За останні десятиріччя в нижній течії Сули,  де з 2011 року почав діяти НПП «Нижньосульський», відбулись і продовжують відбуватися суттєві зміни природних середовищ. Ці зміни, в першу чергу,  пов’язані із створенням Кременчуцького водосховища та послідуючими екологічними процесами, а також із характером сучасного господарського використання території та природних ресурсів регіону. На жаль, в своїй більшості,  ці зміни,  до яких відносяться  заростання значних площ мілководь суцільними заростями надводної рослинності, припинення сінокосіння та випасу худоби на островах,  самовільне будівництво доріг та гребель тощо, негативно позначились на природних комплексах. Як наслідок,  відбуваються поступові зміни у флори та фауни в бік збіднення. Біорізноманіття регіону збіднюється  переважно за рахунок зникнення рідкісних видів. В останні роки в пониззі Сули перестали розмножуватись чапля жовта Ardeola ralloides, чапля велика біла Egretta alba, чапля мала біла Egretta garzetta, ходуличник Himantopus himantopus, кулик-сорока Haematopus ostralegus, дерихвіст степовий Glareola nordmanni, реготун чорноголовий Larus ichthyaetus , крячок малий Sterna albifrons. Можливо вже не гніздиться і квак Nycticorax nycticorax.

        В результаті заростання значних площ мілководь та невеликих островів суцільними заростями надводної рослинності із переважанням очерету та рогозів (особливо у середній та верхній частинах Сулинської затоки ), погіршились умови  розмноження риб і водно-болотних птахів. Значно зменшилась чисельність таких груп птахів як качки, мартини, крячки та кулики, а останні практично перестали гніздитись. Зараз навіть таки звичайні види куликів як чайка Vanellus vanellus, травник Tringa totanus, веретенник великий Limosa limosa трапляються на гніздуванні поодинокими парами.

        Значно вплинуло на видовий склад та чисельність волно-болотних і біля водних птахів практично повне припинення викошування та випасання худоби на островах, що спостерігається в останні роки. Це сприяло заростанню гніздо придатних остовів рудеральною (бур’янами) рослинністю та погіршенню умов розмноження птахів.

        Заростання кормо продуктивних мілководь надводною рослинністю, а не полювання як декому хочеться вважати,  призвело до різкого зменшення (в рази) загальної чисельності мігруючих водоплавних та біля водних птахів, які масово раніше зупинялись в цьому регіоні навесні і восени для поповнення енергетичних запасів.

        Ще одною природоохоронною проблемою, яка суттєво зазначається на стані природних комплексів та біорізноманіття,  слід визнати вплив рівневого режиму Кременчуцького водосховища, що встановлюється без належного врахування наявності в регіоні Національного природного парку «Нижньосульський» та специфіки збереження його біоти. На цю проблему вказують і гідробіологи. Рівневий режим, який встановлювався Кременчуцькою ГРЕС в 2010-2013 роках,  був дуже несприятливим для багатьох видів риб, водоплавних та біля водних птахів, а також окремих видів ссавців, які погано переносять значні коливання рівня води (видра річкова Lutra lutra, бобер Castor fiber).

        Вагомими факторами, що суттєво вплинули на стан природних комплексів окремих ділянок заплави Сули в межах НПП (Худоліївська ділянка),  є самовільне будівництво доріг та численних гребель. В результаті проведених в останні роки досліджень, з’ясувалось, що ряд доріг (урочище Гробівка) та гребель (район села Пузирі тощо) мають недостатню пропускну здатність із-за малою кількості водопропускаючих труб на водотоках та помилках у встановленні труб при будівництві доріг та гребель. Окремі водотоки зовсім перекриті і вода відведена у замкнуті стави. Наприклад, внаслідок цього,  незважаючи на інтенсивну весняну повінь 2013 року,  води у заплаву поступило недостатня кількість, рівень води у заплавних озерах і болотах був (за даними багаторічних спостережень ) майже на 1 м нижче норми, а умови для розмноження багатьох видів тварин заплави були далекі від оптимальних.

        Заборона полювання на території НПП «Нижньосульський» призвела до збільшення чисельності лисиці звичайної та кабана Sus scrofa, які на окремих ділянках НПП почали негативно впливати на стан популяцій рідкісних видів біоти (орхідеї, черепаха болотна Emys orbicularis та інші).

        Все зазначене вище вказує на необхідність невідкладного застосування активних форм втручання з метою покращання природних середовищ НПП «Нижньосульський» та регіону в цілому. До таких форм втручання відносяться:

● проведення суцільного викошування очерету на окремих ділянках;

● розділення шляхом прокошування масивів очерету і рогозу на смуги завширшки 10 м;

● експериментальне випалювання окремих ділянок очеретяних масивів взимку;

● сінокосіння на островах, на яких раніше масово гніздились гуси, качки та кулики;

● випасання великої рогатої худоби та коней на островах;

● регулювання чисельності лисиць і кабанів на проблемних ділянках;

● боротьба із заморами риби та інших водних організмів у зимовий період;

● покращання обводнення окремих ділянок заплави Сули шляхом будівництва мостів та встановлення додаткових труб на водотоках. 

      Найбільш реальним шляхом припинення подальшого збіднення біоти та природних середовищ регіону є поетапна реалізація зазначених вище заходів,

для чого необхідним є об’єднання зусиль та ресурсів районних адміністрацій, місцевих громад, національного природного парку «Нижньосульський» і всіх небайдужих.

Завідувач відділом Науки,

канд. біол. наук                                                                           М. Клестов

Молодший науковий співробітник

відділу Науки,  ботанік                                                              Ю. Лук’яненко