БУДНІ НАУКОВЦЯ
Звісно ж у побудоване гніздо птахи відкладають яйця. Не є виключенням і очеретянка садова, про яку продовжую розповідь. Їх відкладання зазвичай розпочиналось через день після завершення будівництва, рідше у той самий день. В умовах Південно-Східного Приладожжя коливання початкових дат відкладання яєць у цього виду у різні роки суттєво не відрізнялись, на відміну від видів, які приступали до розмноження у травні (нагадаю, що очеретянки відносяться до пізніх мігрантів, які на місця розмноження прилітають практично самими останніми з усіх видів птахів). Амплітуда коливання цього показника за період досліджень склала 9 днів з середньою датою початку за всі роки – 13 червня (таблиця 1).
Таблиця 1.
Терміни відкладання яєць очеретянкою садовою
в Нижньо-Свірському заповіднику
|
Рік
|
Число кладок
|
Крайні
дати
|
Середня дата початку відкладання яєць
|
Всього
днів
|
|
1989
|
11
|
4.06-25.06
|
12.06
|
22
|
|
1990
|
12
|
2.06-27.06
|
13.06
|
20
|
|
1991
|
13
|
9.06-26.06
|
15.06
|
18
|
|
1992
|
4
|
8.06-12.06
|
10.06
|
5
|
|
1993
|
21 (2)*
|
2.06-17.06 (6.07)*
|
11.06
|
35
|
|
1994
|
14
|
9.06-26.06
|
16.06
|
18
|
|
1995
|
11
|
1.06-25.06
|
11.06
|
25
|
|
1989-1995
|
86 (2)
|
1.06-(6.07)
|
13.06
|
в середньому 20,4
|
* У дужках – повторні кладки після першої невдалої спроби розмноження.
Як видно з таблиці максимальне число кладок (більше 32%) було розпочато у 2-й п’ятиденці червня, дещо менше – в 3-й. Близько 70% місцевих очеретянок садових приступило до відкладання яєць до 15 червня. Загальна тривалість періоду відкладання перших яєць у різні роки коливалась від 5 (1992 р.) до 18 (1994), 25 (1995) 35 днів (1993) і за період досліджень в цілому склав 36 днів. Слід відмітити, що без врахування випадків повторного розмноження цей період тривав 26 днів.
Дати прильоту перших місцевих самок та початок відкладання яєць в різні роки синхронно зміщувались в ту чи іншу сторону з досить високою кореляцією даного показника (r = 0,99+0,04). Інтервал між ними із року в рік залишався майже однаковим (7-8 днів) і в середньому становив 8,2+0,9 днів.
У 93 відомих нам гніздах очеретянки садової нормальна повна кладка складалась з 4-6 яєць. Гнізда з 5-6 яйцями явно домінували – 92%. Річні варіації середніх показників були не суттєвими: 4,91 (1990) – 5,3 (1993, 1995 рр.). В цілому середній розмір кладки у цієї очеретянки складав – 5,06+0,15 яєць.
Відоме правило А.Гопкінса щодо географічної мінливості розміру кладки та її збільшення у напрямку з півдня на північ і з заходу на схід для очеретянки садової, за нашими даними, не підтвердилось. Наприклад, середній розмір кладки в околицях С.Петербурга (n=18), складає 5,3+0,1 яєць (lim 4-6 яєць); біля оз. Чани (Західна Сибір) - 5,2+0,0 з середньою по роках від 4,9+0,1 до 5,7+0,1 (lim 2-7 яєць); у Південній Фінляндії – 5,5 яєць, в Киргизії - 5,3+0,4 (lim 5-6 яєць); у заплаві р.Об - 5,5, а в Південній Карелії - 5,1+0,2 (lim 3-6), (n=22).
На протилежність географічній, сезонна мінливість розміру кладки, проявлялась чітко – поступово зменшувалась від початку до кінця репродуктивного періоду (від 6,0 до 4,0).
Взагалі орнітологи виділяють два основних типи сезонної мінливості розміру кладки. У першому спостерігається поступове її скорочення до кінця сезону, тоді як у другому – спочатку відбувається збільшення числа відкладених яєць, а після піку розмноження – зниження. Перший тип вважається більш характерним для птахів з моно циклічних розмноженням, другий – з полі циклічним. В наших умовах очеретянка садова відноситься до першого типу сезонної мінливості розміру кладки. Тобто, протягом періоду розмноження число кладок з 6-а яйцями помітно знижувалось, а із 5 та 4-х – навпаки, зростало.
Автор: Віктор Попельнюх
|
