Проблема переносу збудників певних видів захворювань тваринами, надзвичайно актуальна і потребує всілякого вивчення з метою запобігання ймовірних епідемій, спалахи яких тією чи іншою мірою пов’язані із зоонозними, природно-опосередкованими вірусними чи бактеріальними інфекціям. Прикладами зоонозних хвороб є сказ, малярія, лихоманка Західного Нілу, африканська чума свиней, лихоманка долини Ріфт, губчаста енцефалопатія, бруцельоз, паратуберкульоз. Деякі з таких захворювань є новими, неописаними та не мають засобів профілактики, зокрема Хендра- та Нипай-лихоманки, атипова пневмонія, високопатогенний грип домашньої птиці, ньюкаслська хвороба, нещодавно описана хвороба Шмалленберга [1, 2].

Особливе місце серед представників дикої фауни, як потенційного носія та розповсюджувача збудників інфекційних хвороб, займають птахи. В еволюційному плані вони є одним із найдавніших резервуарів збудників вірусних, бактеріальних, грибкових та паразитарних хвороб. Диким птахам належить ос ... Читати Далі »

СТОРІНКА ДЛЯ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ

Ніколи не думав, що після закінчення першого курсу зроблю спробу  залишити навчання в педагогічному інституті, оскільки більшість предметів, які ми вивчали протягом року, були дуже віддаленими від біології, зокрема: «Історія комуністичної партії», «Науковий комунізм», «Марксизм-ленінізм» і ще цілий ряд дисциплін політичної, і не тільки, спрямованості, що було завжди відразою для мене. Навіть у комсомол мене «затягнули» в старших класах, без належності до якого вступ до вузу був не можливий. То були такі часи.  Тому, враховуючи свій юнацький максималізм, відповідно до якого мені хотілося вивчати лише природничі дисципліни, і переважно зоологію, власне за чим й поступав на факультет!, я звернувся з цим питанням до декана – Андрія Потаповича Каришина. Моєму візиту він був сильно здивований, але не тому, що повз його кабінет ... Читати Далі »