Понеділок, 01.06.2020, 18:05Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 556

Статистика


Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Травень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2020 » Травень » 15 » ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА
14:54
ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА

БУДНІ НАУКОВЦЯ

(продовження)

Ітак, в останній публікації ми з’ясували, що основними руйнівниками гнізд на стадії насиджування були птахи (в основному воронові), які знищили загалом 129 яєць (44,8%), табл. 1).

Таблиця 1.

Визначити загибель кладки з вини ворони сірої, яка є основним руйнівником, нескладно – зазвичай після розкльовування яєць вона вивертала підстилку. Як видно з таблиці у 22% випадків достовірно визначити вид руйнівника не вдалось. Доля ссавців у знищенні не суттєва (близько 6%), проте цей показник встановлений лише на основі прямих спостережень та рідше за відбитками ніг на вологому ґрунті, тому не виключено, що він занижений. Адже відомо, що в переважній більшості популяцій різних видів загибель яєць та пташенят від хижаків становить 80% від усіх втрат  (Мальчевский, 1959; Lack, 1966; Сапетина, 1966; Ricklefs, 1969; Ковшарь, 1981; Паевский, 1982).

Крім хижацтва є інший постійний фактор, який викликає часткову, а в деяких випадках і повну втрату кладки – ембріональна смертність, коли ембріони гинуть у період насиджування кладки (в орнітології їх прийнято називати «задохлики»). Причиною такого явища може бути переохолодження кладки, наприклад з вини людини, яка може тривалий час знаходитись неподалік гнізда і цим самим перешкоджає самці її обігрівати. Окремо обліковувались також незапліднені яйця (так звані «бовтуни»). Гнізда з 1 або 2 «бовтунами» виявлялись нами щорічно, за виключенням 1991 року. І лише в одному випадку кладка з 6 яєць, що була знайдена 28 червня 1987 р.,  виявилась повністю незаплідненою та після 16 днів інкубації була залишена самкою. Сумарний відхід яєць з цієї причини склав 9,7 %.

Із 127 гнізд, доля яких простежена до стадії вилуплення, незапліднені яйця виявлені в 16 (12,6%) з річною варіабельністю 6,7% у 1989 р. і 28,6% у 1992 р. Ембріональна смертність для лучної очеретянки виявилась не суттєвою – всього 1,1% від загальної кількості відходу або 0,3% від загальної кількості відкладених яєць. Звертає на себе увагу часткове зникнення окремих яєць з кладки (6,6%). Достовірно встановити причини нам не вдалось.

Незважаючи на низьке розташування гнізд та суттєві сезонні коливання рівня води у Ладозькому озері, число гнізд які були затоплені водою на стадії насиджування виявилось досить низьким (всього 3,8%). Проте, за даними Мальчевського і Пукінського (1983) в окремі роки на цьому озері в інших місцях може гинути до 60% кладок лучної очеретянки у результаті затоплення водою. Причина такої різниці напевно криється у специфіці місць гніздування цього виду в районі наших досліджень. Очеретяні стації, які вони займали у місці наших досліджень, під час гніздування відокремлені від озера піщаним валом шириною 5-15 м. Тому навіть під час сильних штормів, які часто тут траплялись, вона перешкоджає підвищенню рівня води в основних гніздових біотопах. У тих місцях, де такий бар’єр відсутній, лучні очеретянки були малочисельними і неохоче селились там. До того ж навіть в таких випадках вони переважно будували гнізда на віддаленій частині від берегової лінії заростів очерету в зоні заломів, які межували з лозняком. (Продовження буде)

Автор: Віктор Попельнюх

 

Переглядів: 60 | Додав: ksysha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 7
7 polebkakhomenko1   [Матеріал]
Все таки виною загибелі кладки були не тільки птахи. Можливо через десятки років всі ці фактори будуть менш впливати на загибель кладок очеретянки лучної, і таким чином ми зможемо спостерігати значний приплив особин. В свою чергу, такий ефект може змінити ситуацію на краще в більш широких межах.

6 karinkasviatobog   [Матеріал]
Дуже цікава стаття, як і всі попередні! У лучної очеретянки досить непогана успішність розмноження,пташенят гине не так і багато, все ж таки більша частина  вилітає з гнізда. Я вважаю, що це, як показує попередня стаття, є добрими батьками.

5 tatyanamohun   [Матеріал]
Читаючи цю статтю, водночас і цікаво і шкода пташок! Але такі умови життя! Щодо самої статті , читала з захопленням і чекаю уже продовження! Корисна і змістова публікація!

4 anzhelkasklyar   [Матеріал]
Досить інформативна стаття, як для студента природничого факультета. Завдяки Вашій кропіткій роботі дізнаюсь багато цікавого та нового для себе, захоплююся Вашими дослідженнями.

3 samsonenkoviktorija   [Матеріал]
Дані за 1987-1994 роки дуже варіюють і бачимо, що найбільш "вразливими" стали 1990 та 1994 роки. Причини знищення яєць та гнізд є найрізноманітнішими, суттєвий вплив показали інші птахи. Цікаво дізнатись про стан на сьогоднішній день.

2 alkabilyk737   [Матеріал]
З ваших спостережень та публікацй можна дізнатися дуже багато нового і цікавого. Із сказаного видно, що навіть тут без людської діяльності не обійшлось. Ніколи не чула про поняття "задохлики", але завдяки Вашим публікацієм маю можливість примножувати уявлення про різні поняття, які пов'язані з орнітологією.

1 natalialiakhman99   [Матеріал]
Стаття досить інформативна. Дізналася більше про фактори, які призводить до часткової чи повної втрати кладок птахів. Всі ці дані дають нам зрозуміти, що смертність досить велика і тому потрібно бережно відноситися до кожного живого організму, у тому числі і очеретянок.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2020 | Конструктор сайтів - uCoz