ПОЛЮВАННЯ – ЗЛО ЧИ НІ?!
У Вікіпедія можна ознайомитись з екологічними аргументами проти полювання. Пропоную проаналізувати їх.
Екологічні аргументи проти полювання:
1. Полювання – це постійне занепокоєння, стрес для диких тварин. Ця теза справедлива частково, оскільки терміни полювання досить обмежені. Проте, інші чинники, серед яких, наприклад, фактор турботи від відпочиваючих (рибалок та грибників), лісорубів, техніки, що працює в лісі тощо діють чи не постійно.
2. Під час полювання залишається багато підранків. Дійсно, підранки залишаються, але в природі нічого просто так не пропадає. Ними живляться інші тварини, зокрема хижі птахи та ссавці (шуліки, яструби, орлани, лисиці, єнотоподібні собаки тощо). А хто підраховував скільки гине тварин під час міграцій від перешкод штучно створених людиною – ЛЕП, висотних будинків, маяків, що приваблюють мігрантів світлом і т.д.
3. При полюванні відбувається забруднення екосистем і отруєння птахів свинцевим дробом. У порівняння з тими забрудненнями які щорічно потрапляють у навколишнє середовище завдяки діяльності людини, шрот це піщинка в пустелі. Так, щорічно у Світовий океан з ріками потрапляє понад 5 т ртуті та сотні тисяч т інших шкідливих речовин.
4. Під час полювання відбувається «селекція навпаки», так як під постріл потрапляють найбільш великі, помітні особини. Так, справедливо, але це більшою мірою стосується копитних тварин. Не рідко під постріл потрапляють саме «трофейні» екземпляри з найкращими для виду ознаками.
5. Полювання практично безконтрольне і тому сприяє різкому скороченню чисельності мисливських видів тварин. Назвати полювання безконтрольним – дуже категорично та безпідставно. Адже в Україні практично всі природні угіддя (ліси, луки, водойми, агроценози) розподілені між мисливськими господарства, переважна більшість з яких є ефективними користувачами, які дбають про охорону і про збереження чисельності тварин на достатньому рівні. Тим паче, що тварини мають властивість мігрувати, вільні території завжди поповнюються завдяки міграціям.
6. При полюванні через неуцтво основної маси мисливців відбувається винищення видів тварин, занесених до Червоної книги. Рідкісними певні види стають не від того, що їх знищують мисливці, а від того, що зникають місця їх проживання. Тоді вони й потрапляють до Червоної книги. А полювання, то вже наслідок.
7. Ведення мисливського господарства – це завжди знищення «конкурентів» – хижих звірів і птахів: вовків, шакалів, єнотоподібних собак, лисиць, сов, денних пернатих хижаків, сорок, граків тощо. Наразі все це не актуально. Дана теза мала місце на початку другої половини минулого століття, коли за відстріл певних «шкідливих» видів тварин виплачувалась винагорода. Наприклад, за знищеного вовка преміювали вівцею чи свинкою, а за ворону сіру видавали декілька набоїв. Нині більше тварин гине від «хімії», яку вони вживають разом з отруєними гризунами.
8. Створення сучасних мисливських господарств фрагментує природні екосистеми шляхом будівництва доріг та обслуговуючої полювання інфраструктури. Хотів би побачити такі мисливські господарства, де спеціально будуються автошляхи! А щодо мисливської інфраструктури, то в порівнянні з сучасними мегаполісами (де колись жили тварини) навіть порівнювати нічого.
9. Акліматизація нових мисливських видів тварин є одним з екологічно шкідливих методів мисливської біотехнії. Процес акліматизації нових видів мисливських тварин в Україні практично відсутній. Завезення певних видів ще не означає, що акліматизація відбудеться, як було наприклад з єнотоподібною собакою, бобром та норкою канадськими.
10. Забруднення генофонду мисливських тварин. Це факт. Особливо стосується популяцій диких свиней.
11. Надмірна концентрація окремих мисливських видів (насамперед диких копитних) в господарствах для полювання шкодить природним екосистемам. Має місце.
12. Полювання сприяє зміні природного еволюційного напрямку розвитку мисливських видів тварин. Яким чином? Що саме мається на увазі?
13. Загибель птахів (одного з партнерів; насамперед диких гусей) в результаті відстрілу на полюванні. А чому тільки гусей? Практично всі види здатні замінити втрачених партнерів.
14. Полювання заважає відпочинку птахів під час весняно-осінніх міграцій. Невже тільки полювання?
15. Полювання руйнує статевовікову структуру популяцій диких звірів і зграй птахів. Це науково доведений факт чи просто теза?
16. При полюванні залишаються осиротілі дитинчата багатьох мисливських видів звірів і птахів. Терміни початку полювання завжди приурочені періоду, коли молодь та батьки вже не пов’язані між собою (по крайній мірі птахи). Щодо копитних, то як правило дозволено відстрілювати самців.
17. Полювання витісняє диких тварин у нове середовище проживання. Не полювання витісняє , а знищення біотопів.
18. Полювання є базою для браконьєрства. Є таке!
19. Полювання погіршує генетичну якість виду. Про це вже було (теза 10).
Автор: Віктор Попельнюх
|