БУДНІ НАУКОВЦЯ

(продовження)

У поточній публікації мова піде про надзвичайно важливий етап річного циклу птахів, зокрема очеретянок – насиджування та вигодовування пташенят.

Зазвичай самки приступають до насиджування після відкладання передостаннього яйця, що часто призводить до асинхронного вилуплення пташенят з різницею в 1–2 доби, рідко більше. Спостереженнями за міченими особинами не вдалось встановити причетності самців до насиджування. Вони приймали активну участь лише у вигодовуванні пташенят. Слід зазначити, що їх поведінка після утворення пари різко змінювалась, особливо після появи пташенят. Відомо, що інтенсивна вокалізація (спів) самця спостерігається лише до утворення пари з незначним збільшенням вокальної активності у період насиджування та вигодовування потомства.

Більша частина часу у період насиджування кладки витрачалась самцем на охорону гніздової території. Під час небезпеки він подавав голосовий сигнал самці, попереджаючи її. Охорона території передувалась з досить дальніми переміщеннями самця від гнізда, напевно для обстеження ділянок як потенційних місць для пошуку їжі. Спеціальними спостереженнями встановлено, що 82% кормів у гніздо лучні очеретянки приносять з таких територій, що відмічалось і в інших популяціях цього виду. Максимальна відстань, на якій нам вдавалось відловлювати самців очеретянки лучної у період насиджування кладки – 260 м, тобто діаметр використовуваної території міг складати більш ніж 500 м.

Під час вигодовування пташенят пошук кормів здійснюється зазвичай в межах 60-200 м. Проте, можливі і дальші переміщення за кормом. Наприклад в англійських популяціях вони можуть сягати близько милі ( 1 миля – 1609 м ).

У Південно-Східному Приладожжі ми не вивчали детально повний спектр харчового раціону, оскільки для цього потрібно було використовувати не зовсім гуманні методи Лише можу відмітити, що лучна очеретянка найчастіше шукає їжу в густій трав’яній рослинності, рідше – у верхньому ярусі (наприклад у кронах високорослих лозняків). Плигаючи вертикальними стеблами, ця очеретянка здатна повисати на рослинах вниз головою, так як робить це синиця. Таким чином досягається найбільший ефект під час обстеження рослин. Злітаючих комах лучна очеретянка ловить, доганяючи їх. За літературними даними, літаючі комахи в раціоні цього виду становлять 51,9% загальної маси кормів, але не факт, що всі вони були піймані перебуваючи в льотному стані. Так, наприклад, двокрилі частіше стають здобиччю в холодні ранкові години, коли комахи ще знаходились в оціпенінні та маскувались в нижніх шарах рослинного покриву. Таким чином, з різних способів добування кормів, полювання на малоактивних безхребетних, напевно, використовується найчастіше.

Інколи лучні очеретянки ловлять надзвичайно крупну здобич. Так, один із самців, за яким нами велось спостереження, піймав бабку велике коромисло і декількома ударами умертвив жертву. Декілька разів комаха випадала з дзьоба і після ряду невдалих спроб, птах залишив її. Про бабок (напевно більш дрібних видів) як про харчових об’єктах в літературних джерелах згадували й інші науковці.

Під час зниження температури повітря, викликаного похолоданнями, затяжними дощами, які часто траплялись в Приладожжі, особливо у кінці репродуктивного періоду, самки чергують годування пташенят з їх обігрівом. Причому обігріваються не лише 2-3 – денні пташенята, а і більш старші (7-8 денні).

А тепер про вигодовування. Найчастіше (73,3%) лучних очеретянок у Приладожжі вигодовували по 5 і 6 пташенят, що відповідало і домінуванню кладок з таким же числом яєць. Проте, співвідношення було зворотнім: якщо кладки із 6-ти яєць зустрічались частіше, ніж з 5-ти, то виводки із 5-ти пташенят, навпаки, були більш звичайними. За нашими даними простежується позитивна кореляція (r = 0,75+0,27) між середніми розмірами кладок і виводків за період досліджень.

Вигодовування пташенят у гнізді продовжувалось 10-14 днів. Вік, в якому пташенята залишали гніздо, часто визначався фактором турботи в останні дні перед вильотом. Нерідко передчасний виліт провокувався хижаками, несвоєчасним кільцюванням або іншими необережними діями спостерігача.

Автор: Віктор Попельнюх