БУДНІ НАУКОВЦЯ
У цій публікації розглянемо питання щодо термінів відкладання яєць та розмірів кладки у ставкової очеретянки. На відміну від деяких інших видів очеретянок, наприклад чагарникової та садової, які здатні відкладати яйця ще у недобудовані гнізда, самки ставкової розпочинають цей процес у день завершення або на наступний день. Пов’язано це з тим, що у даного виду гнізда розташовуються найвище і найбільше перебувають під дією вітрів. Нерідко перші яйця з’являються через день чи два, що зазвичай відбувається у дощову погоду. Біля північної межі поширення цього виду відмічаються суттєві річні коливання початкових дат відкладання яєць. Амплітуда цього показника, за нашими даними, складала 19 днів (табл. 1).
Таблиця 1
Терміни відкладання яєць очеретянкою ставковою
у Нижньосвірському заповіднику
|
Рік
|
Число кладок
|
Крайні
дати
|
Середня дата початку відкладання яєць
|
Всього
днів
|
|
1987
|
12
|
13.06-30.06
|
20.06
|
18
|
|
1988
|
13
|
6.06-17.07
|
20.06
|
42
|
|
1989
|
7
|
4.06-28.06
|
13.06
|
25
|
|
1990
|
18
|
25.05-20.07
|
19.06
|
57
|
|
1991
|
18
|
8.06-10.07
|
21.06
|
33
|
|
1992
|
12
|
6.06-21.07
|
3.07
|
46
|
|
1993
|
19
|
29.05-9.07
|
13.06
|
42
|
|
1994
|
10
|
31.05-15.07
|
16.06
|
46
|
|
1987-1994
|
109
|
25.05-21.07
|
19.06
|
58
|
Максимальне число кладок (20,2%) було розпочато у 4-й п’ятиденці червня. Але, біля 60% місцевих ставкових очеретянок починали яйцекладку до 21 червня. Втративши кладку або пташенят вони майже відразу починали повторне гніздування, тому період розмноження у A.scirpaceus дуже розтягнутий. Загальна тривалість періоду відкладання яєць за нашими даними коливалась від 18 (1987) до 57 (1990) днів (у середньому за всі роки спостережень 38 днів). Середньорічна дата початку відкладання яєць за період досліджень прийшлась на 19 червня з крайніми датами 25.05 (1990) – 21.07 (1992).
Тепер щодо розміру кладки. У 111 досліджених випадках у ній було від 3 до 5 яєць. Гнізда з 4-5 яйцями траплялись найчастіше – біля 90% із всіх знахідок (52,3 та 36,9% відповідно). Річні варіації цього показника були не суттєвими: 4,0 (1992) – 4,4 (1990). Середній розмір кладки у цього виду складав 4,30+0,04 яєць (табл.2).
Таблиця 2
Річні варіації розміру кладки очеретянки ставкової у Нижньосвірському заповіднику
|
Рік
|
Число гнізд з кладкою
(число яєць)
|
Всього
гнізд
|
Середнє число яєць
|
lim
|
|
3
|
4
|
5
|
|
|
1987
|
1
|
7
|
4
|
12
|
4,3 + 0,2
|
3-5
|
|
1988
|
1
|
7
|
4
|
12
|
4,3 + 0,2
|
3-5
|
|
1989
|
1
|
2
|
3
|
6
|
4,3 + 0,3
|
3-5
|
|
1990
|
2
|
8
|
9
|
19
|
4,4 + 0,2
|
3-5
|
|
1991
|
2
|
10
|
7
|
19
|
4,3 + 0,1
|
3-5
|
|
1992
|
2
|
9
|
2
|
13
|
4,0 + 0,2
|
3-5
|
|
1993
|
2
|
11
|
8
|
21
|
4,3 + 0,1
|
3-5
|
|
1994
|
1
|
4
|
4
|
9
|
4,3 + 0,2
|
3-5
|
|
1987-1994
|
12 (10,8 %)
|
58 (52,3)
|
41 (36,9)
|
111
|
4,30 + 0,04
|
3-5
|
У різних частинах ареалу розмір кладки в очеретянки ставкової помітно варіює. Найменший показник (3,6, lim 2-5) відомий для Франції. У Англії та Германії, з коливаннями від 1 до 6 яєць, цей показник становив 3,9, а на Південному березі Фінської затоки – 3,97 (lim 3-5).
Така географічна мінливість розміру кладки у A.scirpaceus могла б підтверджувати відоме правило про його збільшення з півдня на північ і з заходу на схід, коли б не дані з Австрії, де у цього виду, з варіацією від 2 до 6 яєць, середній показник складав 4,9.
Слід відмітити, що протягом сезону розмноження число кладок з 5 яєць помітно знижувалось, із 4 утримувалось приблизно на одному рівні, а із 3 яєць зростало, особливо в кінці репродуктивного періоду за рахунок повторного розмноження.
Автор: Віктор Попельнюх
|
