БУДНІ НАУКОВЦЯ

(продовження)

Як і всі живі істоти, птахи часто виявлять надзвичайну життєздатні. Не є виключенням і лучні очеретянки, навіть ті популяції, мешкання яких пов’язане з північною частиною їхніх ареалів, умови існування в яких набагато складніші, ніж у південніших. Самки лучної очеретянки, розмову про яку продовжуємо, на різних етапах репродуктивного циклу, після першої невдалої спроби розмноження, поводили себе по різному. Після загибелі кладки, особливо на початкових етапах інкубації, вони практично відразу ж приступали до повторного будівництва гнізда. Перше яйце в таких гніздах переважно з’являлось на 7-9-й день після дати руйнування першого гнізда. Але траплялись випадки, коли відкладання розпочиналось на декілька днів раніше, навіть у недобудоване гніздо. Тобто, процес відкладання яєць (одне за добу) синхронізувався з будівництвом гнізда. Така поведінка особливо притаманна на півночі ареалів, що пов’язано з дефіцитом часу на розмноження.

Інакше поводили себе лучні очеретянки, які втратили кладки у кінці періоду насиджування або пташенят. У одних випадках після загибелі насидженої кладки чи пташенят пара зберігалась, в інших – відновлення кладки відбувалось з новим партнером, але на цій же гніздовій території. Проте досить часто пара розпадалась і зникала з раніше зайнятої ділянки. Окремі особини, напевно, взагалі не відновлювали розмноження у цей рік.

За умови втрати пташенят, особливо перед їх вильотом, очеретянки, зазвичай, залишали дану гніздову територію і зникали. Проте, відомий випадок повторного розмноження на цій же території після загибелі 10-денних пташенят. Перше яйце в новому гнізді, яке було побудоване на відстані 15 м від першого, з’явилось вже через 6 днів після руйнування першого гнізда.

А тепер настав час підвести загальні підсумки щодо результативності розмноження лучних очеретянок на периферії ареалу. Число зльотків на гніздо, як відомо, визначається балансом між впливом несприятливих умов навколишнього середовища та спроможності дорослих птахів на всіх попередніх етапах річного та гніздового циклів. І якщо при цьому вплив хоча б одного зовнішнього фактора на одному з етапів річного циклу виявиться непереборним для дорослих особин, то результативність розмноження виявиться нижчою потенційно можливої.

Для розрахунків результативності розмноження ми використовували дані тільки по тих гніздах, із яких вилетіло хоча б одне пташеня. За нашими даними лучні очеретянки біля північної межі поширення в середньому вигодовують по 2,5 пташеняти на гніздо з суттєвою різницею у результативності розмноження за роками – від 0,9 до 3,8. Різкі коливання цього показника обумовлені нестабільністю деяких зовнішніх факторів, які упливали на успішність розмноження. Перш за все це пов’язано з нестійкістю погодних умов на початку та вкінці репродуктивного періоду. Оскільки у лучної, у порівнянні з іншими видами очеретянок, період розмноження розтягнутий дуже сильно, відкладання яєць продовжувалось від 22 до 58 днів (у середньому 45 днів), то і розміри кладок і виводків значною мірою залежали від того, у яких умовах вони формувались. Річна та сезонна мінливість впливу нестійких зовнішніх умов, відповідно, відображувалось і на коливаннях результативності розмноження у різні роки та протягом кожного репродуктивного сезону.

Автор: Віктор Попельнюх