Четвер, 29.10.2020, 16:20Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 561

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Вересень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2020 » Вересень » 17 » ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА
08:36
ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА

БУДНІ НАУКОВЦЯ

Нагадаю, що вивчення біології очеретянок роду Acrocephalus проводилось нами у 1987-1995 рр. на території Нижньосвірського природного заповідника в Ленінградській області. Щоб не повторюватись з описом даної території та методиками досліджень пропоную ознайомитись з цими матеріалами на сторінках нашого сайту в попередніх публікаціях..

Вашій увазі пропонується цикл публікацій про очеретянку ставкову A. scirpaceus. Але перш ніж приступити до прочитання даної публікації пропоную знайти фото даного виду для того, щоб мати повну уяву про нього.

У Південно-Східне Приладожжя ставкова очеретянка зазвичай прилітає у 2-й половині травня. Вона з’являється дещо раніше садової і чагарникової, проте значно пізніше лучної очеретянки, з якою ми вже познайомились у попередніх публікаціях. Коливання термінів прильоту передових самців цього виду протягом ряду років були не суттєвими і відрізнялись лише на 10 днів, з середньою датою прильоту за всі роки – 18 травня, з датами реєстрації першої пісні – 17.05.89, 15.05.90, 25.05.91, 15.05.92, 19.05.93, і 20.05.94 р.

Дані масових відловів свідчать про те, що часовий інтервал між прильотом перших місцевих самців і початком масового прильоту та прольоту незначний.

Серед деяких учених, які вивчали очеретянок, існує думка, що перші самці, зазвичай, взагалі не подають голос протягом 3-7 днів (можливо більше) після прильоту, а починаючи співати, роблять це спочатку лише зрідка. Наші дані не підтверджують це припущення. Щорічно ми спочатку реєстрували пісню, а потім, у середньому через 4 дні, ставкову очеретянку починали відловлювати павутинними сітками та спеціальними ловушками, заздалегідь виставленими до їх прильоту на контрольованих площадках, де яких здійснювалось дослідження.

Різниця у термінах реєстрації першої пісні та початку прильоту не місцевих особин (які гніздяться північніше місця наших досліджень) у різні роки суттєво не відрізнялась. Обидва показники досить добре корелювали між собою (r = 0,96+0,13) з середньою різницею 3,5+0,7 днів (lim 1-5 днів) за весь період досліджень.

Коливання дат реєстрації першої пісні та початком масового прильоту місцевих самців також були незначними, крім 1992 року, коли інтервал між цими показниками склав 14 днів, з середнім показником 7,2+1,5 днів (lim 4-14 днів). Дати появи не місцевих очеретянок цього виду та початку масового прильоту місцевих самців у середньому різнились на 3,7+1,8 (lim 0-12 днів).

Перші місцеві самки починали прилітати вслід за передовими самцями. Дати їх прибуття були розраховані опосередковано – за появою 1-го яйця у гніздах. Виявлено, що 63% пар A. scirpaceus сформувалися у перші два дні після прильоту самок, що типово для пізніх мігрантів (цей вид відноситься до групи так званих пізніх мігрантів, які на місцях гніздування з’являються в числі останніх серед інших видів). Будівництво гнізда самки розпочинали через 1-2 дні (41,7%), що не типово для ранніх мігрантів. У першу чергу це пов’язано з тим, що на момент їх прильоту вже з’являлась рослинність, яка використовувалась у якості опори для гнізда (але про це пізніше). Сам процес будівництва у середньому тривав 4 дні (lim 3-6), відповідно, віднявши від дати відкладки 1-го яйця 7 днів, отримаємо розраховану дату прильоту першої місцевої самки: 5.06.87, 30.05.88, 28.05.89, 19.05.90, 31.05.91, 30.05.92, 23.05.93, і 24.05.94 р. У такий спосіб нами була розрахована і середня дата прильоту перших місцевих самок, яка припала на 27 травня. За роки досліджень самки в середньому прилітали пізніше від самців на 7 днів (lim 2-15 днів). Висока позитивна кореляція (r = 0,85+0,26) спостерігалась тільки між початком масового прильоту місцевих самців і перших самок. Слід відмітити, що у ставкової очеретянки початок масового прильоту самців не завжди передувало появі самок, як це характерно для інших видів очеретянок.

 

Автор: Віктор Попельнюх

Переглядів: 63 | Додав: ksysha | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 8
8 vladagusar1103   [Матеріал]
Ставкову очеретянку помітити нелегко, оскільки більшу частину часу вона проводить в густому очереті, де її прекрасно замасковує оперення. ЇЇ легше почути, ніж побачити. Коли ставкова очеретянка шукає корм, вона співає майже без упину, навіть уночі. За співом орнітологи розрізняють два зовні дуже схожих види очеретянок — чагарникову та ставкову. Спів очеретянки — це набір свистів, тріску і наслідувань іншим птахам, причому кожен звук повторюється 2-3 рази.

7 karinka101289   [Матеріал]
Дуже простий на вигляд але в той же час дуже гарна пташка. про її пісню можу сказати те саме, з розповіді автора даної статті хотілося б відмітити дослідження які були проведені що до вивчення міграції даної пташки, з кожним роком час в який вони прилітають різний це все із за потепління клімату, але тішить те що це не дуже сильно впливає на цих дивовижних істот, це неймовірно гарні пташки.

6 090914re   [Матеріал]
Ох, улюблені очеретянки, скільки було про них згадано на парах. Я прекрасно розумію, чому автору так вони подобаються, адже вони надзвичайні, так різні, але такі гарні і фотогенічні. Хочеться дивитись на них годинами, а бачити іх вживу, напевно дивовижно.

5 olja88113   [Матеріал]
Очеретянки дуже дрібні, іноді можуть досягати розмірів горобця. Всі вони однотонного забарвлення, з подовженим тілом, похилим чолом, що надає голові загострену форму і ступінчастим хвостом. Співають, сидячи на високій травинці, верхівці тростини або на гілці яка стирчить. Пісня включає гучний грубий тріск

4 katabubnova201   [Матеріал]
Неймовірний птах. Маленька за розміром ,оперення зверху буре; перед оком вузька світла смужка; низ білуватий, з вохристим відтінком; махові і стернові пера бурі; дзьоб зверху бурий, знизу жовтуватий; лапки коричневі. Цікаво побачити в природі,почути спів та дізнатися ще про відмінності самок і самців.

3 nd12508   [Матеріал]
Знайшла, за порадою, фото пташки та нічого незвичайного в ній не побачила. Така маленька, гарненька. Хотілося б колись, звісно, почути її спів, бо все так цікаво описано.
Згодна з попереднім коментарем щодо того, аби почитати про зовнішні відмінності очеретянок, з наукової точки зору.

2 spolsingerm   [Матеріал]
Доволі цікавий вид птахів ряду Горобцеподібних. Мають дуже красиву пісню, яка лунає із зарощених рогозом, очеретом та осокою місцин, біля водойм. 
Хотілося б почитати також про зовнішні відмінності самок і самців даного виду, за якими ознаками їх відрізняють науковці, окрім пісні.

1 dianastr2014   [Матеріал]
На вигляд досить звичайна пташечка. Але як не дивно, надзвичайнофотогенічна. За порадою автора відшукала зображення пташки та знайшла чимало
доволі гарних світлин. Цим природа ніби каже : «Краса в простоті».

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2020 | Конструктор сайтів - uCoz