У деяких видів птахів спостерігається поступове зниження температурних порогів початку відкладання яєць в напрямку півночі, що може бути обумовлено специфікою добового балансу енергії птахів. Північні популяції безхребетних тварин та рослин краще адаптовані до більш суворих умов, а специфіка фотоперіодичних умом пришвидшує їх розвиток. У птахів чисті витрати енергетичних резервів за період короткого нічного спокою не значні, тому навіть за нижчих, ніж на півдні, температурних умов вони легко забезпечують себе достатньою кількістю їжі.
Ймовірно, що в дні з низькою температурою повітря лучна очеретянка може легко добувати водних комах, які мешкають в більш стабільних умовах і залишаються активними навіть коли температура наближається до нульової відмітки. Підтвердженням цього може слугувати той факт, що навіть у гніздовий період, коли дефіцит кормів відсутній, водні комахи в раціоні цієї очеретянки складають 2,6%.
За період досліджень сама рання після лучної очеретянки нами відмічена 30 квітні 1989 року. В інші роки приліт затягувався до кінця 2-ї декади травня, з середнім показником за період досліджень – 13 травня. Фактично середня дата прильоту цього виду у Південно-Східне Приладожжя співпадала з середніми показниками для регіону.
Аналіз даних щодо термінів прильоту лучної очеретянки, отриманих нами в околицях орнітологічної станції в кінці 80-х – початку 90-х років, і тут же в 70-х роках минулого століття, показав тенденцію до їх зміщення на біль ранній період. Такі ж висновки отримані і для Лапландії (Семенов-Тян-Шанский, Гилязов, 1991).
Як і в багатьох інших горобцеподібних птахів, самці лучної очеретянки на місце розмноження прилітають поступово. Зазвичай на КП (контрольних площадках) одночасно з’являлось 1–2 передових самці, аж потім в середньому через 2,6 днів (lim 0-7 днів) їх чисельність починає зростати.
Річні варіації дати реєстрації першої пісні лучної очеретянки були дуже суттєвими, з крайніми датами 30 квітня 1989 р. – 19 травня 1994 р. ( з амплітудою 19 днів ). Початкові дати прольоту в різні роки різнилися на 13 днів ( крайні дати: 6 травня 1989 р. – 19 травня 1988 та 1994 рр. ) з середньою 14 травня. Діапазон початку масового прильоту місцевих самців і самок був більш вузьким – по 12 днів у птахів кожної статі з крайніми датами відповідно 10 травня 1989 – 22 травня 1988 рр. і 21 травня 1993 – 2 червня 1987 рр.
Якщо розглянути взаємозв’язок окремих показників прильоту та прольоту, то простежується дуже висока позитивна кореляція (r = 0,93+0,15) між датою реєстрації 1-ї пісні та початком весняної міграції лучної очеретянки і між першим показником та початком масового прильоту місцевих самців (r = 0,87+0,20), з часовим інтервалом відповідно 2,6 днів ( lim 0-7 днів ) і 6,6 днів ( lim 0-10 днів ).
Приліт місцевих самців в різні роки займав період від 7 ( 1994 ) до 31 ( 1989 ), в середньому 19,3+2,5 днів, и був помітно більш розтягнутим, ніж у самок – від 7 ( 1987 ) до 21 ( 1993 ), у середньому 12,5+2,2 днів. Слід також відмітити відсутність синхронності в продовженні періодів формування місцевого гніздового населення у птахів різної статі, що пов’язано з нестійкістю погоди весною. Далі буде.
Справді досить цікаві коливання у дослідженнях різних років. Птахи, та й взагалі тварини, досить цікаві створіння. Майже до всього здатні пристосовуватись. Ще в дитинстві дивувалась можливостям птахів здійснювати довгі перельоти. А тепер, вивчаючи зоологію та читаючи різноманітні статті, захоплююсь їх можливостями ще більше! І хоча у світі проведена надзвичайна кількість досліджень, опубліковано тисячі наукових праць, я впевнена, ми ще багато чого не знаємо про життя птахів!
Очеретянки є дуже волелюбними створіннями, тому не зможуть вижити в домашніх умовах. Знаходження в клітці перетворює їх в агресивних і перестають співати особин.
При видимій небезпеки і можливе наближення людей птиці намагаються ховатися в густих заростях. Швидкі та спритні особини примудряються маскуватися завдяки непоказному оперення, зливаючись з гілками і очеретом. І тільки в період шлюбних ігор вони втрачають пильність, часто з’являючись на відкритих територіях. Бажаючи привертати до себе увагу, самці не тільки оголошують територію гучним співом, а й роблять піруети в повітрі, пролітаючи низько над землею.
Цікаво також,що очеретянки дуже люблять тепло, тому завжди відповідально готуються до періоду зимування. За час теплої пори року вони линяють два рази: навесні відбувається предбрачная линька, покликана зробити оперення більш яскравим і привабливим для потенційного партнера. Другий раз оперення змінюється в серпні, перед швидким відльотом у вирій. Пташенята змінюють гніздовий оперення незабаром після початку самостійних польотів. Пух і дрібні пір’я змінюються на постійний забарвлення, що свідчить про дорослішання птиці.
Цікаво ,що пісню очеретянки можна чути з часу прильоту і до середини липня. Під час співу самець вмощується на якійсь окремій або сухій гілці, на вершині стебла, куща або дерева. Разом зі співом цій очеретянці властиве позування, надування горла і широке роззявлювання дзьоба при співі. Іноді птах трясеться, розпускає хвіст, смикає їм з боку в бік, раптово підіймає крила над спиною і так само швидко їх складає. Доглядаючи за самкою, самець повертається перед нею в сторони, підіймає дзьоб вгору, витягує шию і за часами щільно притискає пір'я до тіла. Іноді самець і самка разом піднімаються в повітря, і самець літає, повільно змахуючи крилами. У час спарювання самці вирізняються забіякуватістю і часом переслідують один одного.
Найвища інтенсивність міграції очеретянки за період з 1995 по 2002 рр. відзначалася в 1996, найнижча - в 1997 р.. Протягом доби найвища міграця відзначена відразу після світанку (з 6:00 до 7:00 - 24.8% птахів), під час зупинки птахів після нічного прольоту і невелика - в передвечірні години (3.9%), що, мабуть, пояснюється збільшеною активністю нічних мігрантів . Добова міграція залежить від температури повітря і наявності опадів. При високій температурі і під час дощу птахи не ловилися . З кінця серпня-початку вересня у птахів помітно збільшується жирність. Дорослі особини лучної очеретянки, виловлені в період міграції, відрізнялися більш високими жировими запасами і середньою масою тіла , ніж молоді птахи . Міграція дорослих птахів починається раніше, і вже до середини вересня міграційні зграї складаються лише з молодих особин . Останні довше затримуються на міграційній зупинці. Для молодих лучних очеретянок є характерними післягніздові розльоти. Під час міграційного періоду крила і хвіст у цих птахів ще не повністю розвинені. Дані кільцювання і повернень вказують на те, що птахи північно-європейських популяцій летять через територію Західної України, а проліт західно-українських птахів йде в південно-західному напрямку.
Хочеться додати щось цікавеньке із власного досвіду. Але навіть не знаю, чи варте. Звісно, це не дуже стосується пташок, та все ж вони деяким боком сюди притуляються. Чи може все ж таки не треба... Ну добре, одну з історій розповім. Вона може показатися дуже дивною та вигаданою та все ж вона правдива. Так почнемо...А може все таки опублікувати історію тоді, коли вийде продовження поданої статті... Так добре, я подумала і вирішила розповісти менш цікаву спочатку, а найцікавішу залишити на наступний раз. Так от...почнемо...колись дуже давно (я маю на увазі у моєму дитинстві) трапилось наступне... Я поверталась додому зі школи одного сонячного безхмарного дня і раптом бачу...лежить на узбіччі дороги якесь пташеня, мабуть, выпало з гнізда. Я йшла тоді доволі-таки великою хащею, але гнізда на деревах так і не побачила. І думаю, що його робить? Вирішила перевернуть це тільце. Знайшла паличку і почала екзекуцію, і без того ледь живого пташенятка))) Ну коротше кажучи, я його роздивилась з усіх боків, і вдоль і впоперек, і спереду, і ззаду,— звідусіль. Цікаве створіння. .. Так, це я щось дуже у деталі вдаюсь, лізу кудись у болото...треба поменше подробиць...отже...и так...поїхали далі...таким чином я поперекидала пташенятко туди сюди (я дивуюсь, що воно ще дихало бідненьке...та не суть) я знайшла на його лапці якусь залізну дрібничку (тоді я, звісно, не знала про кільцювання) і подумала, що мабуть краще б зняти цю цяцю. Ну, як ви вже здогадались, у мене нічого не вийшло із цієї затії...а лапку було шкода травмувать...ну і я знайшла великий листок репейнику та завернула живий шматочок туди (це я вже зараз розумію, що то була доросла пташка, та тоді вона мені здавалась малесеньким пташенятком). У такий спосіб я притягла це створіння додому. Нікого не було вдома...і ооо, яке це роздолля! Знайшла я якийсь ящик і поклала туди зверток. Насипала на листок трохи хлібних крихт і думала ж, що пташка відражу оживе після "клінічної смерті". Та не тут то було! Навіть жодного руху не було з ії боку, навіть оком не моргнула. Але тільце було тепле, а я розуміла вже тоді, що створіння ще живе...і мені схотілося спробувать привести його до тями! Так! У житті завжди хочеться спробувать щось новеньке, кинути виклик обставинам! І ось, пригоди самі знаходяться! Так от, я пробувала і воду у дзьоб наливать, і якось ослабить кільце на ніжці (я думала, що воно якось причетне до страждань пташки:))), і зігріти ії, — усе було марним. І от прийшли батьки...що ж робить! Треба ховать створіння! А куди? Під стіл — видно, у шафу не влізає...під ліжко? Так! Точно! Вихід знайдено! І що ж ви думаєте було далі? Це була п'ятниця. Тринадцяте квітня доречі. Я запам'ятала таку ювілейну дату. Батьки забрали мене у подорож на вихідні. Я думаю далі не треба описувать усе те, що було після повернення у неділю ввечері? Ви люди розумні, досвідчені, вже " горобці стріляні", тож думаю без додаткових коментарів усе зрозуміли. Продовження буде...можливо буде...я дуже на це сподіваюсь:) Просто життя привчило мене не бути до кінця впевненим ні в чому, доки воно таки не відбудеться;)
Міграційний проліт очеретянок територією України відбувається всерпні – вересні, зокрема, у вересні летить переважно молодь; рідко поодинокіособини затримуються до жовтня (остання реєстрація лучної очеретянки 8 жовтня). Молоді та дорослі очеретянки мають дещо відмінну стратегію міграції, яка єзагальною характерною особливістю очеретянок, що підтверджено також іншими дослідниками (Chernetsov, 1998; Basciutti, Negra, Spina, 1997). Дорослі птахи пролітають раніше.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
