Переважна більшість природолюбів вважає таке заняття злом. Як не дивно, у цьому сенсі, відношусь до меншості, оскільки не все так однозначно та просто. Щоб у читача не склалось враження про лобіювання інтересів мисливців, відразу зазначу, що мисливську зброю в руках не тримав більше 20 років, а коли тримав, жодна тварина не загинула від мого пострілу (хоча стріляв влучно). У будь чому завжди є позитивні та негативні сторони (навіть в полюванні), та ставлення – негативне, чи позитивне. Дискусія про заборону спортивного полювання ведеться вже давно, починаючи з кінця XIX століття (як не дивно). В останні десятиліття «наступ» на мисливців став інтенсивнішим, оскільки до нього долучилися громадські організації, які проводять потужну агітаційну роботу щодо заборони полювання (часто лише заради отримання коштів від грантів). Але давайте почнемо з історії. Людська цивілізація завжди була пов’язана з добуванням тварин, тобто з полюванням. Розвиток суспільства сприяв тому, що потреби людини в продуктах харчування, зокрема тваринному білку, замінювався його отриманням не від диких тварин, а від одомашнених. А якщо так, то для чого добувати диких тварин? З точки зору прагматизму – все правильно! Але як бути з іншими аспектами потреби людини, зокрема з бажанням полювати, яке для багатьох є необхідністю, і навіть пристрастю. І це зовсім не означає, що вона (пристрасть) обов’язково пов’язана з жагою крові. Для переважної більшості законослухняних мисливців, полювання це етика та естетика процесу, можливість злитися з природою, залишитися з нею на одинці, відсторонитися від цивілізаційних та побутових проблем, почути її голоси, відчути серцебиття під час вистежування тварини, отримати естетичне задоволення від роботи чотирилапого друга (собаки), і це далеко не все, що може отримати справжній мисливець. Знаю багатьох з них, які не піднімуть з рушницю на самку з потомством, або взагалі на будь-що. Їх перебування в природі, це свого роду дань не моді, а генетична потреба, яка наявна у переважної більшості людей, але прояви її різні.
Так, найвищою винагородою мисливця є трофей, який він добуває. І, саме в цьому, є найбільший «гріх» людини з рушницею. На мій погляд, якщо це відбувається в рамках закону, то даний акт не є вбивством заради вбивства. Вбивство відбувається під час браконьєрства. А чим же відрізняється полювання від браконьєрства? Повторюсь – полювання здійснюється відповідно до норм, визначених Законом України «Про мисливське господарство та полювання» (з дотриманням термінів, норм відстрілу, способом добування тощо), браконьєрство – ненормований відстріл з порушенням всього того, що перераховано вище, яке і є по-суті вбивством. Можу навести приклад. Так, під час роботи на посаді директора регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» мені довелось спостерігати як один з депутатів місцевої районної ради, до того ж член екологічної комісії, гасав по водосховищу на човні, розстрілював все живе, що траплялось. Даючи свідчення він бідкався, що зараз вже не ті полювання як раніше, коли за один вечір вдавалось настріляти (оце отут потрібно читати як вбити) до 100 лисок. На моє запитання, а для чого стільки: відповідь проста – азарт. Саме із-за таких «азартних» стрілків до більшості мисливців негативне ставлення. (Продовження у наступній публікації).
Уже сам заголовок провокує читача до дискусії на досить непросту тему. Безперечно, що у кожного буде своя правда, але висновок повинен бути один: не нашкодити природі, дотримуватися букви закону й здорового глузду.
Дуже прикро, коли полювання переходить в "азарт", особливо у нетверезому стані. По-перше, можна нанести травму зброєю собі та оточуючим. По-друге, такий полювальник втрачає орієнтацію, а по-третє, хочеться "всьго й одразу". Хоча і в тверезому стані можна знищувати тварин. У попередньому коментарі стосовно вовків.Ці тварини є "санітарами" лісів. Беруть участь у ланцюгах живлення, а саме є консументами (2-3 порядку). Природа сама все контролює без втручання людини у своїх біогеоценозах. Стосовно полювання. В нас вже не існує такої кількості тварин, щоб дійсно відкривати сезони полювання.
На мою думку, полювання спотворює природу, мисливці знищують хижаків - своїх конкурентів, забруднюють воду і грунт свинцевим дробом, тримають диких тварин в постійному стресі. Відстрілюючи найкрасивіших, найсильніших тварин, знищують життя диких копитних і зграй птахів, погіршують генетичне якість виду.
Полювання - це відпочинок, який досить часто переростає в азарт. Кожен мисливець повинен пам"ятати, що цивільне полювання не повинно переростати в браконьєрство, що веде до знищення видової різноманітності тварин.
Особисто я вважаю, що у полюванні немає нічого поганого. Але потрібно розрізняти полювання і браконьєрство. На мою думку полювання це навіть добре, але потрібно полювати на тих тварин, яких досить багато, які не занесені до червоної книги україни.
Можу сказати , що дійсно є два типи мисливців , це ті для яких полювання є дещо більше ніж просто лишити життя тварину , для таких мисливців полювання, це сенс життя , змога повернутись до ремесла предків , виживати у пошуках бажаного звіря , переживати і нервувати при зустрічі сам на сам із твариною , для таких мисливців не основне скільки вони вбили тварин , їм важливий сам процес , підготовка , полювання . І є також другий тип , люди яким головне вистріляти більше патронів , випити побільше спиртного і вбити чим більше тим краще тварин і не важливо чи це лосиха із дітьми чи мале лисеня чи сім'я диких кабанів . Я вважаю , що таких людей взагалі не можна допускати до вогнепальної зброї , тому що ніякої користі від таких псевдо мисливців не слід чекати .
Зараз ми живемо в цивілізовану світі,та суспільстві! Тобто ,щоб вижити не потрібно полювати на здобич ,не потрібно не потрібно їсти якісь не зрозумілі плоди матінки природи. Полювання,для когось стало сенсом життя ,жажла крові бере своє,над збереження нашої фауни... Звісно ,цей вид так званого , екстремального задоволення нам запобігти не вдасться! Але ,якщо так замислитись ,чи не принесе задоволення просто спостерігати ,за кущем за стадом диких кабанів чи диких коз? Спостерігати за їх способом життя ,поведінкою один з одним ,взаємозв’язком А не губити їх життя одним пострілом
Звісно, від полювання може бути й певна користь, проте в наш час, як на мене, це приносить більше біди, адже скількох прекрасних видів тварин ми втратили, через бажання мисливців задовольнити свої потреби, а, особливо, свій "азарт"? Відомо, що полювання виникло і почало розвиватися разом з людиною, але наша історія є такою, що коли з'являється певна галузь, то обов'язково разом з нею з'являються і правопорушення, але, без сумніву, людина розумна вигадала так звані закони, щоб захистити свої мисливські права. Полювання давно втратило своє значення, а більшість мисливців, на жаль, перетворились на людей, що полюють не за тваринами, а за фото, яке розповість про їх славнозвісне хоббі.
На мою думку, полювання - це дії людини, що пов'язані з пошуком та добуванням тварин, які перебувають на волі у природі. З іншого боку, можна вважати, що полювання- це відпочинок для справжніх чоловіків, в крові яких кипить адреналін і азарт. Але деколи, цей азарт призводить до летальних моментів, таких як: знищення тваринного світу!!! Тому, потрібно притримуватися правил полювання(певних видів тварин, сезонів полювання та ліцензії),порушення яких називається браконьєрством!!
Полювання в деякій мірі потрібне, тому що за його допомогою можна регулювати популяцію диких тварин, які шкодять сільському господарству. Спортивне полювання марно забороняти, тому що мисливці і так будуть знаходити шляхи, для того щоб задовольняти свої потреби в полюванні.
