БУДНІ НАУКОВЦЯ

Продовжуємо вивчати біологію очеретянки ставкової. У даній публікації почнемо знайомитись з будівництвом гнізда. У цієї очеретянки, як і в інших видів роду Acrocephalus, обов’язки з вибору місця для гнізда лежать на самці. Із 69 гнізд, які нам вдалося знайти за період досліджень, – 41 (59,4%) були побудовані серед суцільних заростей очерету, для 22 гнізд (31,9%) додатковою опорою для гнізда слугували молоді паростки лози, і лише для 6 гнізд (8,7%) лоза використовувалась як самостійна опора. Саме ці гнізда виглядали найбільш естетично та потребували неабияких здібностей під час будівництва. Фактично гніздо-кошик будувалось у розвилці пагона між двома гілочками. Якщо порівняти річні варіації у наданні переваги тим чи іншим стаціям для будівництва гнізда, то вони суттєво відрізнялись. Наприклад у 1993 році самки будували гнізда переважно в очеретяно-лознякових стаціях (44,4%), у 1987 – всі 8 гнізд знайдено у суцільних заростях очерету, тоді як у 1989 – їх тут не виявлено. Основною причиною такого перерозподілу очеретянки ставкової в основному пов’язано з коливаннями рівня води в місці гніздування.

Початок будівництва гнізда у цього виду не залежало від термінів прильоту самок та від часу їх прибуття на батьківщину до формування пари. Ми також не виявили і зв’язку з рухом весняних температур у попередній відрізок часу, що було визначним фактором для садової A.dumetorum та чагарникової A.palustris очеретянок. Меншу залежність термінів початку розмноження від стану навколишнього середовища можна пояснити: ставкові очеретянки будували свої гнізда переважно на стеблах минулорічного очерету, і тому хід розвитку рослинності не є для них стримуючим фактором, як у вище згаданих очеретянок. Лише у самок, які пізно прилітали, інтервал від дати прибуття до початку розмноження дещо збільшувався, що, напевно, можна пояснити дефіцитом холостих самців.

Більшість самок (41,7%) починали будувати гніздо через 1-2 дні після першої їх реєстрації, по 25% – через 3-4 і 5-6 днів. Інколи цей інтервал збільшувався до 9 днів (8,3%). Відповідно варіював і проміжок часу між датами першої зустрічі та початком відкладання яєць у гніздах індивідуально мічених самок. По 25% самок відклали перші яйця через 4-5 і 6-7 днів, 33,4% – через 8-9 днів, по 8,3% – через 10-11 та 12-13 днів. Тривалість будівництва гнізда була достовірно визначена у 16 випадках і в середньому склала 3-6 днів та мало відхилялась від середнього значення (3,9+0,2).

Найбільш часто (7 випадків) самки будували гніздо за 4 дні, у 6 випадках – за 3 дні, у 2-х – за 5 і лише в одному випадку самці знадобилось 6 днів. Дата початку будівництва гнізда, як правило, не впливала на швидкість його будівництва. Зазвичай гніздо закріплювалось між вертикальними стеблами чи гілками. У якості субстрату для будівництва переважно використовувались стебла очерету минулорічної генерації чи цьогорічні паростки лози або їх комбінація. Інколи гніздо прикріплялось до очерету різної генерації (минулорічного та цьогорічного), тому по мірі росту рослини, воно сильно перекошувалось.

Автор: Віктор Попельнюх