БУДНІ НАУКОВЦЯ
Завершенням вивчення біології очеретянки ставкової не завершується вивчення особливостей біології інших видів очеретянок. Ми з вами вже познайомились з лучною та ставковою, а попереду нас чекають садова, чагарникова, велика та індійська очеретянки. Так склалось, що місце наших досліджень (узбережжя Ладозького озера) чи не єдине у північній півкулі, де в одному місці зустрічається така кількість видового різноманіття цих птахів.
Наразі мова піде про очеретянку садову (Acrocephalus dumetorum Blyth).
На фоні інших видів очеретянок у місця гніздування вона прилітала досить пізно – у 2-й – 3-й декаді травня, коли значна частина лучних очеретянок уже приступила до процесу розмноження. За термінами прильоту вона лише дещо випереджала очеретянку чагарникову, з якою практично разом гніздиться в однакових біотопах. Приліт перших самців не завжди співпадав з датою реєстрації першої пісні цього виду. Деякі з них (напевно транзитні), які були відмічені нами за першою піснею, через 1-2 дні зникали з району дослідження, а наступні, вже місцеві, з’являлись лише через декілька днів. Різниця у термінах прильоту місцевих передових самців очеретянки садової протягом декількох років досліджень поспіль були незначними і складали 9 днів з середньою датою прильоту – 19 травня. Різниця між термінами реєстрації першої пісні та початком прольоту не місцевих очеретянок у деякі роки була досить суттєвою. Початок масового прильоту місцевих самців у більшості випадків співпадав з початком прольоту не місцевих особин. Інтервал складав лише 2-3 дні. Приліт місцевих самців зазвичай завершувався у 1-й декаді червня, хоча окремі особини з’являлись на досліджуваній території й пізніше.
З середини червня місцеве населення поповнювалось переважно за рахунок особин, розмноження яких за межами контрольованої території було не вдалим, і птахи починали повторне розмноження на цій території.
Візуальні спостереження за індивідуально поміченими особинами свідчать про слабку рухливість самок відразу після прильоту, що затрудняло точне визначення термінів їх появи на досліджуваній території. Ймовірно, самки дуже швидко вибирали собі партнера і до початку будівництва гнізда не виходили за межі його індивідуальної гніздової території. Нами було встановлено, що на вибір партнера, обстеження його території, вибір місця для будівництва гнізда і власне його спорудження самка у середньому витрачала 9 днів (дані по 22 гніздах), із них половина часу витрачалося на будівництво. Це надзвичайно короткий термін для птахів, який перш за все пов'язаний з пізніми термінами прильоту, тобто лімітом часу на розмноження.
Середня багаторічна дата початку прильоту місцевих самок – 28 травня (крайні дати – 23.05-01.06). Від самців самки прилітали пізніше в середньому на 9 днів. Але цей показник відрізнявся у різні роки. Так, якщо у 1993-1995 рр. він складав 5 днів, то у 1990-1992 рр. – 12 днів. Максимальна різниця спостерігалась у 1992 році і становила 14 днів.
Весною 1987-1995 рр. на Ладозькій орнітологічній станції нами було піймано та помічено 687 пролітних і 176 дорослих місцевих очеретянок садових. У різні роки співвідношення птахів цих двох категорій коливалось від 1:1,9 до 8,2:1 з середнім показником 3,9:1. За даними відловів проліт не місцевих очеретянок починався у 4-й п’ятиденці травня з піком міграції у 1-й п’ятиденці червня. До початку спаду інтенсивності прольоту і прильоту (початок 2-ї п’ятиденки червня) було піймано відповідно 83 і 60 % птахів. А приліт цих місцевих очеретянок в основному співпадав з піком прольоту не місцевих особин.
Автор: Віктор Попельнюх
|