БУДНІ НАУКОВЦЯ
Продовжуємо вивчати біологію очеретянки ставкової. Наразі ми розглянемо питання щодо насиджування, вилуплення та вигодовування пташенят. Цікаво, що самки цього виду починають обігрівати кладку ще до її завершення. Це вдалось нам встановити як прямими спостереженнями, так і опосередкованими – за термінами та порядком вилуплення пташенят у спеціально помічених кладках. Наші дані співпали з англійськими вченими, які встановили, що у більшості випадків самки починають обігрівати кладку з вечора перед відкладанням передостаннього яйця.
У нашому випадку у 90% гнізд (n=58), поява пташенят відбувалась на 12-у добу після завершення відкладання яєць. У гніздах з різним розміром кладки ці терміни могли зсуватися на +0,5 доби. Так, наприклад, у гніздах з 4-а яйцями різниця у віці пташенят доходила до 1,5, а з 5-а – до 2-х діб.
Слід зазначити, що пташенята очеретянки ставкової ростуть дуже швидко. Нами простежено їх розвиток на 2-х гніздах, у яких було 4 та 5 пташенят (табл. 1).
Таблиця 1
Розвиток пташенят очеретянки ставкової
|
Вік у днях
|
Зовнішній вигляд
|
|
1–2
|
Зовсім голі; вушні раковини закриті; повіки зімкнуті але не зрощені
|
|
3
|
Починають виходити з-під шкіри «пеньки» махового оперення на спинній та грудній птериліях; при відкриваються вушні отвори; очі закриті
|
|
4
|
З’являються «пеньки» на голові, гомілці, а також на хвостовій птерилії; відкриваються вушні раковини; очі у вигляді вузьких щілин
|
|
5
|
Виходять із-під шкіри «пеньки» на боковій птерилії
|
|
6
|
Починають розкриватися «пеньки» на птериліях спини, голови та черева
|
|
7
|
Майже на всіх основних птериліях «пеньки» розкриваються, утворюючи невеликі «пензлики»; при відкриваються очі
|
|
8 - 9
|
Повністю відкриваються очі; інтенсивний ріст оперення на всіх птериліях; в останню добу оперення досягає ½ своєї нормальної довжини, а покривні крила фактично завершують ріст.
Дальше опис не проводили, щоб не спровокувати передчасний виліт пташенят, що дуже часто трапляється в очеретянок.
|
Цікаво, що пташенята які вилупились останніми, дещо випереджали перших у рості та розвитку оперення, тому і ті і інші вилітали з гнізда, маючи приблизно одинакові розміри та розвиток оперення.
Як з’ясувалось, у багатьох видів горобцеподібних характер росту виявився схожим. Спочатку вага пташеняти збільшується дуже швидко, і, досягнувши певної межі, залишається більш-менш постійною або навіть може дещо зменшуватись перед самим вильотом із гнізда. За даними О.С.Мальчевського у зв’язку з різницею у розмірах яєць спостерігаються варіації ваги у пташенят з одного гнізда. За нашими даними, принаймні у пташенят очеретянки ставкової, що народилися останніми у виводку, добові прирости маси були дещо вищими, особливо в останні дні перебування їх у гнізді.
Не потурбовані пташенята залишались у гнізді до 12-13 доби. Із 59 пташенят, що знаходились під спостереженням, 16,9% залишили гніздо у віці 11 діб, 47,5% – 12 і 27,1% – 13 діб. І лише незначна частина (8,5%), напевно потурбовані, вилетіли у 10-денному віці. У різні роки спостережень середній розмір виводка в очеретянки ставкової варіював від 2,7 пташенят (1992 р.) до 4,2 (1991 р.), з середнім показником за всі роки – 3,8 (табл. 2).
Таблиця 2
Розмір виводка у очеретянки ставкової
|
Рік
|
Число виводків з кількістю пташенят
|
Середній розмір виводка
|
lim
|
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
1987
|
1
|
1
|
7
|
2
|
3,9
|
2-5
|
|
1988
|
1
|
3
|
4
|
4
|
3,9
|
2-5
|
|
1989
|
1
|
1
|
2
|
3
|
4,0
|
2-5
|
|
1990
|
1
|
4
|
6
|
3
|
3,8
|
2-5
|
|
1991
|
-
|
3
|
6
|
6
|
4,2
|
3-5
|
|
1992
|
2
|
6
|
-
|
-
|
2,7
|
2-3
|
|
1993
|
-
|
3
|
10
|
6
|
4,1
|
3-5
|
|
1994
|
-
|
3
|
2
|
3
|
4,0
|
3-5
|
|
1987-1994
|
6 (6,6 %)
|
24 (25,5)
|
37 (39,2)
|
27 (28,7)
|
3,8
|
2-5
|
Автор: Віктор Попельнюх
|
