Четвер, 18.07.2024, 10:48Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 632

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Вересень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2020 » Вересень » 17 » ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА
08:36
ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА

БУДНІ НАУКОВЦЯ

Нагадаю, що вивчення біології очеретянок роду Acrocephalus проводилось нами у 1987-1995 рр. на території Нижньосвірського природного заповідника в Ленінградській області. Щоб не повторюватись з описом даної території та методиками досліджень пропоную ознайомитись з цими матеріалами на сторінках нашого сайту в попередніх публікаціях..

Вашій увазі пропонується цикл публікацій про очеретянку ставкову A. scirpaceus. Але перш ніж приступити до прочитання даної публікації пропоную знайти фото даного виду для того, щоб мати повну уяву про нього.

У Південно-Східне Приладожжя ставкова очеретянка зазвичай прилітає у 2-й половині травня. Вона з’являється дещо раніше садової і чагарникової, проте значно пізніше лучної очеретянки, з якою ми вже познайомились у попередніх публікаціях. Коливання термінів прильоту передових самців цього виду протягом ряду років були не суттєвими і відрізнялись лише на 10 днів, з середньою датою прильоту за всі роки – 18 травня, з датами реєстрації першої пісні – 17.05.89, 15.05.90, 25.05.91, 15.05.92, 19.05.93, і 20.05.94 р.

Дані масових відловів свідчать про те, що часовий інтервал між прильотом перших місцевих самців і початком масового прильоту та прольоту незначний.

Серед деяких учених, які вивчали очеретянок, існує думка, що перші самці, зазвичай, взагалі не подають голос протягом 3-7 днів (можливо більше) після прильоту, а починаючи співати, роблять це спочатку лише зрідка. Наші дані не підтверджують це припущення. Щорічно ми спочатку реєстрували пісню, а потім, у середньому через 4 дні, ставкову очеретянку починали відловлювати павутинними сітками та спеціальними ловушками, заздалегідь виставленими до їх прильоту на контрольованих площадках, де яких здійснювалось дослідження.

Різниця у термінах реєстрації першої пісні та початку прильоту не місцевих особин (які гніздяться північніше місця наших досліджень) у різні роки суттєво не відрізнялась. Обидва показники досить добре корелювали між собою (r = 0,96+0,13) з середньою різницею 3,5+0,7 днів (lim 1-5 днів) за весь період досліджень.

Коливання дат реєстрації першої пісні та початком масового прильоту місцевих самців також були незначними, крім 1992 року, коли інтервал між цими показниками склав 14 днів, з середнім показником 7,2+1,5 днів (lim 4-14 днів). Дати появи не місцевих очеретянок цього виду та початку масового прильоту місцевих самців у середньому різнились на 3,7+1,8 (lim 0-12 днів).

Перші місцеві самки починали прилітати вслід за передовими самцями. Дати їх прибуття були розраховані опосередковано – за появою 1-го яйця у гніздах. Виявлено, що 63% пар A. scirpaceus сформувалися у перші два дні після прильоту самок, що типово для пізніх мігрантів (цей вид відноситься до групи так званих пізніх мігрантів, які на місцях гніздування з’являються в числі останніх серед інших видів). Будівництво гнізда самки розпочинали через 1-2 дні (41,7%), що не типово для ранніх мігрантів. У першу чергу це пов’язано з тим, що на момент їх прильоту вже з’являлась рослинність, яка використовувалась у якості опори для гнізда (але про це пізніше). Сам процес будівництва у середньому тривав 4 дні (lim 3-6), відповідно, віднявши від дати відкладки 1-го яйця 7 днів, отримаємо розраховану дату прильоту першої місцевої самки: 5.06.87, 30.05.88, 28.05.89, 19.05.90, 31.05.91, 30.05.92, 23.05.93, і 24.05.94 р. У такий спосіб нами була розрахована і середня дата прильоту перших місцевих самок, яка припала на 27 травня. За роки досліджень самки в середньому прилітали пізніше від самців на 7 днів (lim 2-15 днів). Висока позитивна кореляція (r = 0,85+0,26) спостерігалась тільки між початком масового прильоту місцевих самців і перших самок. Слід відмітити, що у ставкової очеретянки початок масового прильоту самців не завжди передувало появі самок, як це характерно для інших видів очеретянок.

 

Автор: Віктор Попельнюх

Переглядів: 323 | Додав: ksysha | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 121 2 »
12 olyakhomenko2000  
Очеретянки є досить цікавими і красивими пташками. Я досить вдячна тим людям, які досліджують життя цих неймовірних пташок. Адже на це потрібно не один рік. В даній розповіді Ви дали нам змогу більше дізнатися про пташок і їх досить цікаве життя. Хотілося б неодмінно побачити пташку якомога ближче, щоб розглянути кожну її деталь.

11 bezpalcodima  
Доволі цікава пташка.Своїми розмірами нічим не відрізняється від звичайного горобця.Та помітити її доволі важко,адже довгий період свого життя очеретянки проводять у зарослях очерету.Доводилося чути її спів.І ось тут я зрозумів,наскільки ця пташка відрізняється від інших видів Горобцевоподібних.Така маленька,на вигляд тендітна,прихована самою природою,вона ніколи не набридне людському оку.

10 viktoriasamoid  
Ставкові очеретянки переважно тримаються біля води,на болотах,або на сильно зволожених місцях.Здебільшого шастає в гущавині навколо рослин.За неспокою крутить хвостом і розпускає його.Обережно і досить рідко потрапляє на очі.Харчується навколоводними комахами,павуками і молюсками.Хотілося б побачити їх на власні очі.

9 nastualife  
Дуже цікаві дані про цю досить непримітну, але, як виявилось, дуже цікаву пташку. Важко уявити те, як вдавалось всі ці дані отримати. Це досить важка робота : побачити, спіймайти, виловити, а про почути, я взагалі мовчу. Адже навесні неймовірне різноманіття пташиного співу, тому, мені здається, що дуже важко виокремити спів саме цього виду птахів. Це довгі роки навчання і труду, що дуже вражає.

8 vladagusar1103  
Ставкову очеретянку помітити нелегко, оскільки більшу частину часу вона проводить в густому очереті, де її прекрасно замасковує оперення. ЇЇ легше почути, ніж побачити. Коли ставкова очеретянка шукає корм, вона співає майже без упину, навіть уночі. За співом орнітологи розрізняють два зовні дуже схожих види очеретянок — чагарникову та ставкову. Спів очеретянки — це набір свистів, тріску і наслідувань іншим птахам, причому кожен звук повторюється 2-3 рази.

7 karinka101289  
Дуже простий на вигляд але в той же час дуже гарна пташка. про її пісню можу сказати те саме, з розповіді автора даної статті хотілося б відмітити дослідження які були проведені що до вивчення міграції даної пташки, з кожним роком час в який вони прилітають різний це все із за потепління клімату, але тішить те що це не дуже сильно впливає на цих дивовижних істот, це неймовірно гарні пташки.

6 090914re  
Ох, улюблені очеретянки, скільки було про них згадано на парах. Я прекрасно розумію, чому автору так вони подобаються, адже вони надзвичайні, так різні, але такі гарні і фотогенічні. Хочеться дивитись на них годинами, а бачити іх вживу, напевно дивовижно.

5 olja88113  
Очеретянки дуже дрібні, іноді можуть досягати розмірів горобця. Всі вони однотонного забарвлення, з подовженим тілом, похилим чолом, що надає голові загострену форму і ступінчастим хвостом. Співають, сидячи на високій травинці, верхівці тростини або на гілці яка стирчить. Пісня включає гучний грубий тріск

4 katabubnova201  
Неймовірний птах. Маленька за розміром ,оперення зверху буре; перед оком вузька світла смужка; низ білуватий, з вохристим відтінком; махові і стернові пера бурі; дзьоб зверху бурий, знизу жовтуватий; лапки коричневі. Цікаво побачити в природі,почути спів та дізнатися ще про відмінності самок і самців.

3 nd12508  
Знайшла, за порадою, фото пташки та нічого незвичайного в ній не побачила. Така маленька, гарненька. Хотілося б колись, звісно, почути її спів, бо все так цікаво описано.
Згодна з попереднім коментарем щодо того, аби почитати про зовнішні відмінності очеретянок, з наукової точки зору.

1-10 11-12
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024 | Конструктор сайтів - uCoz