Четвер, 22.04.2021, 20:03Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 585

Статистика


Онлайн всього: 2
Гостей: 1
Користувачів: 1
emaildownloadmi

Пошук

Календар

«  Березень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2019 » Березень » 19 » ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА
08:30
ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА

«НЕБЕЗПЕЧНІ ЗУСТРІЧІ»

(продовження)

І саме в момент найвищої напруги, коли був повністю абстрагований від всього іншого, щось важке звалилось на мою спину. Відчуваю потужні лапи. Промайнула думка – ведмідь, рись чи вовк! Моя душа ніби полетіла в рай (тоді ще нагрішив не багато), стало так гаряче, а потім кинуло в холодний піт. Долі секунди минають, а я ще живий. «Серйозний» хижак діє миттєво, в цьому полягає його тактика. Завдяки рефлекторній реакції, настільки можливо, різко повертаю шию (здалось, що на всі 1800), і о боже… мене «цілує» здоровенна лайка нашого інспектора, який постійно проживав на орнітологічній станції. Кобель-альбінос вільно переміщався тайгою (що не правильно, бо від його лихої мисливської вдачі багато загинуло тварин). Відчувши мою присутність, він просто хотів привітатися зі мною, оскільки з самого ранку з ним не бачились. А я понавигадував собі ведмедів, рисей та вовків! А тут всього навсього якась ввічлива собачка. Вона все зрозуміла, зніяковіло дивилася на мене, ніби перепрошуючи за такий переполох. Побачивши її винуваті очі, посміхнувся, потріпав кудлатий загривок і відправив додому. Зрозуміла, і відразу помчалась в заданому напрямку. В той день більше нікого не піймав, а пригода залишилась, про яку тепер знаєте і ви.

Автор: Віктор Попельнюх

Переглядів: 341 | Додав: ksysha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 141 2 »
14 olyakhomenko2000   [Матеріал]
Це була собака? Я в шоці! Я думала там якийсь страшний звір! А це зовсім невинна собака! Добре, що це не завдало шкоди вам. Навіть уявити не можу, що сталося б з вами, якби це був ведмідь, то було б худа. Досить цікава історія, мені було досить цікаво, хто ж упав на вас! А ось розгадка! Дякую за цю історію і з нетерпінням чекаю нових історій!

13 margarita24081997   [Матеріал]
Надзвичайно пощастило,що це була просто ввічлива собачка.Уявляю,як страшно було в той момент,скільки поту вийшло за ті секунди переляку.Так і виробляємо адреналін,але краще менше хвилюватися.

12 dianastr2014   [Матеріал]
От так і фінал! Кажуть, що лайка дуже ласкава пород асобак. Ось пес і вирішив з Вами побавитись. Хоча мені здається, що всі собаки є гарними та вірними друзями людини. І взагалі, це дуже цікаві та розумні тварини. У мого дідуся в селі є вівчарка, цуценя звичайно ж обирала я і на той момент ми ще не знали, що зі звичайної на вигляд дворняжки, виросте такий красень! Так от коли до будинку під’їжджає авто дідуся наш сторож і звуку не подає, а коли авто чуже - ладен і ланцюг порвати. Зараз багато хто може обуритися: «Чому це пес на ланцюгу!?». Одразу відповім, що це лише в сезон кліщів та гадюк.До речі, свого охоронця я знайшла в притулку і відтоді ми з ним друзі, як то кажуть не розлий вода!

11 karina_S   [Матеріал]
Ну що тут сказати... Песик трішки розрядив напружену і зосереджену обстановку  дослідження. Але думаю, що після отримання дози адреналіну ваша пильність стала гострішою)

10 zari999777555   [Матеріал]
О точно! Так і думала, що це буде пес, а не якесь страховисько. Дійсно, якщо просто слідувати елементарній логіці, то стає цілком зрозумілим, що якщо все це відбувалося з автором, який зараз виклав цю статтю, то все повинно було закінчитися благополучно. Так званий "Happy end". Звісно, коли все чудово закінчується, кожна пригода додає життю нових барв та відтінків, без чого б не було таких приємних потім спогадів. В пам'яті викарбовуються ніби ареал, заповнений небезпечними, але незабутніми пригодами. І коли розповідаєш чи описуєшь, чти просто прокручуєш в голові ті події— виникають почуття глибокої радості, наповненості і душевного тепла. Тільки подумайте, стільки всього трапилось на віку небезпечного, а я ще й досі живий та здоровий. Це ж диво! Чи не так?
Пригоди, особливо небезпечні, загартовують наш характер, розвивають сміливість, виховують хоробрість і мужність, а також, безперечно, формують відданість улюбленій справі, яких би жертв вона не вимагала.

9 linakulko   [Матеріал]
Досить неочікуваний фінал. Але це тільки коли читаєш так просто, а насправді я б напевно на місці і віддала б Богу душу. Щодо мене,то я дуже не люблю раптові події і вражена як це автор не перелякався , і не втік. Крім того було б цікаво почути про лайку альбіноса, так як не часто зустрінеш тварин альбіносів.

8 anastasiasotnyk   [Матеріал]
В мене також була ситцація,коли життя промайнуло як одна мить перед очима
І діло було в літаку,коли ми попали в зону турбулентності
В одну мить згадала всі молитви ,та просила мене зберегти
Бажаю і Вам по менше таких ситуацій ,щоб «щоб серце опускалось в п’яти »

7 supernata-yatsiniuck2014   [Матеріал]
Напевно відразу я б там уже була з інфарктом.
А собачка ,молодець. В мене самої є лайка західносибірська, то також як наробить якусь шкоду, хочеться на неї кричати, ну як тільки подивлюся їй в очі, то все прощаю, адже той погляд як у малої дитини)

6 maxsemenko25   [Матеріал]
Так влаштована людина, що у хвилини небезпеки чи несподіваної ситуації, вона думає про найгірший фінал... Добре, що фінал цієї історії щасливий, який яскраво ілюструє відомий вислів: "Собака-друг людини".

5 uriypyschyta   [Матеріал]
Ну як завжди, історія закінчилась щасливо, всі дуже радіють, що то була просто собака. Звісно, я навіть подумати не могла,що то буде собака, уявлялось і справді хижий звір, але добре, що добре закінчилось. Чекаємо ще історій....

1-10 11-14
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2021 | Конструктор сайтів - uCoz