БУДНІ НАУКОВЦЯ
(продовження)
Найважливішим показником для будь-якої живої істоти є залишення після себе потомства. Це повною мірою стосується як птахів вцілому, так і очеретянок зокрема, з біологією яких ми разом з вами знайомимось упродовж тривалого часу.
Отже, сьогоднішня публікація буде присвячена саме успішності розмноження лучної очеретянки як одного з основних показників річного циклу.
На успішність розмноження птахів впливають як самі різноманітні зовнішні, так і внутрішньо популяційні фактори. До перших відносяться хижацтво, погодні умови, ресурси їжі, терміни розмноження, гніздовий паразитизм (підкладання яєць зозулею), зараженість гнізд паразитами, до других – вік батьків та постійність пар, щільність популяції, ембріональна та соціально обумовлена смертність пташенят, ступінь розвитку полігамії в популяції та деякі інші особливості шлюбних відносин.
Особливими факторами, які впливають на успішність розмноження птахів у районі наших досліджень (нагадаю – Південно-Східне Приладожжя на межі Ленінградської області та Карелії) є специфіка добового режиму освітлення та нестійкість природних умов. Відомо також, що у кінці сезону розмноження виживання пташенят зазвичай знижується, а у межах одного виду пташенята які вилупились останніми гинуть частіше. На результативність гніздування птахів значно впливають вік батьків та склад шлюбних пар. Успішність розмноження вища у птахів старших вікових категорій, ніж тих, які розмножуються вперше. Це було доказано багатьма вченими (Kluijver, 1951; Lack, 1966; Haartman, 1969; Ainley, Schlatter, 1972; Поспелов, 1975; Brown, 1978; Ollason, Dunnet, 1978; Анорова, 1979; Middleton, 1979; Raveling, 1981; Зимин, 1988, наші дані).
Успішність розмноження лучної очеретянки будемо аналізувати на даних, які мені вдалося отримати протягом 8 років досліджень. Всього було знайдено 231 гніздо, історія яких простежена від початку їх будівництва або відкладання яєць, до вильоту пташенят з них. Доля цих гнізд постійно контролювалась нами. Додатково використовувались дані повторних відловів зльотків та результати візуальної реєстрації індивідуально мічених птахів (алюмінієвими номерними кільцями та кольоровими пластиковими). Загальна успішність розмноження за період досліджень склала 54,2% з мінімальним показником (29,9%) у 1991 році та максимальним (68,1%) – у 1988 році (табл. 1).
Таблиця 1.
Успішність розмноження лучної очеретянки
у Південно-Східному Приладожжі
|
Рік
|
Успішність насиджування, %
|
Успішність вигодовування пташенят, %
|
Загальна успішність розмноження, %
|
Середнє число зльотків на гніздо
|
Всього
гнізд
|
|
1987
|
60,3
|
84,2
|
50,8
|
2,3
|
15
|
|
1988
|
82,4
|
82,7
|
68,1
|
3,4
|
29
|
|
1989
|
71,3
|
93,5
|
66,7
|
3,8
|
26
|
|
1990
|
72,4
|
81,3
|
58,8
|
2,1
|
45
|
|
1991
|
58,2
|
51,5
|
29,9
|
1,2
|
43
|
|
1992
|
58,3
|
71,4
|
41,7
|
0,9
|
12
|
|
1993
|
78,7
|
81,1
|
63,8
|
3,1
|
34
|
|
1994
|
76,1
|
70,9
|
54,0
|
2,9
|
27
|
|
Середній показник
|
69,7
|
77,1
|
54,2
|
2,5
|
231
|
Як видно з таблиці у різні роки успішність насиджування змінювалась від 58,2% (1991 р.) до 82,4% (1988 р.) з середнім показником за весь період 69,7%. Щорічна загибель яєць варіював від 17,6 до 41,8%, і в середньому становила 30,3%.
Які ж причини загибелі яєць та пташенят?
Основними руйнівниками гнізд на стадії насиджування були птахи (в основному воронові), які знищили загалом 128 яєць (44,4%). (Продовження буде)
Автор: Віктор Попельнюх
|
