БУДНІ НАУКОВЦЯ
Погоджуюсь з читачами нашого сайту, що вивчення біології птахів, зокрема очеретянок, не така вже й проста справа. Дійсно потрібно мати не аби яке терпіння, і, головне, бажання. У цій публікації розглянемо питання про успішність та результативність розмноження очеретянки ставкової.
Успішність та результативність розмноження цього виду простежена нами на 111 гніздах, результати яких представлені у табл.1 та 2.
Таблиця 1.Успішність розмноження A.scirpaceus у Південно-Східному Приладожжі
Із даних, наведених у табл. 1, видно, що річні коливання загальної успішності розмноження досить значні – від 24,7 до 82,1%. Кладка з усіма незаплідненими трьома яйцями, виявлена лише одного разу. Зазвичай у гнізді буває не більше одного-двох таких яєць. Цікаво, що яєць з ембріонами які загинули не виявлено (на відміну від очеретянок інших видів). Найбільш результативним етапом розмноження виявилось насиджування яєць з показниками від 56,5 до 97,8% у різні роки, з середнім – 83,6%. Вигодовування пташенят в цілому відбувалось не так успішно з причини частих випадків руйнування гнізд ссавцями – єнотоподібною собакою, норкою, можливо горностаєм та ласкою, а також птахами – вороною сірою та меншою мірою сорокою. Саме розорення гнізд було основною причиною зниження успішності вигодовування пташенят – 94,2% від загального числа тих, які загинули на даному етапі гніздування. За період досліджень до вильоту з гнізда дожило 66,6% пташенят. Цей показник в окремі роки досягав 86 і навіть 100% (n=43) у 1987 році. У підсумку у Приладожжі середнє число зльотків на 1 гніздо дорівнювало 2,5, що значно нижче, ніж наприклад у Франції – 3,1-3,9, Австрії – 3,5, Південній Швеції – 3,6. І лише на березі Фінської затоки він виявився нижче нашого – 1,7-2,1.
Високо розташовані гнізда очеретянки ставкової більшою мірою розорювались птахами, і особливо часто це відбувалось у суцільних заростях очерету. Низько збудовані гнізда були доступними всім потенційним ворогам, які у значній кількості мешкали поруч (норка, горностай, ласка, єнотоподібний собака, тхір лісовий, кутора, ворона сіра, сорока, сойка, гадюка, і можливо сорокопут-жулан). Проте зазвичай точно встановити вид руйнівника не вдавалось (табл.2).
Таблиця 2.
Причини зниження успішності гніздування очеретянки ставкової
у Південно-Східному Приладожжі
Автор: Віктор Попельнюх
|