Четвер, 29.10.2020, 16:27Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 561

Статистика


Онлайн всього: 3
Гостей: 2
Користувачів: 1
kononenkool16

Пошук

Календар

«  Листопад 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2019 » Листопад » 22 » ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА
09:27
ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА

БУДНІ НАУКОВЦЯ

(продовження

У попередній публікації ми з вами познайомились з особливостями формування місцевого гніздового населення лучних очеретянок. Після прильоту зазвичай птахи розпочинають гніздування. Як і в інших видів очеретянок, у лучної місце для розташування гнізда вибирає самка, яка його і будує. Напевно для самок, особливо тих, які прилітають в числі останніх, не виникає проблем знайти придатне місце на досить великих за площею гніздових територіях самців, тим більше, що рослинність на них не буває гомогенною навіть у суцільних заростях очерету. Видовий склад домінуючих болотних рослин не відрізняється різноманітністю: переважно це лозняк, очерет старої та молодої генерації, рогіз широколистий, осоки, хвощ болотний тощо. Часто утворюються складно доступні зарості , що дає самкам великі можливості для вибору гніздової основи. Тому вони не витрачають багато часу на пошук відповідних місць, як деякі інші види птахів. Особливу перевагу мають особини, які у місця розмноження прилітають останніми. Тому, при різних термінах початку розмноження, коли вибір гніздового місця обмежений лише рослинами минулорічної генерації, знайти добре сховану основу для будівництва гнізда складніше, ніж у більш пізні терміни, коли з’являється велика кількість свіжої порослі, яка створює масу додаткових основ та чудові умови для маскування. Основними рослинами на яких будувались гнізда лучних очеретянок у Південно-Східному Приладожжі були очерет та лозняк серед заростей осок, а також інші рослини в самих різних співвідношеннях.

Як показав аналіз даних по 169 гніздах, самки переважно будували їх у низькорослому лозняку з осокою (24,4%), в заростях лозняків з очеретом і осокою чи осоковій купині (по 14,0%). Під заломами очерету (в суцільних, однорідних заростях) та на окремо ростучих кущах лози (високорослої чи низькорослої – будувалось по 12,8% гнізд. У 11,6 % випадків гнізда були розміщені в основі вертикально ростучого очерету з осокою. Інша рослинність використовувалась набагато рідше (наприклад окремі випадки розташування в малині на суходолі).

Умови гніздування та територіальний розподіл лучної очеретянки в прибережній смузі Ладозького озера суттєво відрізнялись по роках. Так, після багатосніжних зим чи в роки, коли на берег викидались великі маси льоду, пояс очерету при цьому був повністю чи частково знищеним. В цих місцях формувались багатошарові заломи, а після штормів кущі не рідко вкривались шаром рослинного та технічного сміття. Різко коливався й рівень води в озері, у результаті чого біотопи лучної очеретянки в окремі роки були затоплені або навпаки, повністю обсихали. Відповідно змінювався і набір гніздових рослин, висота розміщення гнізд над водою, а також розподіл пар по контрольованій території.

У Південно-Східному Приладожжі висота розміщення гнізд у лучної очеретянки варіювала в широких межах та досить суттєво змінювалась в залежності від того, на чому вони були побудовані. Так, найнижче (в середньому на висоті 18 см (lim 5-50 cм), цей вид гніздився під заломами очерету (n=22); в очереті з осокою (n=20) гнізда розміщувались дещо вище від 10 до 60, в середньому в 22 см від поверхні землі чи води; на малині з кропивою (n=2) – в 25 і 30 см; на осоковій купині (n=24) - від 15 до 55, в середньому 29 см; в лозняку з очеретом та осокою (n=24) - від 10 до 80, в середньому 41 см; в лозняку з осокою (n=42) - від 15 до 100, в середньому 41 см; на лозі (n=22) - від 10 до 120, в середньому 60 см. Найвище будувались гнізда на лозняку, який ріс серед очеретів (n=13), - від 15 до 150, в середньому 62 см. Більшість гнізд було побудовано безпосередньо біля води на висоті до 20 см:

 

Висота розташування гнізда, см

Число гнізд (%)

до 20

53 (31,7)

21-40

47 (28,1)

41-60

45 (27,0)

61-80

16 (9,6)

81-100

3 (1,8)

> 100

3 (1,8)

Всього гнізд

167

 

Якщо порівнювати різні види очеретянок за висотою розташування гнізд, то лучна є такою, що гніздиться найнижче (в середньому 38,4+5,3 см від субстрату). Це характерно не лише для району наших досліджень, а й для інших частин ареалу.

Більш ніж 96% відомих нам гнізд розміщувалось над водою чи сильно зволожених ділянках. Для порівняння можна зазначити, що в Англії 89% територій самців розміщувались в сухих місцях, а гнізда будувались на кропиві та невеликих чагарниках з різнотрав’ям.

 

Автор: Віктор Попельнюх

 

Переглядів: 145 | Додав: ksysha | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 8
8 olyakhomenko2000   [Матеріал]
До сих пір не вкладається в голові, скільки часу пішло на дослідження життя Очеретянок! Ваші історії досить цікаві і не звичайні. Завжди є якісь інтрижки, таємниці і зацікавлення! У вас дійсно талант, талант, який вміє заволікати аудиторію. Всі ваги творіння, розповіді і статті читаю з великим захопленням!

5 dianastr2014   [Матеріал]
Вражає варіативність висот та місць, де були знайдені гнізда очеретянок. Найбільше дивує середня висота гніздування лучної очеретянки, адже, на мою думку, до низько розташованого гнізда легко може дістатись хижак. Хоча можливо ареал їх гніздування, окраса та розміри пташки відіграють позитивну роль і хижаку важко їх помітити. Цікаво було б побачити представника в живу.

4 olja88113   [Матеріал]
Молоді птахи надзвичайно довірливі і не тільки близько підпускають до себе, але навіть вибираються з заростей і самі часом всім виводком
наближаються до людини і розглядають її. На весні 
молоді птахи здійснюють будівлю гнізді, мандруючи поодинці,
залітають на ярі та озимі злакові поля, зарості вівса, і в посадки
гороху, віддалені іноді на кілька кілометрів від місць їх походження в пошуках "будівельного" матеріалу.
Але більшість молодих все ж шукає в межах властивих очеретянці лучній
місць існування.

3 vladagusar1103   [Матеріал]
Лучну очеретянку можна зустріти на заплавних луках, болотах, в поодиноких кущах верби на зволожених місцях, в меліоративних каналах, у вологих трав'янистих низинах.
Невеличке плесо води або хоча б зволожений ґрунт + купини високої трави або верболози = місце гніздування лучної очеретянки.
Самцю потрібні високі присади для співу, а самка будує гніздо при землі в густій трав'яній рослинності.


2 zari999777555   [Матеріал]
Бачите в чому тут справа. Написало мені, що коментар, який містить більше 5000 символів не може бути опубліковано. От через це і прийдеться займатися дробінням структури, трохи видозмінювати композицію. Ну нічого, нам і не до такого довелось звикать.
Зупинюсь поки що. На порядку денному продовження. А сьогодні я мимоволі поринаю у казковий "аромат" снів...хоч на годинку. До речі, про ще один цікавий сон буде детальніше у наступному коментарі...можливо буде...усе можливо...абсолютно усе, якщо ви у це вірите! Саме тому не втрачайте надії на те, що наступний коментар скоро з'явиться у відкритому доступі.

7 111222111222vika   [Матеріал]
Я вважаю, що ви маєте рацію, Маріанна, що це велика несправедливість, що не можна написати більше 5000 символів! Жах!

1 zari999777555   [Матеріал]
І так... я все-таки схотіла написати продовження попереднього дуже довгого коментарю. Не знаю оце сама як таке трапитись могло, чомусь схотілося мені знов зайнятися цією нікому не потрібною справою.Ну дійсно, кому оце воно треба? Хто буде читати мої коментарі... письменників і без мене вистачає. І фанатів у мене начебто немає. Хоча ні є... зірки, сонце, небо... так, я вже про них згадувала. Але вони і так усе про мене вже знають, про все довідались. Так навіщо викладати на "електронному папері" усе те, що пречудово спочиває в "будуарі" моєї свідомості, а часом і підсвідомості. У бібліотеках ломляться полиці від книжок, а всесвітня павутина заповнена електронним, може навіть час від часу чимось корисним, інформаційним "сміттям".
Ну добре, друзі, а зараз мені так здається, що потрібно плавно, але не поспіхом, переходити безпосередньо до фабули моєї розповіді, до її суті (звісно, прелюдія до основних розповідних фактів це мій коник, який зацікавлює і приваблює читача, але ж те що занадто, те не здраво, тому...ми їдемо полем просто неба під спів півників далі і далі... і далі) бо інакше так можна ніколи не дописати коментаря... і вийде вже книга, а не коротеньке повідомлення.Не годиться таке діло.Книга ще не планується.А моя така специфічна художня рецензія, думаю, у тиражі не опиниться... саме тому продовжую беспосередньо розповідь в інформаційному ключі без толочення води в ступі, "філософського" гумору й театральної метафоричності... а ледь не забула. Хвилинку. Навіть пів хвилинки. А може всього кілька секунд. Якщо раптом і знайдеться якась парочка "ненормальних" людей-товаришів по щасливому нещастю (нуу або хоча б схожих на них... не можу знати точно хто вони, може вони прибульці), яка періодично моніторить мої "витвори", наче кон'юнктуру ринку, але я готова сказати на спір, що й вони не чекають сьогодні від мене чергового нічного "інтерв'ю".А я його не соромлячись пишу, а точніше виписую кожний штрих під зірковим промінням на підвіконні, наче писар тонкою пір'їнкою буквиці у книгах, огорнутих дорогоцінними палітурками.
Отже, прокинулася я після тієї неперевершеної ночі, як завжди, раненько і похапцем чкурнула до синички. І що ж ви думаєте? Ну от що? Мені цікаво... хоча залиште свої думки при собі і слухайте. Синичка сиділа на місці. І вона була жива, бо навіть крильцями ворушить, оченятами поводить, дзьобик задирає. Пір'ячко розпушилось наче у мороз... чи то з переляку, чи може синичка качалась у клітинці...а може мені здалося це... чи я трохи дофантазувала (я профі у цій справі, хоч і ціную чесність та відвертість). Ну добре, давайте обійдемось без художньої гіперболізації. Загадкою лишалося те, чому синичка не вилітає із клітини з відкритими дверцятами.Я дійсно того не розуміла.Тоді я протягла руку до синички й спокійно її взяла.Я відчула як вона тремтить, як тріпоче у грудях її маленьке серденько. Витягнувши створіння, поклала його на запашний килим берізки й конюшини, окропила водою...а точніше може й залила трохи...не пам'ятаю точно, бо пташка лежала й істікала краплинами води, а відтепер мокре пір'я виблискувало матовими переливами.Врешті-решт я зрозуміла, що, мабуть, у відерці було багато малодисоційованої речовини...тобто води...це не звертайте уваги, вирішила трохи продемонструвати "хімічну інтелігентність".Вибачте... це був міні-екскурс. Ось: пташка стала схожа на мокрий клаптик хутра. І я хотіла спочатку витерти її трохи, але вона була така ніжна та налякана, що я побоялась її далі чіпать і щось робить, — а раптом я її змучу, чи пошкоджу щось і вона вже тоді точно не полетить. І таким чином я залишила "живий шашлик" спочивать, висихать на сонечку й вітерці, ніби білизну.
Пройшло зовсім не багато часу, як я зайнялась цікавішими витівками.Наприклад пішла лазити по деревах за яблуками, немов тарзан:) Ну і повернулася ж колись.І раптом... бачу суху синичку, яка сидить у клітинці... ну ви лишень уявіть собі отаку оказію!Я завмерла від здивування... дверцята були зачинені ... Як таке могло статися?Я знала точно, ті години нікого крім мене у дворі не було.Тож ніхто не міг замислити такий жарт.Я знову відкрила клітину, — і пташка здійнялась у насичену барвами блакить!Що за дива періодично кояться у світі, в якому ми всі існуємо.Ну от які ваші міркування із цього приводу?Як таке могло статися?Я тоді так нічого і не зрозуміла, і дотепер мало що розумію, і в теперішніх своїх здогадках, я тим більш не впевнена, чим більше бажання розкрити таємницю))) Усім доброго досвітнього ранку і наснаги на новий день... а краще на місяць, рік... а ще краще на все життя=)

6 alkabilyk737   [Матеріал]
У вас дужке цікавий і глибокий внутрішній світ, і життя ваше сповнене постійними потрясіннями, які приваблюють увагу читачів.  Історія про синичку, я впевнена, заворожила всіх.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2020 | Конструктор сайтів - uCoz