Понеділок, 06.12.2021, 16:35Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 606

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Квітень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2019 » Квітень » 16 » ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА
15:27
ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА

БУДНІ НАУКОВЦЯ

Про перші враження перебування на території Нижньосвірського заповідника розповідав у попередніх публікаціях. Але, як завжди, вони відступають на другий план, і розпочинаються будні науковця, на посаду якого я був зарахований. У мої обов’язки входило вивчення орнітофауни заповідника, проведення обліків птахів під час міграцій, зокрема водоплавних, та участь у забезпеченні масових відловів пернатих з метою кільцювання. Це, що стосується загальних питань з організації моєї орнітологічної роботи вцілому. Але був ще один аспект, який стосувався персональних досліджень, адже кожен науковець спеціалізувався на конкретній своїй тематиці. З ним було не так просто, оскільки традиційно склалося так, що коли науковець тривалий час займається якоюсь проблематикою, то іншим, без його дозволу, в цьому напрямку працювати практично не можливо, особливо початківцям. Коли я почав цікавитись, які ж теми «вільні», то дізнався, що «розібрано» практично все, ну хіба що залишились очеретянки – маленькі, сіренькі, розміром з горобця, які мешкають в заростях кропиви та очерету. Оце і вся перспектива!

Очеретянки, так очеретянки, вирішив для себе. Звісно ж про них я дещо знав, в Україні доводилось зустрічати деякі види. На моє запитання, а чому ніхто ними не займається, отримав дуже просту та лаконічну відповідь – дізнаєшся. Дізнався досить швидко як тільки приступив до досліджень. Вірніше не під час самих досліджень, а вже на етапі підготовки до них. Як відомо, будь яка більш-менш серйозна наукова робота передбачає підготовчий період, визначення мети та завдання досліджень. Для цього потрібно було дізнатись, що з цього приводу зроблено світовими науковцями. Не буду зупинятися у який спосіб доводилось отримувати їх напрацювання, це окрема історія. Нинішнім дослідникам, за наявності міжнародної павутини, зробити це дуже легко, а у 80-х роках минулого століття такої можливості не було. Це все одно, що порівнювати кам’яну та металеву сокири.

На той момент в Західній Європі міграції очеретянок Роду Acrocephalus вивчили досить добре. Тому, у травні 1981 року ЭУРІНГ ( Європейський союз з кільцювання птахів ) запропонував національним центрам кільцювання Східної Європи спеціальну програму стосовно деяких видів, в число яких увійшли і очеретянки. До реалізації проекту «Acrocephalus» ( так його назвали ) включилось багато держав. Це сприяло узагальненню нових і раніше зібраних матеріалів, а також не опублікованих даних і дозволило у загальних рисах зрозуміти їх стратегію міграцій на зимівлю ( Африку та Індокитай ).

На відміну від європейських, міграціям північно-східних популяцій було присвячено лише декілька робіт (Koskimies, Saurola, 1985; Целминьш, 1989). Не виключенням було і Південно-Східне Приладожжя, де ми лише мали наміри провести дослідження.

Ще одним важливим аргументом було те, що переважна більшість очеретянок в місці наших досліджень, мешкала фактично на межі північного ареалу, тому їх міграційний шлях до місць зимівлі набагато довший, ніж у південних та західних популяцій, що могло визначати відмінності не лише в стратегії, але і в тактиці міграцій. (Далі буде).

Автор: Віктор Попельнюх

Переглядів: 283 | Додав: ksysha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 161 2 »
16 karinakrutko98   [Матеріал]
Навіть важко уявити, яку працю виконують науковці, коли досліджують очеретянок

15 nataliya030996   [Матеріал]
Дійсно, яка це клопітка праця, але воно того вартує. Тому коли читаєш такі захоплюючи публікації аж подих перехоплює, настільки це цікаво. А особливо який досвід для молодих науковців.

14 olyakhomenko2000   [Матеріал]
Мені здається, не дарма залишилися Вам саме очеретянки! Це була напевно сама доля! Якщо задуматись, то досить важко уявити скільки потрібно було зробити в ті часи роботи, щоб отримати результати. В наше сьогодення все набагато легше, ніж було тоді.

13 aulko99   [Матеріал]
Починати з "нуля" це завжди важко. А тим більше якщо ти навіть немаєш ніякого додаткової інформації про цю справу. Дійсно, очеретянки ведуть скритний спосіб життя, тому досліджувати їх не дуже легко. Але якщо знаєш про цю птаху хоть деякусь інформацію, то досліди будуть просуватися плавно.  У тих місцях, де росте очерет, очеретянка влаштовує будівлю, де будує гніздо в його заростях уздовж річок, каналів або інших водоймищ. Було висунуті такі факти, що на сьогоднішній день чисельність очеретянок значно зменшилась, перш за все через засухи на територіях і осушення вологих районів у місцях їх гніздування.

12 1996randall   [Матеріал]
Спершу ніж почати любе дослідження, потрібно ретельно все спланувати і підготуватися до будь яких проблем які зустрінуться на дорозі. Не треба зупинятися на дослідженому, потрібно йти далі і далі, і дізнатися як можно більше про цього таємничого птаха. Не легкий досліджувати, але я вважаю у Вас все вийде ).

11 zari999777555   [Матеріал]
На мій погляд, будь-яке дослідження живого цікаве. Нехай це й маленькі, сіренькі, майже непримітні очеретянки. Проводити час на природі— це прекрасно. Будь-якому науковому дослідженню додає неповторного шарму свіже повітря, зелень, сонячне проміння. І навіть погані погодні умови, усі труднощі польового життя — холод, брак харчів, різні комахи, кропива, інші небезпеки— не в силах відбити охоту до роботи на природі.
Якби я планувала зайнятися якоюсь науковою роботою і провести дослідження, то, напевно, обрала б саме якесь дослідження, що стосується безкордонного простору— виміру за межами лабораторних стін. Адже теорію і так неодмінно прийдеться писати, сидячі у кабінеті й посміхаючись екрану монітора. А у "нетрях" з'являється нова наснага, жага до відкриття незвіданого та пізнання нового, того що раніше ховалося за ширмою таємниці або ще залишилось непоміченим у сутінкових обрисах. Природа дає новий подих, одарює натхненням. Тож дослідження природи —не лише корисна наукова діяльність, що може стати надбанням суспільства й послужити майбутнім поколінням, а й джерело життєрадісності, любові до світу, енергії й розвитку себе як особистості.

10 olja88113   [Матеріал]
Важко, навіть, уявити яку клопітку роботу потрібно буде провести під час дослідження очеретянок. Тому, із нетерпінням чекаю на продовження

9 natali-matvienko-98   [Матеріал]
Надзвичайно цікава і захоплююча історія. Наполеглива праця і самовідданість автора-дослідника надихає далі читати цю історію дослідження.

8 maxsemenko25   [Матеріал]
Дуже цікавий досвід для молодих науковців, адже  зазвичай більшість учених розповідають про свої наукові здобутки, а от про нелегкий шлях вибору свого місця в ній рідко.

7 dianastr2014   [Матеріал]
Надзвичайно цікаво побачити продовження статті та розвиток наукового дослідження. Очеретянки ж доволі не великі птахи, то ж досліджувати їх, на мою думку, досить непросто.

1-10 11-16
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2021 | Конструктор сайтів - uCoz