Середа, 24.07.2024, 01:54Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 632

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Березень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2021 » Березень » 4 » ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА
15:13
ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА

БУДНІ НАУКОВЦЯ

Погоджуюсь з читачами нашого сайту, що вивчення біології птахів, зокрема         очеретянок, не така вже й проста справа. Дійсно потрібно мати не аби яке       терпіння, і, головне, бажання. У цій публікації розглянемо питання про успішність та результативність розмноження очеретянки ставкової.

Успішність та результативність розмноження цього виду простежена нами на 111 гніздах, результати яких представлені у табл.1 та 2.

Таблиця 1.Успішність розмноження A.scirpaceus у Південно-Східному Приладожжі           

 

 

 

 

 

 

 

 

Із даних, наведених у табл. 1, видно, що річні коливання загальної успішності розмноження досить значні – від 24,7 до 82,1%. Кладка з усіма незаплідненими трьома яйцями, виявлена лише одного разу. Зазвичай у гнізді буває не більше одного-двох таких яєць. Цікаво, що яєць з ембріонами які загинули не виявлено (на відміну від очеретянок інших видів). Найбільш результативним етапом розмноження виявилось насиджування яєць з показниками від 56,5 до 97,8% у різні роки, з середнім – 83,6%. Вигодовування пташенят в цілому відбувалось не так успішно з причини частих випадків руйнування гнізд ссавцями – єнотоподібною собакою, норкою, можливо горностаєм та ласкою, а також птахами – вороною сірою та меншою мірою сорокою. Саме розорення гнізд було основною причиною зниження успішності вигодовування пташенят – 94,2% від загального числа тих, які загинули на даному етапі гніздування. За період досліджень до вильоту з гнізда дожило 66,6% пташенят. Цей показник в окремі роки досягав 86 і навіть 100% (n=43) у 1987 році. У підсумку у Приладожжі середнє число зльотків на 1 гніздо дорівнювало 2,5, що значно нижче, ніж наприклад у Франції – 3,1-3,9, Австрії – 3,5, Південній Швеції – 3,6. І лише на березі Фінської затоки він виявився нижче нашого – 1,7-2,1.

Високо розташовані гнізда очеретянки ставкової більшою мірою розорювались птахами, і особливо часто це відбувалось у суцільних заростях очерету. Низько збудовані гнізда були доступними всім потенційним ворогам, які у значній кількості мешкали поруч (норка, горностай, ласка, єнотоподібний собака, тхір лісовий, кутора, ворона сіра, сорока, сойка, гадюка, і можливо сорокопут-жулан). Проте зазвичай точно встановити вид руйнівника не вдавалось (табл.2).

 

Таблиця 2.

Причини зниження успішності гніздування очеретянки ставкової

у Південно-Східному Приладожжі 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор: Віктор Попельнюх

Переглядів: 273 | Додав: ksysha | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 161 2 »
16 chetveryk  
Стаття інформативна та цікава, але шкода що популяція зменшується, буду сподіватись що це змінеться на краще.

15 snizhanaboiko2002  
Очеретянка дуже цікава пташка .Шкода що популяція зменшується .

14 vikachernetska16  
Надзвичайно цікава стаття, по-особливому приємно, що її автор мій викладач яквий навчає любові до природи не тільни на заняттях в університеті а й у такиих цікавих статтях, що перш за все легко читати без відчуття нудності. Дякую за такий змістовний матеріал, впевнена, в майбутньому буду наслідувати Ваш приклад та своїм учям буду прищеплювати любов до природи.

13 julia1308december  
Ґрунтовне дослідження. Такий науковий підхід, той досвід, який дослідник має при вивченні даного виду птаха, не завадив би молодим вченим, аби з'явилися якісні наукові роботи щодо дослідження тварин в українських екосистемах.

12 olegauser  
Така цікава ця пташка. Дуже шкода, що чисельність популяції ставкової очеретянки продовжуєскорочуватися внаслідок осушування боліт і зменшення кількості очерету, що
росте на берегах. Не припиняю дивуватися професіоналізму та натхненню автора,
заради читачів, продовжувати дослідження – це справжній професіоналізм.

11 gerasenkoula2  
дуже цікава інформація про очеретянку ставкову,проте вона зазнає багато проблем в своєму житті,проте це і є природний відбір

10 trofimenkoyana41  
Скільки різноманітної та цікавої інформації саме про очеретянку ставкову. Думаю, що не просто так, адже, це дійсно неперевершена пташка, з захоплюючим способом життя. І деяким речам треба повчитись і людям. Дякую за статтю!

9 luzovicsnizana  
Шкода пташенят які не вижили, та це природньо.
Про те що цей птах дійсно цікавий свідчить і кількість переглядів статей Віктора Васильовича.

8 vitalinasagajdak  
Напевно ми вже знаємо абсолютно все про очеретянку ставкову. Ми вивчили її зовнішній вигляд, розглянули спосіб життя та розмноження, ознайомились з чималою кількістю таблиць та інших додатків. І це дуже круто, що є сайти на яких систематично з'являються дописи з однієї теми. Дійсно, очеретянка ставкова - це неймовірна пташка, трохи менша за горобця. Вона обережна та турботлива. Поселяється в хащах очерету та рогозу, щоб її ніхто не знайшов. Робить чудові та міцні гнізда та піклується про потомство. Тому я не здивована, що більшість пташенят, котрі вилупилися - виживають. Так і повинно бути.
Дякую авторові за змістовний допис та величезну працю з вивчення даного виду.

7 gbihas01  
Дуже цікава і змістовна стаття. Насамперед хочеться подякувати автору за подану інформацію! Сподіваюся, що в подальшому ми будемо бачити ще в рази кращі результати успішності гніздування

1-10 11-16
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024 | Конструктор сайтів - uCoz