникоза, волове очко, золотомушка, кобилочка, очеретянка, кропив’янка, вівчарик, мухоловка, трав’янка, кам’янка, вільшанка та інші. Назви більшості з них характеризують біотоп, живлення чи біологічні особливості виду. Але є види, походження назви яких аж ніяк не пов’язані з вищенаведеним. Так наприклад пірникоза – водно-болотний птах з цікавою біологією, але названий так лише тому, що добре пірнає і в самця по боках голови наявні пера, які дуже сході на ріжки. Але чому саме пірникоза, а не пірникозел? Інший приклад, волове очко – дійсно один із самих дрібних птахів не тільки України, проте чому саме волове очко а не ніздря, наприклад? Вже давно волів немає, хіба що на Сорочинському ярмарку та у вигляді спогадів про чумаків на яких вони їздили в Крим за сіллю. Теж саме стосується і нашого номінанта – чечевиці. Ніякого відношення до бобової культури вона не має, лише мабуть її спів, який словами можна передати як «че-че-ви-чью» надихнув великого Палласа, що вперше описав її, дати саме таку назву. Отакою простою піснею, що монотонно виконується самцем протягом всього шлюбного періоду і приваблюється самка. На Полтавщині побачити цього птаха не так просто. Його чисельність не значна, проте все ж періодично можна його почути та побачити навіть в околицях обласного центру. У виду наявний статевий диморфізм. Самка сіренька як горобець. А самець, чим доросліший, тим інтенсивніше набуває червоного кольору оперення. Ось така вона – чечевиця.
Птах дуже гарний,приваблюючий колір пір'я.Мені ще не доводилось чути про нього,тому влучна публікація.Ми маємо розвивати свій кругозір,адже це не тільки корисно,але й цікаво ознайомлюватися з природою
Дуже цікаво було дізнатися,що серед нашої орнітофауни є такі незвичайні назви,було б корисно дізнатися про них більш детально. Чечевиця дуже гарний птах,хоча в житті я його і не бачила,але думаю все ж таки чула.
Дійсно, тваринний світ нашої країни вражаючий! Щоразу, коли ознайомлююся з вашими статтям дізнаюся багато цікавого. Хоча наведені в статті назви птахів і дивакуваті, але на те є воля вчених та й самого народу. Стосовно чечевиці, на жаль жодного разу не зустрічала цю птаху, воно і не дивно. Ознайомившись з додатковою літературою, я дізналася, що вони тихі і мовчазні, а місця їхнього гніздування розміщуються подалі від людських очей. Дещо засмутила дескримінація стосовно забарвлення особин за статтевою приналежністю. Особини чоловічого роду, дійсно феєричні і неповторні!
У чечевиці звичайної (Carpodacus erythrinus) самка, як і молодняк, непримітного сірувато-бурого кольору з оливковим відтінком, а от самець - дійсно красень. У дорослогосамця практично все пір’я яскраво-червоне, особливо в районі зоба і грудей. Красень! Вид перебуває під охороною Бернської конвенції
Отличная статья! Интересно выложены факты, сравнение многих видов птиц с растениями та животными. Впервые услышал, про этот вид птицы. На сколько яркий окрас у самца, а у самки он немного как-то тусклый (серый). Интересно, что одной лёгкой песенкой он привлекает самку к себе, и живет с ней очень долго. Никогда не видел такую замечательную птицу, очень красивая и интересная. И очень жаль !!!
В раніше опублікованих статтях було багато описів про птахів. Я інколи замислююся, наскільки природа особлива. Як вона може створювати таку красу. . Дійсно яке гарне забвлення мають деякі з птахів. І чому саме самець більш яскравий і привабливіший?
Чечевиця,незвична назва для пташки ,а хоча,скільки ще подібних пташок з цікавими назвами. Коли чую чечевиця,асоціація тільки з бобовими !Хотіла б її побачити ,тільки самця,він такий привабливий,яскраве червоне забарвлення ,точно запам’яталось . Думаю собі ,що за несправедливість ,чому присутній цей деморфізм,чому не самка яскравого колііру,як мало би бути на мою думки
Чечевиця- це дійсно найяскравіший птах. Прикро, що я про нього ніколи нічого не чула....навіть не бачила. Шкода, що самка сірувата за окрасою, а самець з червоним оперенням. Я чомусь хотіла б, щоб все буде навпаки.
Сьогодні список найяскравіших українських птахів продовжує чечевиця, так, я не помилився, є птах з такою назвою. Між іншим, є й інші види, назви яких пов’язані з рослинами чи тваринами, наприклад, – просянка, вівсянка, коноплянка, смеречник, шишкар, костогриз, пірникоза, волове очко, золотомушка, кобилочка, очеретянка, кропив’янка, вівчарик, мухоловка, трав’янка, кам’янка, вільшанка та інші. Назви більшості з них характеризують біотоп, живлення чи біологічні особливості виду. Але є види, походження назви яких аж ніяк не пов’язані з вищенаведеним. Так наприклад пірникоза – водно-болотний птах з цікавою біологією, але названий так лише тому, що добре пірнає і в самця по боках голови наявні пера, які дуже сході на ріжки. Але чому саме пірникоза, а не пірникозел? Інший приклад, волове очко – дійсно один із самих дрібних птахів не тільки України, проте чому саме волове очко а не ніздря, наприклад? Вже давно волів немає, хіба що на Сорочинському ярмарку та у вигляді спогадів про чумаків на яких вони їздили в Крим за сіллю. Теж саме стосується і нашого номінанта – чечевиці. Ніякого відношення до бобової культури вона не має, лише мабуть її спів, який словами можна передати як «че-че-ви-чью» надихнув великого Палласа, що вперше описав її, дати саме таку назву. Отакою простою піснею, що монотонно виконується самцем протягом всього шлюбного періоду і приваблюється самка. На Полтавщині побачити цього птаха не так просто. Його чисельність не значна, проте все ж періодично можна його почути та побачити навіть в околицях обласного центру. У виду наявний статевий диморфізм. Самка сіренька як горобець. А самець, чим доросліший, тим інтенсивніше набуває червоного кольору оперення. Ось така вона – чечевиця.
