БУДНІ НАУКОВЦЯ

Розглядом результативності розмноження очеретянки ставкової ми завершимо вивчення біології цього виду. Цей показник чи не найголовніший для будь-якого виду. Зазначу, що загальний вклад у відтворення у пар з кладками з різною кількістю яєць був не однаковий. Число зльотків на гніздо було прямо пропорційним числу яєць у кладці (табл. 1).

Таблиця 1.

Продуктивність кладок різної величини у очеретянки ставкової

на півночі ареалу

Як видно з таблиці найбільш результативним розмноженням було у пар, самки яких відкладали 5 яєць. Проте слід зазначити, що на результативність  у кладках із 3-х яєць впливали дещо інші чинники, зокрема: терміни відкладання (такі кладки зазвичай траплялись у кінці періоду розмноження з субоптимальними погодними умовами – похолодання, дощі, сильні вітри тощо), прес хижаків (на період насиджування припадав пік активності потенційних ворогів цього виду) тощо.

І на сам кінець декілька слів потрібно сказати про щільність гніздування цієї очеретянки, яка щорічно коливалась з загальною тенденцією до зменшення протягом періоду досліджень (табл. 2). 

Таблиця 2.

Щільність гніздування очеретянки ставкової

* Індивідуальна територія

Низька щільність гніздування була обумовлена декількома причинами. По-перше, щорічна щільність населення очеретянки ставкової залежала від стану заростей очерету прибережної зони Ладозького озера, які часто знищувались наносами снігу та льоду, що викидався весняними штормами на берег. А так-як однією з умов розмноження цього виду є наявність вертикально стоячих стебел очерету старої генерації, то їх відсутність ставала серйозною перешкодою для розмноження. По-друге, однією з найважливіших вимог цієї очеретянки до місць гніздування є наявність та достатня глибина води в біотопах, але у зв’язку з коливаннями рівня води в Ладозькому озері прибережний шлейф очерету часто висихав. У такі роки нами відмічались лише поодинокі пари, які групувались навколо декількох плес в заростях очерету. У найбільш сприятливих місцях відмічали підвищену концентрацію гніздових пар (знаходили 4 гнізда на площі 0,05 га) і такі випадки не поодинокі. Разом з тим навіть у придатних (з точки зору науковця) для розмноження місцях, гнізда розміщувались не рівномірно.

Автор: Віктор Попельнюх