Вітаю друзів національного природного парку з новим навчальним роком та відновленням рубрики «Записки натураліста» після літньої перерви. Думав чим розпочати!? Не став щось вигадувати, а процитую деякі свої ж думки, написані на сторінках сайту рік тому. Мої публікації під назвою «Будні науковця» присвячені повсякденній роботі людей, які пов’язали своє життя науковим дослідженням, у моєму випадку орнітології. Може виникнути запитання, а кому це цікаво та потрібно? Адже науковців не так вже й багато! В тому то й справа. Тому що нас не так багато, то, можливо комусь буде цікаво дізнатися про нас, відверто кажучи «диваків». Адже не кожен захоче, принаймні кращу половину свого молодого життя, витрачати на дослідження, живучи далеко від цивілізації, без всяких зручностей, часто готуючи їжу на багатті, ночуючи під відкритим небом чи в наметі, постійно стикаючись з небезпечними тваринами, зустрічаючи сонце, годуючи комарів та інших кровососів яких у природі так багато. Але як би там не було в цьому щось є, принаймні романтика. А що може бути краще романтики? Тільки вона. Вище написане більшою мірою адресую своїм студентам, які обрали не легку спеціальність – біолог-науковець. Тому, мої друзі, не ставлю собі за мету когось в чомусь переконувати. Єдина порада: хочете щось зробити то зробіть, а немає бажання – краще облиште, щоб потім не жалкувати. І якщо мої нотатки хоча б комусь допоможуть визначитись та ствердитись у своєму виборі – значить місія вдалась.
Упродовж останніх семи років з читачами нашого сайту на моєму прикладі ми пройшли шлях від юного натураліста школяра, студента природничого факультету – до наукового співробітника природного заповідника. Разом зі мною ви переносились у вир тих пригод та подій, які траплялись зі мною, були віртуальними науковцями та природо охоронцями. Що ж чекає надалі? Обіцяю, буде не менш бентежно та захоплююче, оскільки те про що пишу на даний момент, охоплює період до 2002 року, коли повернувся на постійне місце проживання в Україну. Повернувшись до неньки, пригод траплялося не менше, хоча й були дещо іншого плану, проте так само стосувалися довкілля.
Щоб бути послідовним, продовжу цикл публікацій про очеретянок – не яскравих, проте таких загадкових створінь, яких довелося досліджувати упродовж багатьох років на півночі їх ареалу.
Неймовірна історія життя. Велика повага до Вас, дякую за цікавість,розум та віддані роки життя. Мені здається, що інші люди не зовсім розуміють значущість науковців . Побачити унаочнення з Ваших експедицій було неперевершено. Таких відданих людей науці дуже мало . Буде цікаво спостерігати за цією рубрикою та дізнаватися нове.
Рубрика дуже цікава і як ви сказали, тут правда є своя романтика. І нехай, хтось не захоче, цитую вас: "принаймні кращу половину свого молодого життя, витрачати на дослідження, живучи далеко від цивілізації, без всяких зручностей, часто готуючи їжу на багатті, ночуючи під відкритим небом чи в наметі, постійно стикаючись з небезпечними тваринами, зустрічаючи сонце, годуючи комарів та інших кровососів яких у природі так багато. ", але, для таких людей саме і існують ваші статті та напрацювання, щоб навіть перебуваючи дома, кожний зміг прослідити той шлях, що довелось пройти вам. Це надзвичайно, а так же це безкоштовно, тому і є дивовижним.
Мені здається, що це дивовижна рубрика, де очікується багато незвичайної та цікавої інформації. А люди, точніше науковці, що витрачають своє життя на дослідження, збірку матеріалу, цікавляться наукою - гідні пошани та поваги, адже так зможе не кожен. Наука це взагалі важко, бо для неї потрібно чимало часу, нервів та інтересу до тієї чи іншої галузі.
Буде цікаво почитати про орнітологію та дізнатися досить багато, я впевнена, нової інформації.
Давно обіцяна своїм студентам рубрика! Дуже цікаво дізнатися подробиці побиту, щоденних невеликих внесків у велике діло, цікаві історії із життя тих, хто пройшов через таку не найлегшу дорогу. На мою думку, люди, що відчули на собі таку особливу "романтику" заслуговують більшої уваги та визнання. Якщо ти не пересікаєшся із ними в університеті, на роботі, якщо сам не був у такому "відлюдненні" в ім'я Науки, то і не знаєш, що це за люди і через які пригоди та випробування доводилося і доводиться їм проходити. Мало хто готовий повторити їх вчинки та пройти їх дороги, що, напевно, абсолютно нормально для сучасної соціальної людини. Але такі люди творять сучасний світ науки своїми дослідженнями та відкриттями.
Нарешті відновлення однієї з улюблених рубрик! Адже, хоча я й хімік до мозку кісток, але бажання бути ближче до природи, дізнаватись про нові видитварин, цікаві факти з їх життя мені не байдуже. Так само як і не байдужа наукова діяльність та бажання досліджувати об’єкти довкілля, опановувати нові методики та прилади. Наукова діяльність – це постійна робота не лише з об’єктом дослідження, це робота над собою, постійний пошук вирішення проблем та завдань, що обов’язково виникають у процесі діяльності. Тому аби бути науковцем треба мати стальні нерви, безмежну витримку та нескінчене бажання.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
0
