Середа, 17.07.2024, 11:35Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 632

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Травень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2019 » Травень » 10 » ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА
10:24
ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА

БУДНІ НАУКОВЦЯ

(продовження)

Провівши аналіз літературних джерел, вдалося встановити статус кожного із 5 видів очеретянок в околицях орнітологічної станції «Гумбариці», названої так на честь колишнього однойменного села та річки, яка там протікає. Нагадаю, що мова йде про територію державного природного заповідника «Нижньосвірський», розташованого на межі Ленінградської області та республіки Карелія.

Рис. Місце розташування орнітологічної станції «Гумбариці».

Було зрозуміло, що попереду не легкі, але цікаві наукові дослідження, адже вони розпочиналися в той момент, коли деякі види очеретянок або тільки недавно з’явилися в даній місцевості або лише робили спроби закріпитися на цих рубежах. Тепер нагадаю вам слова одного з науковців який відповів на моє запитання «чому ніхто не займається очеретянками?», відповів «дізнаєшся». Фактично ще не приступивши до наукових досліджень я вже знав з якими труднощами стикнуся:

У даному регіоні комплексні наукові дослідження очеретянок не проводились.

Очеретянки дальні мігранти, тому на місця гніздування прилітають одними з останніх (фактично в самому кінці весни).

У дорослих особин відсутній статевий диморфізм, тому відрізнити самця від самки вдається не завжди (лише в період розмноження за наявністю насідної плями у самок, але про це пізніше).

Не зважаючи на те, що садова та чагарникова очеретянки різні види, проте їх пісня відрізняється лише деякими нюансами, до того ж вони гніздяться в однакових біотопах, часто поруч.

Дуже складно шукати гнізда, які розташовані або серед біляводної рослинності (зарості очерету з водою) як у великої, лучної та ставкової очеретянок, або серед високих заростей кропиви – у сухопутних видів – садової та чагарникової.

Майже всі види очеретянок розпочинають осінню міграцію в числі перших мігрантів (в кінці літа).

Навіть цей далеко не повний перелік дає зрозуміти, що попереду чекає цікава та змістовна робота, оскільки за ті три місяці, які види перебувають у місцях розмноження, потрібно буде проводити значний обсяг наукових досліджень. Тим паче у специфічних умовах. Адже досліджувана територія знаходиться під впливом морських і континентальних повітряних мас, досить частих вторгнень арктичного повітря та активної циклонічної діяльності. У результаті взаємодії всіх кліматоутворюючих факторів на території заповідника формувався клімат, який був перехідним від континентального до морського з помірним теплим літом та нестійким режимом погоди.

У цілому ж характерними особливостями клімату Південно-Східного Приладожжя є різко виражена сезонність, нестійкість погоди в будь який період року та незначна тривалість вегетаційного періоду (лише 160-164 дні). Взагалі весна та осінь займають приблизно по 1/4 а літо менше 1/5 частини року. Весна, як правило, затяжна та прохолодна. Танення снігу на відкритих ділянках відбувається досить швидко, але квітень холодний, похмурий, у травні домінують вітри північного напрямку, які стримують надходження тепла, а в кінці місяця заморозки є звичайним явищем. Досить часто вони також трапляються в червні, а осінь вже розпочинається серпневими заморозками чи затяжними холодними дощами.

Оце такі умови для гніздування та досліджень! (Далі буде).

Автор: Віктор Попельнюх

Переглядів: 417 | Додав: ksysha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 171 2 »
17 alinatihovid6  
Дослідження це взагалі дуже цікава річ.Завдяки ним ти можеш відкрити для себе щось нове та цікаве.Хоть іноді дослідження бувають важкими та клопіткими,воно того варте.Після прочитання даної статті виникло бажання теж провести подібного роду дослідження.

16 dakayermolova  
Важко уявити ,наскільки тяжко було проводити дослідження. Наступні дослідження будуть ще цікавішими та витривалішими.Адже , клімат нестійки , а період вегетаційного періоду незначний. Тому ,залишається тільки захоплюватись і читати продовження історії про їх дослідження.

15 Лелька  
Дякую за такі пізнавальні статті.З яких можна дуже багато для себе відкрити та дізнатися

14 dpolovunka  
Я дуже так хочу!!!

13 knopa6427  
Дуже цікаво, змістовно, зрозуміло. Дякуємо що ви пишите такі статті

12 alinaoleksienko523  
Я ще ніколи не бачила такої гарної і змістовної роботи. Ви дуже чітко і коротко описуєте дані дослідження, що є дуже зрозумілим для аудиторії людей, які цікавляться даними темами.

11 alenanegrebeskay  
Які добрі статті!!! коротенькі та дуже пізнавальні ))

10 karinakrutko98  
Я б і сама хотіла та!!! Дуже цікава історія!

9 uriypyschyta  
Не можу не погодитися, що якщо вам реально цікава ця справа, то  ви не будете опиратися на якісь труднощі а просто будете намагатися всіма силами отримате бажане. Тому Ваші історії завжди цікаво читати, чекаємо всі...

8 lili_zaporozhets  
Цікаве та тяжке дослідження. Але воно того варте, завдяки таким перепонам можна дізнатися наскільки більше може зробити людина в якої є мета і жага дійти до кінця.

1-10 11-17
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024 | Конструктор сайтів - uCoz