Четвер, 26.11.2020, 09:48Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 565

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Жовтень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2020 » Жовтень » 19 » ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА
15:49
ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА

БУДНІ НАУКОВЦЯ

Вже відмічалось, що у ставкової очеретянки початок масового прильоту самців не завжди передував появі самок, як це характерно для інших видів очеретянок. У середньому самки прилітали на 4 дні раніше. Якщо проаналізувати дані відловів та візуальних реєстрацій індивідуально мічених особин, то можна відмітити, що формування місцевого населення у різні роки у самців займало тривалий період – від 13 (1994) до 28 днів (1987, 1989 рр.), у середньому 20 днів, тоді як у самок – від 12 (1989, 1991) до 23 днів (1994), що у середньому склало 16 днів (табл. 1).

Таблиця 1.

Терміни формування місцевого населення ставкової очеретянки за даними відловів та візуальних реєстрацій індивідуально мічених особин

 

 

За даними відловів, 73% самців та 67% самок очеретянки ставкової з’являлись на місці гніздування до кінця 1-ї декади червня. До цього часу місцеве гніздове населення можна було вважати сформованим. Його склад потім поповнювався птахами, які прилітали у більш пізні терміни, чи особинами, що переміщувались на нові місця розмноження після загибелі кладки або пташенят.

Періоди прильоту та прольоту займали досить значний проміжок часу з приблизно рівним співвідношенням пійманих птахів кожної групи. Очеретянки обох груп зазвичай починали відловлюватись у 4-й п’ятиденці травня. Максимальна інтенсивність прольоту відмічена у 6-й п’ятиденці травня, а прильоту – в 1-й п’ятиденці червня.

Відомо, що просторова ізоляція – один із шляхів, який встановлює зв'язок між видами і дозволяє уникнути міжвидової конкуренції. Цьому також може перешкоджати структура біотопів в яких мешкає той чи інший вид або агресивна їх поведінка по відношенню один до одного.

Етологічним (поведінковим) аспектам між лучною та ставковою очеретянками на територіях які вони спільно займають, європейським популяціям присвячено цілий ряд спеціальних досліджень (Springer, 1960; Jung, 1968; Catchpole, 1972, 1973; Bibby, 1978; Henry, 1979; Leisler, 1981; Van Der Hut, 1986; Anselin, Meire, 1985). У північно-західній частині Росії наші дослідження є першими та унікальними у цьому сенсі.

На досліджуваній території більш чисельною була лучна очеретянка, з якою ставкова досить часто гніздилась поруч. До прильоту останньої у більшості лучних вже утворились пари, що було причиною зменшення агресивності самців. І навпаки, тільки що прибулі самці ставкової очеретянки могли проявляти крайню агресивну поведінку, тому у випадках виникнення територіальних конфліктів вони частіше отримували верх. Таке явище також відмічалось і для інших популяцій причому набагато частіше, ніж у досліджуваній популяції нами. Очевидно, що антагоністичні міжвидові взаємовідносини серед очеретянок, перш за все, бувають наслідком підвищеної концентрації декількох видів на певній території. Оскільки лучні часто займали непомірно великі за площею індивідуальні гніздові території, особливо на початковому етапі розмноження, то конфлікти, напевно, неминучі. Проте у досліджуваних нами місцевих угрупованнях A.schoenobaenus та A.scirpaceus суттєвих проявів взаємної агресивності ми не спостерігали взагалі або вкрай рідко, що, напевно, можна пояснити територіальним розподілом. Більшість лучних очеретянок розмножувалось за межами заростей очерету або по їх периферії, тоді як ставкова займала в основному центральну частину шлейфу заростів очерету. Таким чином, навесні самці ставкової очеретянки без особливих зусиль займали території, інколи концентруючись у найбільш придатних місцях, утворюючи щільні поселення. Оскільки гніздування такими колоніями у цього виду, напевно, є характерною особливістю, то внутрішньовидова конкуренція у них навряд чи має місце.

 

Автор: Віктор Попельнюх

 

Переглядів: 70 | Додав: ksysha | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 4
4 zari999777555   [Матеріал]
На мій погляд, будь-яке дослідження живого цікаве. Нехай це й маленькі, сіренькі, майже непримітні очеретянки. Проводити час на природі— це прекрасно. Будь-якому науковому дослідженню додає неповторного шарму свіже повітря, зелень, сонячне проміння. І навіть погані погодні умови, усі труднощі польового життя — холод, брак харчів, різні комахи, кропива, інші небезпеки— не в силах відбити охоту до роботи на природі.
Якби я планувала зайнятися якоюсь науковою роботою і провести дослідження, то, напевно, обрала б саме якесь дослідження, що стосується безкордонного простору— виміру за межами лабораторних стін. Адже теорію і так неодмінно прийдеться писати, сидячі у кабінеті й посміхаючись екрану монітора. А у "нетрях" з'являється нова наснага, жага до відкриття незвіданого та пізнання нового, того що раніше ховалося за ширмою таємниці або ще залишилось непоміченим у сутінкових обрисах. Природа дає новий подих, одарює натхненням. Тож дослідження природи —не лише корисна наукова діяльність, що може стати надбанням суспільства й послужити майбутнім поколінням, а й джерело життєрадісності, любові до світу, енергії й розвитку себе як особистості.

3 nastualife   [Матеріал]
Які чудові створіння ці пташки. Неймовірно, як може все бути чітко налагодженно, як часовий механізм. Шкода, що в людей все відбувається не так злагоджено. Можливо, це і є доказом того, що ми, як вид, ще далеко не досконалі і наша еволюція ще попереду?

2 090914re   [Матеріал]
Все як в житті, самці змагаються за самку. Якщо зважаючи на графіки, кількість самців і самок була майже однаковою, то можна було б уникнути цієї міжвидової агресії. І вважати, що очеретянки є одними зі спокійних видів, що між собою зовсім не конфліктують, але відсутність самок напевно тільки погіршила ситуацію.

1 spolsingerm   [Матеріал]
Можна припустити, що міжвидова взаємна агресія очеретянок має під собою підгрунтя не тільки територіальних конфліктів, а і конкуренцію за самок. Оскільки відомо, що очеретянки двох різних видів можуть утворювати пару. А якщо взяти до уваги статистику, то очевидно, що майже кожного року самців було більше, ніж самок, а у деякі роки (1988) кількість самців перевищила у половину кількість самок.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2020 | Конструктор сайтів - uCoz