БУДНІ НАУКОВЦЯ

У попередній публікації ми розглянули загальні тенденції щодо прильоту очеретянки садової у місця розмноження. Зараз охарактеризую терміни прильоту  та процес формування пар у цього виду. Слід зазначити, що терміни формування місцевого населення очеретянки садової, між іншим як і інших видів, у різні роки характеризувались розтягнутістю та займали від 8 (у 1990) до 33 днів (у 1992), з середнім показником 12 днів. Така динаміка притаманна лише для північних  популяцій, натомість для південніших вона більш стисла. Переважно це обумовлено ходом весни та станом погодних умов, що затримує чи сприяє формуванню місцевого населення.

Приблизно 86% місцевих самок і 80% самців очеретянки садової у місці наших досліджень з’являлись до 5 червня. Фактично з цього часу місцеве населення можна було вважати сформованим.

Оскільки вона за термінами прильоту дещо випереджала очеретянку чагарникову, з якою  практично гніздилась в одних біотопах, то самці, особливо ті, які прилітали першими, займали найбільш оптимальні ділянки, де домінували зарослі малини та лозняків. Зазвичай до моменту прильоту передових самців рослинність знаходилась на середніх фазах свого розвитку, проте в окремі роки (1992 та 1996) фенологічні явища, із-за затяжних холодів з заморозками на грунті, сильно затримувались. Наприклад у 1996 році приліт першого самця (21 травня) співпав з встановленням тихої, сонячної погоди, проте стан рослинності ще був далеко до оптимального для того, щоб цей вид розпочинав будівництво гнізд. Тому, запізнення розвитку рослинності примушувало окремі (передові) пари займати ділянки у прибережній зоні Ладозького озера в заростях очерету, де самки досить легко знаходили місця для будівництва гнізд. Але така поведінка більшою мірою вимушена, чому сприяв інстинкт до розмноження.

Зазвичай першу пісню самця чули вранці, після завершення нічної міграції. Часто це співпадало зі встановленням безвітряної, теплої погоди. До сьогодні не з’ясовано , чи відразу самець осідає на тій чи іншій ділянці і починає співати, чи  вибирає відповідну територію і лише згодом починає вокалізувати!

Спеціальне дослідження добової активності співу садової очеретянки у Фінляндії показало, що найбільш інтенсивно самці співають з 19 години  до 7 години ранку, з піком о півночі. Наші дослідження вцілому підтверджують ці дані, хоча слід відмітити, що значним лімітуючим фактором активності співу була дощова та вітряна погода, яка зміщувала піки на інші години, інколи навіть денні. Щоправда вокалізація вдень відбувалась з набагато меншою інтенсивністю та тривалістю. По мірі прибуття нових самців інтенсивність вокалізації збільшувалась і досягала максимуму у період масового прильоту самок. Наразі відсутня єдина точка зору щодо тривалості активного шлюбного співу самцями цього виду після повернення з зимівлі. Одні вчені вважають, що спів припиняється відразу після утворення пари, інші – після початку будівництва гнізда, за нашими даними самці найбільш активно вокалізують до утворення пари, коли їх спів триває з різною інтенсивністю навіть вдень, а після утворення пари згасає, причому різко, і лише в окремих випадках він може відновлюватись у перервах між супроводженням самки, яка будує гніздо.

Вважається, що у період будівництва гнізда самці найбільш агресивні. За нашими даними агресивність – чисто індивідуальна особливість, причому вона проявляється лише за певних обставин, зокрема за дефіциту придатних для гніздування територій. Холості самці часто не проявляли ніякої агресії один до одного, знаходячись поруч. Так, у 1995 році нам вдалося спостерігати за двома самцями які протягом декількох днів співали на одному кущі лозняку, знаходячись один від іншого на відстані 1-1,5 м. Це дуже не типове явище у шлюбний період не лише для очеретянок, але й для переважної більшості птахів вцілому. Час, який необхідний для утворення пари, практично не пов'язаний  з термінами прильоту партнерів та розмірами індивідуальної території самця. Приблизно 21% самців приваблювали самок вже в день їх прильоту, причому частіше це відбувалось вранці.

Автор: Віктор Попельнюх