БУДНІ НАУКОВЦЯ

(продовження)

Шановний відвідувачу сайту! Запрошую і в цьому році на мою сторінку, де разом з вами переживу ще раз приємні та не зовсім пригоди, які траплялися зі мною під час наукових досліджень на півночі континенту. У попередніх публікаціях цієї рубрики ми розпочали знайомитись з вражаючим світом птахів на прикладі очеретянок, їх особливостями, поведінкою, біологією тощо. Заодно познайомлю вас з непростою професією – науковець з усіма перипетіями наукового та буденного життя, проте приносить масу задоволення.

У попередній публікації йшлося про відкладання яєць лучною очеретянкою. Наразі мова піде про розміри кладок та їх сезонною мінливістю. Але, перш ніж перейти до викладення матеріалу, необхідно зробити деякі зауваження. Оскільки нам не завжди вдавалось індивідуально мітити дорослих особин до початку розмноження, то у випадку руйнування першого гнізда важко було встановити причини появи пізніх свіжих кладок. Вони рівною мірою могли належати як птахам, які повторно почали розмноження після загибелі першої кладки, так і парам з пізнім початком розмноження, а також особинам з біциклічним розмноженням, що прибули на контрольовану територію ззовні. Тому, дані про розміри кладок наводяться без розподілу на повторні, пізні та другі.

Повні кладки, які виявлені нами за роки досліджень (n=189), містили 3–7 яєць. Домінували (49,7%) гнізда з 6 та 5 (41,9%) яйцями. По 4 яйця виявлено в 7,4% гнізд. Кладки із 3 та 7 яєць зустрічались вкрай рідко (по 0,5 %). За період досліджень лучна очеретянка відкладала в середньому 5,4+0,1 яєць. Наприклад, у гніздах англійських очеретянок в середньому було по 4,98 яєць (lim 1-7) з переважаючою кількістю (59,5 %) – 5 яєць в гнізді. З варіабельністю від 3-х до 6 яєць по 5 яєць частіше всього (більше 50 випадків) знаходили в Литві. В Україні цей показник складав від 4-х до 7 яєць.

Таблиця

Річні варіації величини кладки у лучної очеретянки

в Південно-Східному Приладожжі (за нашими даними)

Як відомо, розміри кладок у більшості видів птахів варіюють протягом сезону розмноження. Мінливість цього показника для горобиних птахів є досить строгим правилом, яке більшою чи меншою мірою проявляється щорічно в будь-якій частині ареалу виду.

За класифікацією сезонної мінливості величини кладки лучні очеретянки відносяться до другого типу, за яким протягом репродуктивного періоду середня величина кладки спочатку повільно збільшується, а потім, під кінець сезону розмноження, зменшується. Такий тип сезонної мінливості величини кладки вважається більш характерним для птахів з полі циклічним розмноженням (ті, які за один сезон розмножуються декілька раз), до яких відносяться і очеретянки.

Як було показано на прикладі розмноження мічених особин деяких видів горобиних в Карелії, плодючість птахів найбільшою мірою залежить від дат початку розмноження. Незалежно від віку місцевих особин та їх індивідуальних репродуктивних можливостей при початку гніздування пізніше дат, визначених як середні для популяції, вони відкладали менше яєць, ніж в інші роки життя, і навпаки.

Аналіз змін середніх розмірів кладок за період досліджень в Південно-Східному Приладожжі показав, що у лучної очеретянки варіації цього показника не суттєві, з мінімальним середнім розміром 5,0 яєць у 1992 році та максимальним 5,6 у 1988 р., з середнім показником за всі роки 5,4+0,1 (дивись табл.).

У місцевому поселенні лучної очеретянки домінували гнізда з 5 та 6 яйцями (більше 91 %). Співвідношення кладок з 6 та 5 яйцями в різні роки складало, відповідно: 0,8:1; 0,7:1; 0,7:1; 0,9:1; 0,6:1; 2,5:1; 0,6:1; 2,2:1.

Автор: Віктор Попельнюх