Середа, 17.07.2024, 11:35Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 632

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Травень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2019 » Травень » 7 » ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА
08:40
ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА

БУДНІ НАУКОВЦЯ

(продовження)

Очеретянка чагарникова (A. palustris Bechst.). Тенденція до розселення у цього виду на північ та північний схід намітилась дещо пізніше, ніж у садової. Експансія цього виду розпочалася в кінці XIX – на початку ХХ ст. (Бианки, 1910; Дункер, 1910). ЇЇ розселення особливо стрімким було в 30-х – 40-х роках. У цей час очеретянку чагарникову виявили в Естонії (Kumari, 1954) та Фінляндії (Leivo, 1946), де вона продовжувала освоювати регіон протягом двох десятиріч. За даними А.С.Мальчевского і Ю.Б.Пукинского (1983), на початку 60-х років вона з’явилась в окремих пунктах Ленінградської області, причому відразу у великій кількості. Проникнення A.palustris у центральну частину Карелії відмітили у 1954 р., а в північну – в 1960 (Laaksonen, 1967; Зимин и др., 1993). У 1963-64 рр., вона була вже звичайною по всьому південному узбережжі Фінської затоки, а в 1964-1965 рр. вид спорадично зустрічався по всьому Південному Приладожжі та пониззі Свірі (регіон наших досліджень). На гніздуванні в Карелії виявлена тільки в 1973 році (Зимин, Лапшин, 1976).

Очеретянка велика (A. arundinaceus L.). ЇЇ розселення в північному та північно-східному напрямках відмічалось з першої половини ХХ ст. (Бианки, 1922; Merikallio, 1958). У Фінляндії цей вид вперше відмічений 25.05.1930 р., але на гніздуванні був виявлений лише в 1941 р. (Eriksson, 1969а), і донедавна залишалась рідкісним гніздовим видом (Koskimies, 1993). Починаючи з 40-х років в якості рідкісного гніздового виду зазначається для Калінінської обл., де її статус не змінився і в даний час, Рязанської та Московської областей. Але, її поширення не було таким стрімким як в очеретянок чагарникової та ставкової. Наприклад, в Орловській обл. на гніздуванні її вперше виявили у 1984 р. (Грабилина, 1991), Нижньогородській – в кінці 80-х р. (Бакка, Бакка, 1991).

Окремі випадки гніздування очеретянки великої в Ленінградській обл. відмічалися в 60-х роках минулого століття (Мальчевский, Пукинский, 1983). Ладозьке озеро цей вид розпочав освоювати, напевно, в кінці 50-х – на початку 60-х років і повільно розселювався вздовж узбережжя (Мальчевский, 1967).

У Південно-Східному Приладожжі співаючих самців вперше відмітили в 1970 р., і лише в кінці цього десятиріччя її виявили в Карелії (Носков и др., 1981; Зимин и др., 1993). Сама північна точка гніздування A.arundinaceus у Південно-Східному Приладожжі відмічена нами на межі Ленінградської обл. та Карелії, але вокалізуючих самців чули і північніше (В.Б.Зімін, усне повідомлення). На момент наших досліджень вона відносилась до рідкісних, можливо гніздових видів Валаамського архіпелагу Ладозького озера (Михалёва, Бирина, 1997).

Очеретянка індійська (A. agricola Jerdon). Вперше очеретянку індійську в Гумбарицях піймали літом 1987 р. Факт відлову відносили до розряду випадкових, але і в послідуючі роки вона з’являлась в місці наших досліджень. Всього нами було піймано 6 особин (22.06.87 р.; 6, 19 і 22. 06.88 р.; 8.08.89 р., і 28.06.92 р.).

Нині ще рано говорити про стрімкі темпи розширення ареалу у цього виду в північному напрямку, але тенденція цього процесу очевидна (Нанкинов, 1990; Сотников, 1996). Північна межа постійного ареалу виду включає райони Свердловська, Омська, Новосибірська і дальше на схід до океанічного узбережжя. У західному напрямку він вузькою смугою проходить вздовж північного берега Чорного моря, включаючи Полтавську обл., пониззя Дніпра, і закінчується в дельті Дунаю (Степанян, 1978).

У Болгарії вперше ця очеретянка відмічена в 1968 р., а в 1989 р. на Атанасовому озері піймана самка з ознаками розмноження (Нанкинов, 1990). У Венгрії вона була виявлена лише в 1978 р. У травні 1986 р. в пониззі р. Оріль (Дніпропетровска обл.) добутий співаючий самець (Гудина, 1991). У 1990 р. очеретянка індійська вперше виявлена в Естонії, у 1991 р. – в Бельгії (Sanden, Steen, 1993). Напевно що розселення або його спроби в ці роки відбувалися і в північному та північно-західному напрямках, що підтверджується гніздуванням 5-6 пар цих очеретянок на одному зі ставків в Кіровоградській обл. (Сотников, 1996) та відлови її в Гумбарицях. (Далі буде).

Автор: Віктор Попельнюх

Переглядів: 443 | Додав: ksysha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 181 2 »
18 polebkakhomenko1  
Всі очеретянки такі схожі, але такі різні. Кожна з них є особливим зернятком, яке відіграє свою важливу роль. Було б добре, якби такі представники мешкали в Полтавській області, і можливо ми б мали можливість за ними спостерігати, але ж досліждувати очеретянок не легка справа.

17 dakayermolova  
Дійсно, популяції деяких видів очеретянок зазнали суттєвих змін та поширення. Тому,досліджувати очеретянок в ті часи було не тільки цікаво, але і важко. Індійська очеретянка розташовує гніздо в очеретах або серед гілок прибережних чагарників на висоті в 30-120 см над водою або ж над тростинним настилом, що лежить на мулі.

16 alinaoleksienko523  
Прекрасна деталізована інформація, все чітко і зрозуміло.

15 Лелька  
Всі ці птахи відносяться до Ряду горобцеподібних,Родини кропив'янкові але кожний вид має свій окрас,по різному будує гніздо,мають різне місце перебування. Дуже цікаво було б послухати їхній спів.

14 dpolovunka  
Дані птахи невеликого розміру і по-різному будують свої гнізда....

13 alinatihovid6  
Очеретянка чагарникова охоче оселяється в річкових долинах і вибалках,порослих чагарником,і однаково часто гніздиться як на їх вологих днищах,так і на сухих,вкритих кущами схилах.Також цю пташечку можна зустріти серед хлібних полів,в плавнях з чагарниковою та деревної  рослинністю,в степових полумископодібних улоговинах та біля степових ставків.Вага цієї пташки 11-12 кг.А довжина тіла близько 13 см.З моменту прильоту і до середини липня можна почути спів очеретянки.

12 karinakrutko98  
Тепер хочеться дізнатися ще більше про цих чудених пташок!

11 linakulko  
Гніздяться очеретянки як правило окремими парами. Гніздо влаштовує в очереті або серед гілок прибережних чагарників. Воно циліндричної форми або у вигляді зрізаної зверху кулі, кріпиться між стеблами очерету. Матеріал гнізда — розмочене листя різних болотних рослин і злаків, а також з китиць очерету. Лоток гнізда вистелений найтоншими стеблинками злаків і китиць очерету, іноді щільно викладений рослинним пухом. Кладка з 4-5 яєць трьох типів забарвлення. Здебільшого яйця мають світло-оливкове основне тло, з глибокими неясними оливковими крапками.Рідше трапляються яйця зі світло-бурим основним фоном, з малопомітними бурими полями.

10 anastejsabel  
Вав,так цікаво!Що аж захотілося побачити її на власні очі.Дуже цікава інформація.

9 zheka1233421  
За співом Очеретянка чагарникова вважається одним з найліпших пересмішників. Її пісня відзначається тривалістю, мов би л’ється нескінченим потоком різноманітних звуків, переважно запозичених в інших птахів, безперервно триває до півгодини без визначених пауз між строфами. При цьому, під час кожного наступного виконання, птах не дотримується ні черги строф, ні порядку звуків, що їх складають. Найчастіше в співі, окрім власних 2-4 тріскучих та дзижкучих строф, присутні в середньому 12 запозичених у інших птахів фрагментів пісень та сплетених в гармонійну трель звуків.

1-10 11-18
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024 | Конструктор сайтів - uCoz