Неділя, 05.04.2020, 08:48Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 544

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Березень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2020 » Березень » 16 » ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА
21:08
ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА

БУДНІ НАУКОВЦЯ

(продовження)

Як відмічалось у попередній публікації вигодовування пташенят у гнізді лучної очеретянки продовжується 10-14 днів. Вік, в якому пташенята залишають гніздо, часто визначається фактором тривоги в останні дні перед вильотом. Нерідко передчасний виліт провокується хижаками, несвоєчасним кільцюванням або іншими необережними діями спостерігача.

Раніше вже згадувалось, що за умови сильно розтягнутих термінів відкладання яєць, особливо з причин наявності повторних (після загибелі кладки чи пташенят) та других кладок (після успішного вильоту пташенят з першого гнізда), період вильоту пташенят з гнізд також є досить тривалим у часі. У різні роки величина цього показника у лучної очеретянки змінювалась від 6 до 62 днів і в середньому становив 32,0+5,0 (n=88) дні.

Нами встановлено, що початок вильоту пташенят з гнізд достовірно корелює з початком відкладання яєць з досить високою позитивною кореляцією (r = 0,89+0,21), з інтервалом 28,7+0,92 (lim 27-34) днів. Друга половина розмноження, особливо його завершення, характеризується підвищеною смертністю виводків, головним чином, з причини несприятливих погодних умов. На цьому етапі річного циклу синхронність дат відкладання яєць та вильоту пташенят виражена менш яскраво, а корелятивний зв'язок між ними є помірним та недостовірним, відповідно (r = 0,54+0,38) и (r = 0,75+0,27). Найбільше число зльотків (пташенята які щойно залишили гніздо і тримаються біля нього) лучної очеретянки з’являлось у 1-й декаді липня.

Не потурбовані пташенята очеретянок залишаються у гнізді до 13–14-денного віку. Проте, за наявності небезпеки вони здатні його залишити значно раніше.

Нашими дослідженнями встановлено, що для очеретянок характерна асинхронність не лише у вилупленні пташенят в одному гнізді, але й виліт їх з нього. Зазвичай цей період не перевищував 1–1,5 діб, чи 2–2,5 – у пізніх кладках.

Старші пташенята, які залишили гніздо, провокували виліт інших. Як правило, у зльотків, які знаходились біля гнізда, голосова реакція на батьків з кормом була сильніша, ніж у тих пташенят, що ще знаходились в гнізді. Очевидно батьки надавали перевагу під час годування тим, які сильніше випрошували корм. Напевно це і слугувало основним стимулом для залишення гнізда пташенятами, які зголодніли.

Цікаво, що залишивши гніздо, молоді очеретянки ще не здатні літати, але під час виникнення небезпеки можуть дуже швидко ховатися в оточуючій рослинності. У цей період вони практично не залишають густих заростів, що робить їх досить захищеними від ворогів.

У окремих випадках, напевно злякані хижаками, зльотки очеретянок віддаляються від гнізда на досить значні відстані. Так наприклад14-денну молоду ставкову очеретянку (літати ще не вміла) піймали на відстані 60 м від гнізда, причому інша частина виводку (3 пташеняти) була неподалік від гнізда.

Тривалість знаходження зльотків в околицях гнізда в основному, але не завжди, залежала від того, у якому віці вони його залишили. Голосові сигнали, які вказували на їх перебування, можна було почути до 16-денного віку, тобто до періоду, коли молоді особини отримували здатність до підльотування (це ще не повноцінний політ). Вже у віці 17-18 днів вони могли непогано літати, незважаючи на те, що в цей період формування рульового і махового оперення ще продовжувалось.

Наприклад, мічені барвниками пташенята лучної очеретянки, які залишили гніздо у віці 13 і 14 діб, через 5 днів були виявлені на відстані 450 м. Вони непогано літали, проте уникали відкритих ділянок. Цікавий той факт, що цей виводок, який складався з 5 пташенят, вигодовував лише самець (самка могла загинути або розмножувалась повторно з іншим самцем).

 

Автор: Віктор Попельнюх

 

Переглядів: 47 | Додав: ksysha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 6
6 acrocephalus   [Матеріал]
Вітаю відвідувачів сайту! Хочу відповісти на запитання: Чому саме очеретянки? Якоюсь мірою це відбулося випадково. У своїх попередніх
публікаціях я вже частково писав про це. Якщо которко, то було так...
Коли у 1986 році я почав працювати на посаді наукового співробітника у
Нижньосвірському заповіднику, і вирішив займатися своєю науковою
тематикоє, єдине, що залишалось, на той час - очеретянки. Чому? Як я
зрозумів з розповіді науковців-старожилів, ніхто не брався, оскільки їх
вивчення - не проста справа. Тому у мене фактично не було вибору - або
очеретянки, як перспективний напрямок, або щось інше, але ... Вже
пізніше я зрозумів, чому вивчення очеретянок набагато складніше, ніж
інших видів. Щоб зрозуміти це, пропоную вам зробити екскурс в публікації
на сайті, та висловитись щодо цього. Це буде цікаво. Бажаю цспіхів

5 alkabilyk737   [Матеріал]
Цікаво було почути про те, що самець має змогу сам вигодовувати пташенят. Чого тільки не побачиш в природі. Можна з впевненість сказати, що вона іноді поводить себе набагато розумніше, ніж більшість людей!

4 aulko99   [Матеріал]
Нині на просторах Інтернету про очеретянок немає жодної точної інформації. Різні статті, повідовлення не несуть довіри до автора!Кожного разу, читаючи Ваші статті, замислююсь над тим, яких зусиль було Вам досліджувати, спостерігати, проводити аналіз та ін. деталі Вашої роботи.  Раніше не могла подумати, що такого типу статті будуть цікавими і ними буду користуватися! Дякую Вам за роботу. Ми всі чекаємо продовження!

3 karinkasviatobog   [Матеріал]
Вкотрий раз я захоплююсь вашими дослідженнями. Це дуже кропітка робота, буду і далі спостерігати за вашими успіхами!

2 natalialiakhman99   [Матеріал]
Стаття неймовірно інформативна. Ви так детально розповіли про процес їхнього вигодовування та особливості вильоту,що дух захоплює. Яке ж все-таки складне життя цих маленьких очеретянок. Тому ще більше заслуговує на увагу ваша праця - усі ці спостереження,обрахунок коефіцієнтів...Добре,що є люди,які присвячують своє життя вивченню нашої природи,тим самим збагачуючи світ знаннями.

1 anzhelkasklyar   [Матеріал]
Ваші статті викликають певну зацікавленість до данної теми. Адже, будь-яке дослідження це завжди клопітка і тривала робота, яка потребує великих зусиль та терпіння. Напевно не кожному науковцю під силу довести свої спостереження до кінця.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2020 | Конструктор сайтів - uCoz