Можливо не такий яскравий як інші птахи, але зі всіма відтінками пастельних коричневих тонів, надають право «міцному горішку» взяти участь у цьому конкурсі в одній з номінацій. Міцна статура костогриза (Coccothraustes coccothraustes), саме він представлений на фото, не випадкова. Жоден з наших птахів не може похизуватися дзьобом, яким він легко може роздавити, наприклад, кісточку вишні! Спробуйте самі це зробити, чи вийде, але якщо й вдасться, чи не за рахунок втрати зуба? Проте краще не ризикувати, лікування зубів нині дуже дороге. А цей птах, який розміром не більше шпака, дуже легко справляється з твердими частинами плодів різних видів дерев, добуваючи серцевину, яка становить основу його раціону в холодні пори року. Тому в нашому регіоні костогриз часто залишається взимку. У період розмноження раціон складають переважно комахи та їх личинки, які легко перетравлюються травною системою пташенят. Насправді, костогриз – типовий мешканець наших лісів, навіть гніздиться в околицях та самій Полтаві. Чому ж він не потрапляє в поле зору як інші види? Є декілька причин: по-перше – «скромне» забарвлення, яке не виділяє цього птаха на значній відстані, по-друге – відсутня мелодійна шлюбна пісня, яка б привертала увагу (самці обмежуються лише не виразним специфічним цикання, яке на фоні весняної голосової катафонії інших видів практично не помітне), по-третє – веде потайний спосіб життя, тримаючись майже весь час у кронах дерев, по-четверте – не самий упізнаваний вид людьми.
У міцності дзьоба костогриза (російською – дубоноса) неодноразово доводилось пересвідчуватись коли працював у заповіднику на орнітологічній станції. Під час міграцій їх відловлювали для кільцювання як і інших птахів. Проблеми виникали у новачків, які щойно приїздили на станцію та нехтували інструкціями щодо поводження з птахами під час їх відлову. До таких «небезпечних», які можуть завдати травм, відносився і костогриз. Не досвідчений волонтер міг легко підставити пальця за що й отримував в кращому випадку гематому від дзьоба птаха, але не рідко рани були серйознішими. І зовсім не щастило тому, хто з якихось причин (наприклад не вистачало місця в руках для всіх птахів) запихав його в карман штанів. Інколи, але й таке траплялось.
Кожен раз дивуюся, який прекрасний світ нас оточує! Ми часто не помічаємо і не цінуємо, але ж це така краса!) Можна дуже довго роздивлятися кожну детальку зовнішності цього птаха і розуміти, що ця прекрасна пташина лише малесенька частина величезного і прекрасного світу
Цей птах не тільки може розкусити кісточку вишні а й завдає досить значної шкоди вишневим садам. Тому навряд чи людина буде задоволеня зустрічі з птахом у власному доглянутому садку. У неволі костогриз швидко звикає до свого оточення, не перебірливий у їжі, легко приручається, але небезпечний: коли він озлоблений, то люто кусає все, що потрапить під його міцний дзьоб.
З кожним разом переконуюсь,що птахи це унікальні істоти. Костогризу заздрять дуже багато, і я в цьому впевнена. Навіть самій захотілось погризти кісточку вишні! Навіть в такому скромному забарвленні можно побачити щось унікальне,те,чого немає в інших. З кожною прочитаною статею в мене виникає неабиякий інтерес до пташок. Починаю помічати велику їх кількість в околицях свого міста, прислухаюся до їхнього співу. Вчора мала можливість прогулятися в лісі ввечері, і наскільки мелодичні співи я почула, цей голос природи мене зачарував. Я йшла і слухала, пливла в одну хвилю з ними, вони понесли мене по хмарах разом із собою. Пташки є красою природи, вони складають навід'ємний елемент нашого світу.
Чому й не дивно,що не бачина такого птаха на власні очі.Назва в мене асоціюється наче він гризе кістки якихось тварин,й думала,що це не малесенька пташка,а якийсь хижий птах.
Справді цікавий птах, і я чесно кажучи був здивований що такий маленький птах розміром не більше шпака має такий сильний дзьоб, адже щоб розколоти тверде насіння маслин, чи кісточку вишні треба докласти силу 11 кг/см2. Звичайний костогриз, вага якого всього 55 г, легко це робить! Тепер буду знати що є такий птах.
Під час водопою чи споживання їжі, цей птах досить агресивний, як до особин свого, так і інших видів, навіть більших за себе птахів. Костогриз пильно охороняє свою маленьку територію, після того як вилупляться його пташенята, однак в період коли під його опікою не перебуває жоден нащадок, він може ставити вартовим цілого лісу. Така поведінка вважається еволюційною перевагою, даючи змогу колонії обороняти свої тили від раптової атаки гніздових хижаків.
Мені подобається ця рубрика, дуже цікавий матеріал. Читаєш і згадуєш-бачила чи ні саме цього птаха, де саме, в яких умовах? Так як живу у сільській місцевості, де є і листяні ліси, і мішані ліси навкруги, і парк, і навіть старі вишневі та яблуневі сади, то пригадую, що бачила цього птаха. Ось тільки не знала про нього нічого. Тепер, завдяки рубриці, поповнюю свої знання!
Досить незвичайний птах, як для своєї зовнішності. На жаль, особисто мені ніколи не доводилося бачити його на власні очі, але назва цього красеня запам'яталась мені з історії про спробу його приручення, яку розповідала моя шкільна вчителька біології. Шкода, але всі старання були марними, адже птах, хоч і швидко звик до нового оточення та був не перебірливий в їжі, часто проявляв агресію та залишав рани на руках господаря своїм міцним дзьобом, тому довелося відпустити його на волю. Мені дуже подобається, що до цієї рубрики потрапляють пернаті не лише за свою красиву зовнішність та мелодійну пісню, але й за незвичайні вміння, які по особливому виділяють цього птаха серед інших представників зі збірки статей "Супермоделі серед української орнітофауни".
Цікавий та незвичайний птах на перший погляд. Саме морфологічні особливості легко визначаються в природі по повеликій голові, масивному дзьобу та своєрідному забарвленні. Ця морфологія дає йому здатність добре виживати у навколишньому середовищі. Напевно, важко вивчити цю птаху, бо він досить потайливий від інших мешканців. Було б цікаво його зустріти та почути який в нього звук пісні!!!
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
Можливо не такий яскравий як інші птахи, але зі всіма відтінками пастельних коричневих тонів, надають право «міцному горішку» взяти участь у цьому конкурсі в одній з номінацій. Міцна статура костогриза (Coccothraustes coccothraustes), саме він представлений на фото, не випадкова. Жоден з наших птахів не може похизуватися дзьобом, яким він легко може роздавити, наприклад, кісточку вишні! Спробуйте самі це зробити, чи вийде, але якщо й вдасться, чи не за рахунок втрати зуба? Проте краще не ризикувати, лікування зубів нині дуже дороге. А цей птах, який розміром не більше шпака, дуже легко справляється з твердими частинами плодів різних видів дерев, добуваючи серцевину, яка становить основу його раціону в холодні пори року. Тому в нашому регіоні костогриз часто залишається взимку. У період розмноження раціон складають переважно комахи та їх личинки, які легко перетравлюються травною системою пташенят. Насправді, костогриз – типовий мешканець наших лісів, навіть гніздиться в околицях та самій Полтаві. Чому ж він не потрапляє в поле зору як інші види? Є декілька причин: по-перше – «скромне» забарвлення, яке не виділяє цього птаха на значній відстані, по-друге – відсутня мелодійна шлюбна пісня, яка б привертала увагу (самці обмежуються лише не виразним специфічним цикання, яке на фоні весняної голосової катафонії інших видів практично не помітне), по-третє – веде потайний спосіб життя, тримаючись майже весь час у кронах дерев, по-четверте – не самий упізнаваний вид людьми.
