Середа, 17.07.2024, 11:59Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 632

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2019 » Вересень » 11 » ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА
08:10
ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА

БУДНІ НАУКОВЦЯ

(продовження)

Оскільки була перерва під час відпустки, коротко нагадаю про що йшлося у попередній публікації. Серія публікацій під назвою «Будні науковця» присвячена повсякденній роботі людей, які присвятили своє життя науковим дослідженням, у моєму випадку орнітології. Може виникнути запитання, а для чого потрібно так детально все описувати, адже науковців не так вже й багато! В тому то й справа. Тому що нас не так багато, то, можливо комусь буде цікаво дізнатися про нас, відверто кажучи «не зовсім сповна розуму». Адже не кожен захоче, принаймні кращу половину свого молодого життя, витрачати на дослідження, живучи далеко від цивілізації, без всяких зручностей, часто готуючи їжу на багатті, ночуючи під відкритим небом чи в наметі, постійно стикаючись з небезпечними тваринами, зустрічаючи сонце, годуючи комарів…..І як би там не було, все одно відчувається романтика. А що може бути краще романтики? Тільки вона. Тому, мої друзі, не ставлю собі за мету когось в чомусь переконувати. Єдина порада: хочете щось зробити то зробіть, а немає бажання – краще облиште, щоб потім не жалкувати. Вище написане більшою мірою адресую своїм студентам, які обрали не легку спеціальність – біолог-науковець. Їх небагато, дехто з них потрапив на навчання випадково, але більшість свідомо обрала свій шлях. І якщо мої нотатки хоча б комусь допоможуть визначитись та ствердитись у своєму виборі – значить місія вдалась.

У останній публікації, яка була розміщена на сайті на початку червня, йшлося про методику досліджень, яку я використовував, вивчаючи очеретянок. У подальших публікаціях детальніше зупинюсь на окремих видах щодо їх біології на периферії ареалу, адже вона сильно відрізняється від тієї, що притаманна для виду з його інших частин. Буде цікаво.

Розпочну з лучної очеретянки, адже із усіх видів очеретянок Південно–Східного Приладожжя на місця розмноження вона прилітає першою. Нагадаю, що в цьому регіоні вона залишалась досить рідкісною до середини минулого століття, а з другої його половини стала фоновим видом, і найчисельнішим серед інших 5 видів очеретянок.

Приліт лучної очеретянки в регіон досліджень значною мірою залежав від ходу весни. Різкі щорічні відмінності були обумовлені, головним чином, температурним режимом, який суттєво впливав на розтягнутість термінів прильоту, і меншою мірою – на початок розмноження. Наприклад, амплітуда цього показника за 8 років (1987-1994) склала 20 днів (30.04.1989 р. та 19.05.1994 р.).

Основними негативними факторами, які стримували розмноження птахів у регіоні, це низькі температури повітря, сильні вітри, недостатньо тривалий фотоперіод, дефіцит кормів. Низькі температури повітря можуть стримувати початок гніздування як в результаті прямого впливу – через збільшення витрат на терморегуляцію, так і опосередковано, внаслідок зниження активності безхребетних тварин та їх доступності для птахів.

Дати реєстрації першої пісні та масової появи місцевих самців суттєво корелювали з середньою температурою повітря за декаду, яка передувала прильоту лучної очеретянки (r = -0,73+0,34 та r = -0,82+0,29). Наші дані не показують суттєвого зв’язку (r = 0,05+0,40) між датою початку відкладання яєць та середньою температурою за попередню пентаду (п’ятиденку). Більш суттєво (r = 0,64+0,31) проявлявся зв'язок початку відкладання яєць з середньою температурою в поточну пентаду. Далі буде.

Автор: Віктор Попельнюх

Переглядів: 373 | Додав: ksysha | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 5
5 alkabilyk737  
Я вважаю, що орнітологія - один з найцікавіших розділів зоології. Це мені довела навчально-польова практика із зоології цього року. Було дуже цікаво спостерігати за життєдіяльністю птахів, за їх співом і намагатися його запам'ятати. Дуже хорошими співунами виявилися (дрізд співочий, зяблик, вільшанка та ін.) Нам пощастило побачити очеретянку ставкову та чагарникову і їх дійсно важко відрізнити це, мобуть, підсилу тільки вченим - орнітологам.
Кожного дня нас оточують різні види птахів і дуже прикро, що мало хто цікавиться їх вивченням, та й навіть, мало хто знає видову назву синантропних птахів (види, які живуть поблизу людських поселень).

4 vladagusar1103  
Сьогодні дуже поширене явище бьордвочінгу (birdwatching) – спостереження за птахами або орнітологічний туризм, одна з популярних форм екологічного туризму й рекреації. Спостереження за птахами, як спосіб активного відпочинку в Україні ще тільки починає розвиватися, у той час як у Західній Європі та Америці це захоплення є однією з поширених форм організації дозвілля і кількість бьордвочерів можна порівняти з кількістю мисливців та рибалок. Зараз ще продовжується осіння міграція птахів. Ще мандрують на південь деякі види горобиних, іде проліт деяких хижих птахів тощо. Але найбільш масову міграцію нині можна спостерігати у водоплавних птахів: качок, гусей, лебедів. Всі вони стараються встигнути відлетіти до настання льодоставу на водоймах.
 
Думаю, відомий вислів Чарльза Дарвіна без зайвих слів зможе пояснити інтерес людини до птахів: «Я почав із задоволенням стежити за життям птахів і в своїй простоті дивуюся, як кожен джентельмен не стає орнітологом».

3 dianastr2014  
Важко не погодитись з тим, що молодих науковців, які б відважились на вказані Вами умови, на сьогодні дуже мало, на жаль. Така наукова романтика приваблює лише найвідданіших своїм мріям і переконанням студентів. Але я впевнена вони отримують задоволення від своєї справи! Наприклад, деякі молоді люди стають волонтерами (так, це не пов'язано наразі з наукою, але для пояснення моєї думки підходить найкраще). Я зараз про волонтерів світових масштабів, тобто тих, хто наважується поїхати до найвіддаленіших куточків світу, де голод або стихійні лиха — звична справа. Ці люди живуть там рік, два, а хто ще більше. Вони допомагають місцевим, навчають їх грамоти, створюють різні культурні проекти. Це надзвичайно важко як фізично, так і морально. АЛЕ! Коли ці волонтери розповідають про свої мандри, досягнення та про тих людей, їх очі завжди світяться любов'ю до своєї справи. Отже, вони на своєму місці. Тож нехай у кожного хто вчиться на науковця (або вже є ним) очі палають такою ж пристрастю та любов'ю до своєї професії та покликання!

2 irinadasenko678  
Я завжди захоплювалася людьми, які присвячували своє життя певній справі. Як на мене жити далеко від цивілізації досить цікаво. Науковці, які знаходяться в таких умовах можуть краще провести дослідження різних видів тварин чи птахів, адже вони мають змогу спостерігати за ним у звичному для них середовищі, протягом тривалого часу.
На сьогоднішній день існують чудові тури для екстремалів—поїздки на декілька днів на безлюдний острів, де люди виживають в дикій природі. Також багато людей ходять в походи. В такий не звичний спосіб вони відпочивають від шуму міста, та отримують незабутні враження.

1 zari999777555  
Мені здається, що хоч видів очеретянок не так вже й багато, але відрізнити навіть декілька видів цих сіреньких, трохи схожих на горобців, пташок один від одного не так вже й легко. Не кажучи вже про те, щоб дослідити не лише зовнішні відмінності, а й особливості поведінки, життєдіяльності, розмноження, перельотів тощо.
«Не зовсім сповна розуму» цікавитися життям науковців, чому ж? Цікавитись можна будь-чим, а можна просто вивчати багато різних питань навіть без відчайдушного інтересу з метою саморозвитку. Скоріше «не зовсім сповна розуму» нічим не цікавитись! Проте скажу, що іноді дійсно від усього потрібно відпочивать. Та звісно, у кожного своє бачення світу й свого місця у ньому.
І безперечно, не усім до вподоби жити далеко від цивілізації, та все ж такі люди є. І не обов'язково на все життя, достатньо для початку невеличкого терміну. Враження ж будуть незабутні! До того ж деякі новітні відкриття та блискучі дослідження робляться саме поза метушнею зовнішнього світу. Тому, якщо людина вирішила щось досліджувати, хоче дійсно віддатися своїй справі, то, мені здається, що пожити без комфорту, але у тиші й на природі,— дивовижний варіант. Чому б і ні?

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024 | Конструктор сайтів - uCoz