Понеділок, 14.10.2024, 03:27Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 633

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Листопад 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2019 » Листопад » 8 » ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА
14:24
ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА

БУДНІ НАУКОВЦЯ

(продовження)

У цій публікації мова йтиме про біотопічні уподобання лучної очеретянки. Біотопічний розподіл цього виду в Європі вивчений досить ретельно. Цьому питанню були присвячені спеціальні дослідження. Аналізуючи результати цих досліджень можна зробити висновок про значну пластичність лучної очеретянки в різних частинах ареалу. Наприклад в Англії, вона вибирає, у більшості випадків, відкриті, розріджені ділянки рослинності, які часто прилягають до заболочених територій. Тут вона гніздиться в кропиві, на низькорослих чагарниках чи заростях ожини. Рідше використовує змішані асоціації очерету, чисті ожинники та очерет. У заповіднику Жувінтас (Литва) гніздиться виключно в очереті, а в Польші – в очеретах, які включають велику кількість інших видів рослин, та оселюється тільки поруч з відкритою водою, зазвичай на її межі з суходолом. На Куршській косі Балтійського моря мешкає в заболочених місцях в асоціаціях осок, низькорослих очеретів та чагарників лози. За даними Н.Шенана (Shennan, 1985) вибір біотопу самцями лучної очеретянки залежить від розмірів птаха. Більш крупні особини зазвичай займають чагарникові стації (в них конкуренція вища), а птахи менших розмірів більш прихильні до заростів очерету, де міжвидова та внутрішньовидова конкуренція виражені не так сильно.

Виділяючись серед інших представників цього Роду великою евритопністю (ті, які пристосувалися жити в різних місцях) в різних частинах ареалу, лучна очеретянка і в північній його частині найбільш пластична у виборі місць для гніздування у порівнянні з іншими видами очеретянок.

У місці наших досліджень (Південно–Східне Приладожжя) спектр вибору стацій цим видом досить широкий і включає біотопи як відкритого, так і закритого типу з заростями очерету, осок, лозняків, які відрізняються висотою рослинних структур.

За даними Д.Томаса (Thomas, 1984), вибір стацій лучною очеретянкою визначається, головним чином, структурою, а не складом рослинності. Це, напевно, безсумнівно так, оскільки більшість гніздових територій у Приладожжі самці займають ще до закінчення формування рослинності, яка представлена в основному рослинами старої генерації (очерет, осока). В оптимальних мікростаціях яскраво виражена двоярусна структура, яка відповідає різним вимогам самця та самки. Тому, більшість гніздових територій, які займалися самцями, особливо тими, що прилітали першими, включали в себе двоярусні стації і розміщувалися, зазвичай, на межі – високорослий лозняк – осока з низькорослим лозняком. В цьому місці й будувалось гніздо. Але про це вже в наступній публікації.

І на завершення: оскільки в межах ареалу рослинність за своїм складом дуже різноманітна, то виділити «типовий» біотоп для гніздування лучної очеретянки дуже складно.

Автор: Віктор Попельнюх

Переглядів: 357 | Додав: ksysha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 6
6 dianastr2014  
Несподіваним є той факт, що у різних країнах очеретянка оселяється у відмінних одна від одної місцевостях. Вражена Вашою стійкістю до такого надскладного, але водночас захопливого дослідження. Ще раз переконуюсь, що наукова робота — це особливий вид зайнятості. Який звичайно має свої проблеми (у кожної сфери в науці вони різні), але при наполегливій праці приносить гарні плоди та вартує витраченого часу. На жаль, кількість молодих науковців в наш час не така вже й велика, а про зацікавлених в цьому студентів взагалі мовчу. Тож маю надію, що одного разу наукова робота все ж таки приверне увагу молоді та стрімко набере обертів в новому сучасному напрямку!

5 linakulko  
Вибір гніздового біотопу залежить від його здатності забезпечити птахів і пташенят кормом. Великий вплив на живлення очеретянок має середовище існування, зокрема рослинні зарості, з якими тісно пов’язані комахи. Весною птахи харчуються комахами, які перезимовують в очеретяних заростях
Кормовий раціон очеретянок має широкий спектр об’єктів від дрібних комах до невеликих хребетних тварин. В період розмноження споживають тільки тваринний корм. Основну його частку складають комахи, постійними компонентами є павуки та молюски. Для очеретянки великої характерний широкий спектр живлення, основними харчовими об’єктами ставкової є комахи, павуки, деякі невеликі слимаки, чагарникової – комахи та павукоподібні, іноді слимаки, лучної та прудкої – комахи. Також кормом можуть бути і ягоди.

4 irinadasenko678  
Ареал очеретянки лучної обіймає Європу і Азію від Великобританії, Скандинавського і Піренейського півостровів до заполярної частини Єнісею та Алтаю. В Україні гніздиться майже на всій території, крім Карпат, Криму та деяких районів півдня степової смуги; під час міграцій трапляється скрізь. Для збереження цього виду люди, які ведуть сільськогосподарську справу відмовляються від використання пестицидів. Ведеться охорона водно-болотних угідь.

3 zari999777555  
А зараз настав час поговорить про дещо загадкове... це звісно буде стосуватися птахів, але загадкових птахів, а якщо бути ще точнішим, прям-таки педантичним, то можна сказати, що зараз в моїх планах буде викладення іскрометної історії, у яку деякою мірою вкраплені пернаті. Це продовження нещодавно описаної історії, якщо раптом хтось пам'ятає про що йде мова... та я все одно пишу для зірок, а ви думали для людей якихось, чи може особисто для вас? Та ні для сонця, зірок і частково для хмаринок, що біжать по небу і всміхаються...а над кимось можливо і сміються. Я вам серьйозно кажу, бо чула неодноразово. Так...так...так...продовжую. А іще зазначу: писати коментарі, як і вірші, у вранішній прохолоді на криші гаражу наприклад, просто дивовижно (та взагалі будь-які творчі походеньки найкраще здійснювать вночі, коли сплять усі тіні та усі замріяні фантоми, але гуляють привиди... ви ж вірите у казки, чи не так?).Я не кажу, що вдень потрібно байдикувати... просто у ночі, особливо перед світанком, думки стають прозорішими і більш структурованими, а проза стає дійсно (на вірші це впливає ще в більшій мірі) більш довершеною, тож бессонні ночі мене дечому навчили. І в той час, як ваша голова з вухами лежить на подушці (я сподіваюсь, що вуха на місці і ніякий хижак їх ще не відкусив, бо напевне читач... вже знає, що вуха потрібно берегти, бо вони дуже смачні...це я просто згадала про вуха, бо це актуально для деяких природників, зокрема науковців-дослідників, які знають, як це ночувати носом до зірок, або до...а коротше не важливо) я виплітаю канву із слів клавіатурною "каліграфією". Я щось начиняю страву не тією начинкою. Повернімося, дорогий читачу, до загадкової історії, у яку випадково втрапила пташка (це не індик, який попав в окріп і зварився, як нам відомо з раритетного прислів'я). Це звичайнісінький біленький голуб. Саме він став винуватцем моєї розповіді. Так от, після того випадку з синичкою, я заснула з думкою випустити її на світанку. Сплю. І мене починає окутувати сон своїм барвистим мереживом. Сниться мені наступне: стою я в хаті на драбині, і чомусь намагаюся зняти люстру зі стелі, але ніяк не можу дотягнутися.І раптом я розумію, навіщо це роблю. У плафоні застрягла синичка і бється з неприхованим бажанням зробити ковток свіжого повітря (на вигляд та сама, що сиділа переді мною у клітці наяву). Я звикла до таких снів. Вони завжди мало чим відрізнялися від минулої або майбутньої дійсності. А тут я її намагаюся визволити, заладжу не на одну табуретку, зтуляю їх до купи, запекло намагаюся здвинути з місця стіл, та й полетіти врешті-решт, — та усі спроби марні. Я упала на підлогу, так і не допомігши невільниці... Сон розтанув. Це був тільки сон... та ви знаєте, що чим більше замислюєся над його природою (та й не тільки над цим), тим гостріше починаєш відчувати кожну дрібничку, кожну піщинку Всесвіту. Так вийшло і в цей раз. Я прокинулася. Тихенько вийшла в сіни, знайшла ключ у ящичку і пішла звільняти синичку. Щойно я наблизилась, як в очі втрапило наступне: очі пташки трохи були помітні у суцільній темряві, отже вона не спала, але це ще не кісточка родзинки... Поряд лежав голуб. Лежав мертвим вантажем поряд на травичці. Це мене не тільки здивувало... чесно кажучи, навіть в деякій мірі налякало. Я обережно торкнулася, — і птах злетів! Щоправда у зоряному небі я не довго бачила його силует.Потім я відкрила маленькі дверцята клітини... але синичка — ні з місця.І що ж тут поробиш? Ну, думаю полетить, коли відійду. І пішла я обніматися знов з одіялком. А вранці... Здогадаєтесь, що було? До речі снився мені ще один сон, і теж пов'язаний з птахами своєрідними, хоч і трохи косими меридіанами. Тож продовження буде, якщо, звісно, я схочу його написати:)))

2 barannik1999bk  
Шкода, що на сьогоднішній день багато видів птахів піддаються винищенню і цьому особливо сприяє людська діяльність. Для збереження даного виду необхідне впровадження пермакультурних методів сільського господарства, охорона водно-болотних угідь, відмова від пестицидів. Очеретянка лучна охороняється Бонською та Бернською конвенціями.

1 zari999777555  
Цікавенько, цікавенько... особливо про високий очерет, заболочені місця та кропиву. Оце я уявляю, скільки потрібно було людині, яка, з великим натхненням та непереборною жагою (все можливо) взялася за місію вивчення пернатих товаришів, лазити по вищезгаданих місцях, щоб провести свое дослідження. Ні не кілька годин, а тижні... навіть місяці. Це дійсно, мабуть, було цікаво...аж дух захоплювало. Можна уявити, як дослідник стрибає по заростях осоту у пошуках чергового пір'їстого створіння, а потім сидить причаївшись навшпиньках і видивляється, мов хижак... тільки й того різниця, що пташку він мріє не з'їсти, а дослідити її....ну, коротше кажучи "перемити їй усі кісточки". Отож, таке собі пікантне заняття. А якщо, пташка оселилася в самісінькій гущавині очерету, недалечко від болота, — це вже завдання складніше, прийдеться пополазити у "чистій" місцевості або пополежати у болоті аби дізнатися від пухнастика щось новеньке-цікавеньке. А якщо ще й кропиви, що курці ніде клюнути, а пташки наче навмисне туди позалазили? Безумовно, дослідження вийде значно... веселіше. Прийдеться потоваришувать із кропивою, аби надивитися на гніздечка-поселення сіреньких і не дуже примітних м'яких комочків. Я до речі мовчу про комарів... із ними усі ж знайомі, чи не так? Такі собі малюсінькі кусючки, які можуть навіть випити усю кров... ну, звичайно, якщо не вжити запобіжних заходів... скафандр був би оптимальним варіантом, якби дослідження проводилося на місяці і якби там водилися хмари усіляких, ну...наприклад, москітів. Але у нашій місцевості таке екзотичне вбрання для дослідників не передбачається, тож зупинимося на звичайнісіньких комашкових "амортизаторах". Можна закутатись у сітку! Але обережно, у ній можна запутатися! Із неї потім потрібно буде вибратися самотужки, в іншому ж випадку ви ризикуєте стати вже не жертвою кровожадних летючок, а лакомим шматочком для більш масивного лісового конгломерату. Тому, ще раз підкреслю, що обережність у глухій, дикій місцевості зайва не буде. Але думаю, кожен дослідник, який обрав для себе цей самий шлях, запеклий мисливець, відчайдушний шукач пригод та креативний винахідник, — тож його ніщо не злякає і не поламає, та не виведе з рівноваги. Якщо ви також так налаштовані, вам можна кидатися у вир будь-яких пригод (на тому рахунку і знайомство з дикими звірями), і вас спіткає вдача, творче натхнення на цьому шляху, хоч, можливо, і не відразу! Як у пісні:" І на краю прірви, і у тигра в пащі, не втрачай бадьорості, та віруй в щастя!"

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024 | Конструктор сайтів - uCoz