Понеділок, 24.06.2024, 21:38Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 632

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Вересень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2021 » Вересень » 18 » ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА
08:20
ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА

БУДНІ НАУКОВЦЯ

Вітаю на сайті «старих» поціновувачів НПП «Нижньосульського», та тих, хто вперше його відвідав. Я продовжуватиму спілкування з вами після літньої перерви у рубриці «Записки натураліста», яка започаткована декілька років тому. Хто зайшов на сайт вперше, для того можливо буде цікавим, « а про що йшла мова раніше!». З самої назви рубрики видно, що автор ділиться цікавими історіями, які траплялись з ним упродовж більш ніж 35 річного спілкування з природою, тваринним світом, науковими дослідженнями, що проводились в карельській тайзі. На сайті можна знайти навіть пригодницькі сюжети, зокрема стосовно того, як мені довелось відбиватись від ведмедя велосипедом, у прямому сенсі. Кого заінтригувало, перечитайте сторінки нашого сайту, там ви знайдете дуже багато корисної інформації про парк, його роботу тощо.

Тож розпочинаємо. У цій публікації я продовжу розповідь про очеретянку садову. У попередній публікації, яку можна знайти від 03 червня 2021 р., ми познайомились з динамікою прильоту цього виду на місця розмноження (нагадаю – це фактично північна межа ареалу цієї очеретянки).

Зараз ми познайомимось з біотопічним розподілом даного виду. Слід відмітити, що серед очеретянок роду Acrocephalus садова найменше спеціалізована у виборі біотопів для гніздування, що простежується по всьому ареалу виду. Наприклад у Фінляндії вона гніздиться на луках (краї полів, доріг, узбереж), у молодому рідколіссі листяних лісів, у яблуневих садах, у парках з густим підліском та заростях очерету по берегах водойм. У середній смузі Росії очеретянка садова частіше за все селиться біля водойм у прибережних лозняках, у густих чагарниках, малинниках, садах и парках з густою високою поростю. У Північно-Західній Росії вона охоче селиться в кущах біля заростаючих ставків, старих парках, садах та кладовищах. Її гніздування в цьому регіоні в антропогенних ландшафтах досить типове, а розмноження поруч з житлом людини – досить типове явище.

В Карелії вона населяє різноманітні напіввідкриті біотопи в антропогенному ландшафті, заростаючі вирубки та садово-паркові насадження. Крім того, цей вид нерідко селиться вздовж доріг, в сильно розріджених листяних лісах з густим травостоєм, на занедбаних с/г угіддях тощо.

В районі наших досліджень («Нижньосвірський» природний заповідник, південь Карелії) очеретянка садова переважно поселялась на заростаючих кущами луках, малині, кропиві тощо. Інколи її знаходили в розрідженому листяному лісі вздовж стежок та на сухих ділянках прибережної смуги Ладозького озера по периферії очеретяно-лознякових заростей.

Розподіл гніздових територій та їх розміри часто залежали від щільності гніздового населення як самих очеретянок садових, так і близького до неї виду – чагарникової очеретянки, місця мешкання яких практично співпадали. Оскільки самці садової A.dumetorum прилітали дещо раніше чагарникової A.palustris, то вони займали найбільш оптимальні ділянки, але в подальшому, після прильоту основної маси чагарникової, відбувався перерозподіл гніздових територій. Особливо це відображалось на самцях, які до цього часу не встигли утворити пару. Змінювались не тільки розміри та конфігурація територій, але в окремих випадках вони витіснялись з зайнятої території. Чим вища була щільність населення очеретянок, тим частіше траплялись такі випадки. Напевно визначальним фактором в таких ситуаціях були розміри чагарникової очеретянки, яка за морфо-метричними показниками переважає садову, до того ж вона більш агресивна. Проте у роки з низькою та середньою щільністю гніздування ці види досить мирно існували, причому їх гнізда не рідко розміщувались на відстані 10-15 м. Самці очеретянки садової надавали перевагу ділянкам з кущами, тоді як чагарникової, навпаки – відкритим біотопам. Дивно, чому її тоді така видова назва? Хоча російської вона – болотна, хоча й в болотах вона не селиться! Чудасія та й годі!.

 

Автор: Віктор Попельнюх

 

Переглядів: 212 | Додав: ksysha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 141 2 »
14 lera2001321  
Кожного разу читаючи статті я дізнаюсь багато цікавого й нового про очеретянок.
Дякую Вам за вашу роботу

13 bojkooleg80  
Завжди приємно заходити на сайт і читати цікаві історії, які трапилися з автором упродовж більш ніж 35 років спілкування з природою, тваринами . Особливо продовжувати дізнаватися багато нового про вже відому читачам очеретянкусадову.

12 uawei1024  
Боротьба за виживання присутня навіть і у маленьких очеретянок, що ж говорити про людей...Хоч і ареал поширення цих крихіток великий, але кожна з них бореться за своє життя,це гідно поваги.

11 tsibezovaselena567  
Дуже полюбляю читати статті про очеретянок.Особливо,вразив цей вид Acrocephalus.Також,слід зазначити,те що очеретянка ставкова тримається переважно біля води, на болотах або на сильно зволожених місцях. Майстерно шастає в гущавині навколоводних рослин. За неспокою крутить хвостом і розпускає його. Вирізняється обережністю і досить рідко трапляється на очі. Харчовий раціон складається з навколоводних комах, павуків та молюсків.З нетерпінням чекаю наступну статтю про очеретянку.Дякую!

10 liliapolishchuk12  
Вже давно на сайті читаю різні статті, але особливу увагу приділяю очеретянці. Інформативно дізнатися, що у Фінляндії вона гніздиться на луках, а у Росії селиться біля водойм. Так ми дізнаємося не тільки про наші краї, алеі про інші частинки світу. Все ж таки незвична вона своїми біологічними та морфологічними ознаками. Дякую автору за дивовижні статті про цю чудову пташку )

9 julia1308december  
Рада знову бачити знайомі статті!) Адже ми маємо змогу продовжити наше знайомство з особливостями поведінки цих видів пташок.

8 trofimenkoyana41  
Повністю згодна з автором! З очеретянкою ставковою я знайома вже давно, протягом тривалого часу я цікавлюсь різноманітною інформацією про неї. А на цьому сайті її неабияк багато! Всім рекомендую до ознайомлення.

7 yuyiil97698  
Дякую за таку інформативну статтю . Багато цікавого з неї дізналася .Велика подяка автору happy

6 vitalinasagajdak  
Як приємно, коли через тривалий час перерви заходиш на сайт і знову бачиш знайому рубрику про очеретянок. Кожного разу, коли читаю ці інформативні пізнавальні статті, все більше захоплююсь цими маленькими, дивовижними пташками. 
Для мене цікавим відриттям із даної статті є те, що вони мають величезних ареал поширення і при цьому у кожному регіоні нашої планети їх місце поселення різне.
Щиро дякую авторові даної статті за кропітку та багаторічну працю із вивчення особливостей очеретянок!!!

5 kokosacom76  
Приємно спостерігати за тим, що сайт НПП " Нижньосульський" активно веде свою сторінку. Для нових читачів, які бажають щось дізнатися, тут надзвичайно багато цікавої інформації. Дякую всим, хто докладає зусилля для написання надзвичайно цікавих та користих статтей!

1-10 11-14
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024 | Конструктор сайтів - uCoz