БУДНІ НАУКОВЦЯ

Тож продовжуємо наше знайомство з очеретянкою садовою. Самки цього виду частіше будують гнізда на трав’яній рослинності на межі з заростями лозняків. Заслуговує на увагу той факт, що вони менш вибагливі до рослинності, яка зустрічається на гніздовій території самця, ніж самки очеретянки чагарникової, та більш пластичні у виборі місць для розташування гнізда. Їх гнізда розташовувались як на вертикальних стеблах малини, кропиви, іван-чаю, так і на нагнутих, на рослинах старої та нової генерації, у густій та сильно розрідженій рослинності, коли, наприклад воно помітне з відстані 2-3 м ( що не притаманно для очеретянок ), як на високих рослинах, так і низьких, як у домінуючих стаціях з малиною, кропивою та іван-чаєм, так і в субоптимальних – під пологом високорослих дерев. Все це, напевно, і дозволяло очеретянкам садовим та чагарниковим уникати серйозних конфліктів під час розподілу територій та будівництва гнізд. Тим не менш, більше 85% гнізд нами знайдені серед малини, іван-чаю та кропиви, тобто трав’янистих рослин, а решта – розміщувались на лозі (не вище 0,5 м від землі). Зазвичай гнізда прикріплювались до вертикальних чи нахилених гілочок лози, але не рідко у якості додаткової опори використовувались стебла трав’янистих рослин.

Тривалість терміну від прильоту передових самок до початку будівництва гнізда часто залежала від загального протікання весняних циклів, особливо температурного режиму. У роки з затяжною, холодною весною їх приліт у місця дослідження зазвичай не співпадав з початком інтенсивної вегетації рослин, що придатні для будівництва гнізда. У таких випадках тривалість передгніздового періоду збільшувався. І навпаки, самки, які з тих чи інших причин затримувались у місцях зимівлі чи міграційних шляхах і прилітали останніми, практично відразу ж приступали до будівництва так як до того часу рослинність вже була придатна для цього. Інтервал між першою весняною реєстрацією та датою появи першого яйця варіював від 5 до 15 днів: 5-6 днів у 26,2% особин, 7-8 – у 15,8%, 9-10 – у 31,6%, 11-12 у 15,8 %, 13-14 і 15 днів по 5,3%.

Тривалість будівництва самого гнізда нами була визначена у 19 випадках (від прикріплення першої травинки), причому індивідуальна різниця виявилась не значною  (4-6 днів). В окремих випадках самка здатна побудувати гніздо дуже швидко. Так наприклад, гніздо, початок будівництва якого помітили вранці 25.06.1995 року, було завершене до вечора наступного дня, а вже 27.06 в ньому з’явилось перше яйце. Такі швидкі темпи відомі й для інших частин ареалу. Напевно активність будівництва – індивідуальна особливість самки, яка може лімітуватись також станом погоди. Зазвичай під час дощу або сильного вітру будівництво припинялось і відновлювалось лише після встановлення сонячної погоди та просихання гнізда.

Частіше (61 %) гнізд прикріплялось до 3-6 прямостоячих стебел і не мали опори для дна. В інших випадках нижня частина гнізда опиралась на заломи минулорічних рослин, розвилки та горизонтальні гілочки дерев чи кущів. Наявність опори для основи гнізда характерна для цієї очеретянки, але ніколи не трапляється у чагарникової.

Для будівництва гнізда використовувались тонкі стебла злакових, волокна кропиви та іван-чаю, рослинний пух. Будівельний матеріал завжди сухий. На відміну від багатьох інших горобиних птахів, очеретянки садові збирали будівельний матеріал в безпосередній близькості від місця будівництва. ЇЇ гнізда у порівнянні з іншими видами очеретянок відрізнялись найбільшою рихлістю і за структурою більше були схожі на гнізда славки сірої (Sylvia communis). Особливо рихлими були ті з них, які своєю основою опирались на якусь основу.

Морфометричні показник гнізд були наступними (n=29), в мм:

• зовнішній діаметр – 92 (lim 81-100);
• внутрішній діаметр лотка – 61 (55-70);
• висота – 67 (52-87);
• глибина лотка – 45 (36-57).

Висота розташування гнізда над землею (n=31) була від 5 до 50 см, в середньому 27,4+2,6 см.

Автор: Віктор Попельнюх