Четвер, 28.10.2021, 10:03Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 604

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Вересень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2021 » Вересень » 18 » ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА
08:20
ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА

БУДНІ НАУКОВЦЯ

Вітаю на сайті «старих» поціновувачів НПП «Нижньосульського», та тих, хто вперше його відвідав. Я продовжуватиму спілкування з вами після літньої перерви у рубриці «Записки натураліста», яка започаткована декілька років тому. Хто зайшов на сайт вперше, для того можливо буде цікавим, « а про що йшла мова раніше!». З самої назви рубрики видно, що автор ділиться цікавими історіями, які траплялись з ним упродовж більш ніж 35 річного спілкування з природою, тваринним світом, науковими дослідженнями, що проводились в карельській тайзі. На сайті можна знайти навіть пригодницькі сюжети, зокрема стосовно того, як мені довелось відбиватись від ведмедя велосипедом, у прямому сенсі. Кого заінтригувало, перечитайте сторінки нашого сайту, там ви знайдете дуже багато корисної інформації про парк, його роботу тощо.

Тож розпочинаємо. У цій публікації я продовжу розповідь про очеретянку садову. У попередній публікації, яку можна знайти від 03 червня 2021 р., ми познайомились з динамікою прильоту цього виду на місця розмноження (нагадаю – це фактично північна межа ареалу цієї очеретянки).

Зараз ми познайомимось з біотопічним розподілом даного виду. Слід відмітити, що серед очеретянок роду Acrocephalus садова найменше спеціалізована у виборі біотопів для гніздування, що простежується по всьому ареалу виду. Наприклад у Фінляндії вона гніздиться на луках (краї полів, доріг, узбереж), у молодому рідколіссі листяних лісів, у яблуневих садах, у парках з густим підліском та заростях очерету по берегах водойм. У середній смузі Росії очеретянка садова частіше за все селиться біля водойм у прибережних лозняках, у густих чагарниках, малинниках, садах и парках з густою високою поростю. У Північно-Західній Росії вона охоче селиться в кущах біля заростаючих ставків, старих парках, садах та кладовищах. Її гніздування в цьому регіоні в антропогенних ландшафтах досить типове, а розмноження поруч з житлом людини – досить типове явище.

В Карелії вона населяє різноманітні напіввідкриті біотопи в антропогенному ландшафті, заростаючі вирубки та садово-паркові насадження. Крім того, цей вид нерідко селиться вздовж доріг, в сильно розріджених листяних лісах з густим травостоєм, на занедбаних с/г угіддях тощо.

В районі наших досліджень («Нижньосвірський» природний заповідник, південь Карелії) очеретянка садова переважно поселялась на заростаючих кущами луках, малині, кропиві тощо. Інколи її знаходили в розрідженому листяному лісі вздовж стежок та на сухих ділянках прибережної смуги Ладозького озера по периферії очеретяно-лознякових заростей.

Розподіл гніздових територій та їх розміри часто залежали від щільності гніздового населення як самих очеретянок садових, так і близького до неї виду – чагарникової очеретянки, місця мешкання яких практично співпадали. Оскільки самці садової A.dumetorum прилітали дещо раніше чагарникової A.palustris, то вони займали найбільш оптимальні ділянки, але в подальшому, після прильоту основної маси чагарникової, відбувався перерозподіл гніздових територій. Особливо це відображалось на самцях, які до цього часу не встигли утворити пару. Змінювались не тільки розміри та конфігурація територій, але в окремих випадках вони витіснялись з зайнятої території. Чим вища була щільність населення очеретянок, тим частіше траплялись такі випадки. Напевно визначальним фактором в таких ситуаціях були розміри чагарникової очеретянки, яка за морфо-метричними показниками переважає садову, до того ж вона більш агресивна. Проте у роки з низькою та середньою щільністю гніздування ці види досить мирно існували, причому їх гнізда не рідко розміщувались на відстані 10-15 м. Самці очеретянки садової надавали перевагу ділянкам з кущами, тоді як чагарникової, навпаки – відкритим біотопам. Дивно, чому її тоді така видова назва? Хоча російської вона – болотна, хоча й в болотах вона не селиться! Чудасія та й годі!.

 

Автор: Віктор Попельнюх

 

Переглядів: 46 | Додав: ksysha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 9
9 julia1308december   [Матеріал]
Рада знову бачити знайомі статті!) Адже ми маємо змогу продовжити наше знайомство з особливостями поведінки цих видів пташок.

8 trofimenkoyana41   [Матеріал]
Повністю згодна з автором! З очеретянкою ставковою я знайома вже давно, протягом тривалого часу я цікавлюсь різноманітною інформацією про неї. А на цьому сайті її неабияк багато! Всім рекомендую до ознайомлення.

7 yuyiil97698   [Матеріал]
Дякую за таку інформативну статтю . Багато цікавого з неї дізналася .Велика подяка автору happy

6 vitalinasagajdak   [Матеріал]
Як приємно, коли через тривалий час перерви заходиш на сайт і знову бачиш знайому рубрику про очеретянок. Кожного разу, коли читаю ці інформативні пізнавальні статті, все більше захоплююсь цими маленькими, дивовижними пташками. 
Для мене цікавим відриттям із даної статті є те, що вони мають величезних ареал поширення і при цьому у кожному регіоні нашої планети їх місце поселення різне.
Щиро дякую авторові даної статті за кропітку та багаторічну працю із вивчення особливостей очеретянок!!!

5 kokosacom76   [Матеріал]
Приємно спостерігати за тим, що сайт НПП " Нижньосульський" активно веде свою сторінку. Для нових читачів, які бажають щось дізнатися, тут надзвичайно багато цікавої інформації. Дякую всим, хто докладає зусилля для написання надзвичайно цікавих та користих статтей!

4 irazhytchenco   [Матеріал]
Для поціновувачівприроди, які давно слідкують за новинами НПП «НИЖНЬОСУЛЬСЬКИЙ», а також для
нових читачів досить важливо отримувати інформацію про рослинний і тваринний світ.
От і зараз автор порадував нас цікавою статтею про очеретянок. Не втомлюючись дякую
Вам за вашу роботу.

3 tkoshova000   [Матеріал]
Ще минулі статті були дуже цікавими і пізнавальними. В мене немає сумнівів, що після літньої перерви у рубриці «Записки натураліста» з'являться не менш цікаві, а точніше ще більш інформативно насичені статті. З радістю буду їх читати і дізнаватися про очеретянку нові факти.

2 pasnichenko   [Матеріал]
Зайшовши на цей сайт зовсім нещодавно, і перечитавши низку статей, я зробила висновок ,що звідси можна дізнатися дуже багато цікавого, дякую вам за вашу працю, буду слідкувати!

1 gbihas01   [Матеріал]
Нарешті! Вітаю з початком після літньої перерви, попереду ще більше клопіткої праці і нових статей, для нас, любителів записок натураліста.
І от початок не менш цікавий і змістовний ніж минулі статті! Дякую автору за цікаву історію життя цієї кмітливої птички!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2021 | Конструктор сайтів - uCoz