Неділя, 07.03.2021, 08:21Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 575

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Грудень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2020 » Грудень » 2 » ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА
10:20
ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА

БУДНІ НАУКОВЦЯ

Продовжуємо вивчати біологію очеретянки ставкової. У даній публікації почнемо знайомитись з будівництвом гнізда. У цієї очеретянки, як і в інших видів роду Acrocephalus, обов’язки з вибору місця для гнізда лежать на самці. Із 69 гнізд, які нам вдалося знайти за період досліджень, – 41 (59,4%) були побудовані серед суцільних заростей очерету, для 22 гнізд (31,9%) додатковою опорою для гнізда слугували молоді паростки лози, і лише для 6 гнізд (8,7%) лоза використовувалась як самостійна опора. Саме ці гнізда виглядали найбільш естетично та потребували неабияких здібностей під час будівництва. Фактично гніздо-кошик будувалось у розвилці пагона між двома гілочками. Якщо порівняти річні варіації у наданні переваги тим чи іншим стаціям для будівництва гнізда, то вони суттєво відрізнялись. Наприклад у 1993 році самки будували гнізда переважно в очеретяно-лознякових стаціях (44,4%), у 1987 – всі 8 гнізд знайдено у суцільних заростях очерету, тоді як у 1989 – їх тут не виявлено. Основною причиною такого перерозподілу очеретянки ставкової в основному пов’язано з коливаннями рівня води в місці гніздування.

Початок будівництва гнізда у цього виду не залежало від термінів прильоту самок та від часу їх прибуття на батьківщину до формування пари. Ми також не виявили і зв’язку з рухом весняних температур у попередній відрізок часу, що було визначним фактором для садової A.dumetorum та чагарникової A.palustris очеретянок. Меншу залежність термінів початку розмноження від стану навколишнього середовища можна пояснити: ставкові очеретянки будували свої гнізда переважно на стеблах минулорічного очерету, і тому хід розвитку рослинності не є для них стримуючим фактором, як у вище згаданих очеретянок. Лише у самок, які пізно прилітали, інтервал від дати прибуття до початку розмноження дещо збільшувався, що, напевно, можна пояснити дефіцитом холостих самців.

Більшість самок (41,7%) починали будувати гніздо через 1-2 дні після першої їх реєстрації, по 25% – через 3-4 і 5-6 днів. Інколи цей інтервал збільшувався до 9 днів (8,3%). Відповідно варіював і проміжок часу між датами першої зустрічі та початком відкладання яєць у гніздах індивідуально мічених самок. По 25% самок відклали перші яйця через 4-5 і 6-7 днів, 33,4% – через 8-9 днів, по 8,3% – через 10-11 та 12-13 днів. Тривалість будівництва гнізда була достовірно визначена у 16 випадках і в середньому склала 3-6 днів та мало відхилялась від середнього значення (3,9+0,2).

Найбільш часто (7 випадків) самки будували гніздо за 4 дні, у 6 випадках – за 3 дні, у 2-х – за 5 і лише в одному випадку самці знадобилось 6 днів. Дата початку будівництва гнізда, як правило, не впливала на швидкість його будівництва. Зазвичай гніздо закріплювалось між вертикальними стеблами чи гілками. У якості субстрату для будівництва переважно використовувались стебла очерету минулорічної генерації чи цьогорічні паростки лози або їх комбінація. Інколи гніздо прикріплялось до очерету різної генерації (минулорічного та цьогорічного), тому по мірі росту рослини, воно сильно перекошувалось.

 

Автор: Віктор Попельнюх

Переглядів: 87 | Додав: ksysha | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 7
7 katyazolotar   [Матеріал]
Очеретянки дуже милі та гарні пташки, а читати про них одне задоволення. Кожногоразу, коли я чекаю статті, щоб дізнатися щось нове про них.Хотілося б на власні
очі побачити та порозглядати їх, а не тільки на фото,почути їх чарівний спів,
бо судячи зі статей про них - це просто дивовижно.

6 spolsingerm   [Матеріал]
Цікавий факт, що у разі загибелі першої кладки, очеретянки, ставкові включно, будуть шукати нові місця для гніздування та будуватимуть нові гнізда. Це свідчить про певний інтелект пташки, її навики пристосування та здатності до виживання. Адже місце гніздування, яке себе не виправдало уже показало свою не придатність і пташка розуміє це, та наступного разу з меншою вірогідністю обере невдале місце для будівництва гнізда. Що піде на користь для майбутніх потомств та популяції очеретянок в цілому.

5 olyakhomenko2000   [Матеріал]
Яка цікава інформація. Побудова гнізда є досить важким процесом. Кожні батьки з відповідальністю думають про домівку для своїх діток і ці пташки не є виключенням. Така кропітка та ювелірна робота, що навіть не віриться. С кожним разом розумію, які ж ці пташки є дивовижними

4 vladagusar1103   [Матеріал]
Більшість очеретянок будують свої гнізда в прибережних заростях невисокого очерету, а також серед гілок вербових кущів, що ростуть над водою або у воді.
Гніздо як правило, складається з двох шарів: зовнішнього і внутрішнього, що поступово переходять один в одного, і робляться з однакових матеріалів, але грубших в першому і ніжніших, і тонших у другому шарі.

3 zari999777555   [Матеріал]
Все-таки залишається у сутінках одне питання... Стільки цифр, так багато статистики, це ж за якою кількістю очеретянок потрібно було стежити! Звісно, усе це потребує багато часу й зусиль і, безумовно, вносить свою лепту у царину науки, але... Ну от ви собі уявляєте як це кожній пташці? І взагалі як доводиться усім створінням, над якими проводять такі природні експерименти?
Оце кожкого дня пташка відчуває, що за нею стежать, підглядають та ще й іноді безпосередньо втручаються у її мирне, спокійне існування! Згодьтеся, будь-кому із нас це, як мінімум, не сподобалось би. А інші живі створіння гідно витримують такі знущання! І все це заради науки, вони ж це прекрасно розуміють. Через що тільки не випало пройти маленьким очеретянкам та й науковцю-досліднику — все заради наукового поступу;)

2 viktoriasamoid   [Матеріал]
Дивовижно.Ваші спостереження за дрібницями очеретянки ставкової дуже цікаво читати.Кожного разу чекаю статтю, щоб дізнатися щось нове для себе .Мені також вдавалось спостерігати за гніздом очеретянки.Воно було створене з листя , мітелок очерету і грудочок рослинного пуху , переплетиних павутиною. А також мене вразило те,чим було вкрите воно з внутрішньої сторони.Це був кінський волос.
В майбутньому хочу більше спостерігати за очеретянкою ,адже це дуже цікаво.

1 karinka101289   [Матеріал]
Ще раз можна зробити висновок, що ставкова очеретянка є досить розумною пташкою. Вони, можна сказати відповідально підходять до будівництва свого гнізда та більшість досить швидко його будує. Добре що на териротії парку є відповідні комфортні місця для гніздування цієї пташки.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2021 | Конструктор сайтів - uCoz